РОЗ’ЯСНЕННЯ проти Апеляційної палати ВАКС (частина 8)

Шановні колеги! Ми ж в першу чергу колеги? А потім  вже адвокати, прокурори, судді. І, звісно, повинні з повагою відноситися до думки кожного юриста.

Тому з всією повагою хочу разом поміркувати над деякими тезами Ухвали у справі 991/4761/22 від 17.11.22 Апеляційної палати ВАКС. На мій погляд, шановні колеги прийшли до деяких спірних думок. Я навіть створив рубрику: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС», де планую висвітлювати спірні думки колег для обговорення між юристами. Сьогодні ми торкнемося питання роз’яснення судових рішень.

Спірна цитата з ухвали: «Слідчим суддею також встановлено відсутність стійких соціальних зав’язків ОСОБА_1 за місцем проживання у м. Києві, оскілки троє неповнолітніх дітей ОСОБА_1 проживають за межами України, а ЙОГО ДРУЖИНА НА МОМЕНТ РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАННЯ ТЕЖ ВИЇЖДЖАЛА З УКРАЇНИ. Колегія суддів вважає обґрунтованим такій висновок слідчого судді та відхиляє доводи захисту про наявність у ОСОБА_1 стійких соціальних зав’язків за місцем проживання у зв’язку з ПОВЕРНЕННЯМ ЙОГО ДРУЖИНИ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ».

Аналіз: Іноді текст ухвали, навіть написаний гарною українською мовою, не є зрозумілим для сторони кримінального провадження. І ось яскравий приклад таких непорозумінь. Самий час звернутися за роз’ясненням судового рішення. Але частіше за всього суди відмовляють у роз’яснені мотивувальної частини рішення, посилаючись на спірну судову практику. Ми вирішили боротися з практикою таких відмов.

Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України «якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст».

На сьогодні СУДИ РОЗГЛЯДАЮЧИ КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ ПОМИЛКОВО ЗАСТОСОВУЮТЬ ВИСНОВОК З ПОСТАНОВИ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ ВІД 08 СЕРПНЯ 2019 РОКУ У СПРАВІ 202/4467/14-К, де зазначено: «роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання».

Постановляючи ухвалу від 08 серпня 2019 року, Велика Палата виходила з тих міркувань, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення, посилаючись на  ухвалу Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від  13 липня 2016 року у провадженні  № 21-452іп16, справа № 826/16796/14, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів.

Однак, ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ, НА ЯКУ ПОСИЛАЄТЬСЯ ВЕЛИКА ПАЛАТА, НЕ Є РЕЛЕВАНТНОЮ У ВИПАДКУ, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ РОЗГЛЯДУ, АДЖЕ ЗАХИСТ ПРОСИТЬ РОЗ’ЯСНИТИ УХВАЛУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ПАЛАТИ ВАКС У МЕЖАХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ. А Велика Палата у згаданій Постанові керувалась нормами КАСУ, а не нормами КПК України. Також необхідно враховувати, що право особи на доступ до правосуддя гарантовано ст. 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, ЄСПЛ в своїх рішеннях зазначає, що право на справедливий судовий розгляд (стаття 6 Конвенції), одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, параграф 36; Перетяка та Шереметьєв проти України, рішення від 20 червня 2011 року, параграф 33), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. the Guerin v. France, рішення від 29 липня 1998 року, параграф 37).  Роз`яснення рішення – це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі.  Гарантією доступу до правосуддя, в тому числі, є і реальна можливість зрозуміти судове рішення і за необхідності отримати його роз`яснення від суду, який постановив таке судове рішення.

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАКОН НЕ МІСТИТЬ ЖОДНИХ КРИТЕРІЇВ, ЗА ЯКИМИ ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ЩОДО РОЗ`ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ МОЖЕ БУТИ ОБМЕЖЕНО. Навпаки, положення ст.ст. 380, 441 КПК чітко визначають право особи на звернення до суду із заявою про роз`яснення будь-якого судового рішення, постановленого цим судом, і врегульовують порядок розгляду такої заяви шляхом проведення  судового засідання із повідомленням учасників судового провадження. Відтак рішення суду (ухвали, постанови тощо) у кримінальних провадженнях за необхідності мають бути роз’яснені судом щодо змісту як резолютивної так і мотивувальної частин.

В ухвалі Апеляційної палати ВАКС від 17 листопада 2022 року у справі 991/4761/22 колегія суддів на сторінці 15 зазначила: «Слідчим суддею також встановлено відсутність стійких соціальних зав’язків Особа_1 за місцем проживання у м. Києві, оскілки троє неповнолітніх дітей Особа_1 проживають за межами України, а ЙОГО ДРУЖИНА НА МОМЕНТ РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАННЯ ТЕЖ ВИЇЖДЖАЛА З УКРАЇНИ. Колегія суддів вважає обґрунтованим такій висновок слідчого судді та відхиляє доводи захисту про наявність у Особа_1 стійких соціальних зав’язків за місцем проживання у зв’язку з ПОВЕРНЕННЯМ ЙОГО ДРУЖИНИ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ». В той же час, слідча суддя, на ухвалу від 31 жовтня 2022 року у справі 991/4761/22 якої була подана апеляційна скарга, у оскаржуваній ухвалі на сторінці 20, 21 зазначала наступне: «Разом з цим, ДРУЖИНА та троє неповнолітніх дітей Особа_1 19.02.2022 ВИЇХАЛИ З УКРАЇНИ, ДЕ ПЕРЕБУВАЮТЬ І НАРАЗІ, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав’язків підозрюваного із місцем проживання у м. Києві та відсутність будь-яких обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану».

Щодо ухвали Апеляційної палати ВАКС від 17 листопада 2022 року у справі 991/4761/22. Потребує роз’яснення наступне. Під час розгляду справи у слідчого судді захист надавав документи на підтвердження знаходження дружини Особа_1 на території України, та зауважував, що сторона обвинувачення не надала доказів відсутності дружини Особа_1 на території України, але слідча суддя проігнорувала згадане підтвердження та відсутність доказів відсутності дружини Особа_1 на території України, та зазначила про її відсутність на території України з 19.02.22. Оскаржуючи ухвалу слідчого судді захист звернувся до колегії суддів Апеляційної палати ВАКС з проханням встановити особу дружини Особа_1, яка була присутня під час засідання як вільний слухач, та судом її особа була встановлена. Жодних нових доказів або пояснень щодо відсутності дружини Особа_1 протягом засідання стороною обвинувачення не надавалось.

У ч.1 ст. 26 КПК «України» зазначено: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом», та у ч.3 ст. 26 КПК України: «Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом». У ч. 4 ст. 17 КПК України зазначено: «Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». У ч.1 ст. 22 КПК України зазначено: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом», а у ч.2 ст. 22 КПК України: «Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом». У ч.1 ст. 8 КПК України зазначено: «Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави».

Виходячи з вище наведеного потребує роз’яснення теза з ухвали «У ЗВ’ЯЗКУ З ПОВЕРНЕННЯМ ЙОГО ДРУЖИНИ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ» та теза з ухвали «ЙОГО ДРУЖИНА НА МОМЕНТ РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАННЯ ТЕЖ ВИЇЖДЖАЛА З УКРАЇНИ». Громадяни України перебувають на території України, користуючись правом відвідування країн за кордоном та навіть перебування за кордоном на постійному місці проживання. В матеріалах справи відсутні відомості, що дружина Особа_1 перебувала на постійному місці проживання за кордоном. Тому у даному випадку незрозумілим є термін «ПОВЕРНЕННЯМ ЙОГО ДРУЖИНИ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ». В матеріалах справи відсутні відомості коли саме після 19.02.22 дружина Особа_1 повернулась на територію України, та про її наступні виїзди за кордон. Чи ототожнюється в ухвалі Апеляційної палати ВАКС термін «ПОВЕРНЕННЯМ ЙОГО ДРУЖИНИ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ» та термін «ПЕРЕБУВАННЯ ДРУЖИНИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ»? Також незрозуміла та потребує роз’яснення теза, що «ЙОГО ДРУЖИНА НА МОМЕНТ РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАННЯ ТЕЖ ВИЇЖДЖАЛА З УКРАЇНИ», особливо з огляду на те, що захист неодноразово зустрічався з дружиною Особа_1 у проміжок часу розгляду справи у слідчого судді. Виходячи з яких доказів, що знаходяться у матеріалах справи,  колегія суддів встановила факт відсутності дружини Особа_1 в Україні під час розгляду справи слідчим суддею?

Щодо ухвали Апеляційної палати ВАКС від 17 листопада 2022 року у справі 991/4761/22. Потребує роз’яснення наступне. Згідно з ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, ЖОДНА ОСОБА НЕ БУЛА ПІДДАНА НЕОБҐРУНТОВАНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ПРИМУСУ І ЩОБ ДО КОЖНОГО УЧАСНИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ БУЛА ЗАСТОСОВАНА НАЛЕЖНА ПРАВОВА ПРОЦЕДУРА». З огляду на ст. 2 КПК України захист намагається довести стійкі соціальні зв’язки підозрюваного із місцем проживання у м. Києві, з урахуванням проживання дружини підозрюваного за місцем проживання у м. Києві. Визначення дружини Особа_1 як такої, що «повернулася на територію України» замість «перебуває на території України» не зрозуміле та робить завдання кримінального провадження неможливим.

Звісно, про всі новини та наші успіхи з питання роз’яснення судового рішення будуть повідомленні.

З повагою,
Адвокат ЮК «Амбер»
Семен Ханін

Поділитися

Твітнути