Судова практика
Хуліганство визнається вчиненим із застосуванням спеціальних засобів не лише тоді, коли винний заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли створює таку загрозу
1 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 759/8038/19 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на відсутність в діях засудженого кваліфікуючих ознак хуліганства.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився й апеляційний, визнав винуватим та засудив фігуранта за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки за те, що він, керуючи автомобілем, після зіткнення з іншим автомобілем, яким керував потерпілий, вважаючи останнього винуватим у ДТП, на проїзній частині поряд із зупинкою громадського транспорту, діставши з тактичної кобури пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями, підійшов до водійських дверцят автомобіля, в якому знаходилися потерпілий та пасажир, направив цей пристрій у голову потерпілого, нецензурно лаючись, наказав потерпілому лягти на землю, наносячи удари лівою рукою в область його голови та обличчя. Коли потерпілий відмовився виконати цю вимогу, фігурант почав витягувати його з автомобіля, продовжуючи наносити удари в область його голови та обличчя, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Читайте також: Хуліганство має місце у випадку, коли дії вчиняються без приводу або через малозначний привід
У касаційній скарзі захисник вказував на відсутність в діях фігуранта ознаки застосування предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, посилаючись на те, що сама лише погроза застосування цього предмета не свідчить про можливість кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 296 КК. При цьому зауважував, що обвинувачений мав відповідний дозвіл на вказаний пристрій та носив його повсякденно, а не лише під час конфлікту з потерпілим, тобто заздалегідь не заготовляв, що також виключає можливість кваліфікації дій фігуранта за вищенаведеною нормою кримінального закону.
Верховний Суд вказав, що відповідно до вироку під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства в діях фігуранта суд першої інстанції визначив: зухвале порушення чітко регламентованого та відомого як водію порядку дій після ДТП, якого повинні дотримуватися всі водії, що до неї причетні; порушення громадського порядку через намагання криками, образами, нецензурною лайкою, залякуванням, демонстрацією пістолету для відстрілу гумових куль, направлення його в бік потерпілого, побиття та вчинення самосуду над потерпілим навпроти зупинки громадського транспорту, яка є громадським місцем; створення своїми діями реальної загрози для життя і здоров’я потерпілого та інших громадян; явну неповагу до суспільства, представники якого стали вимушеними спостерігачами за поведінкою обвинуваченого, яка викликала у них порушення спокою, страх, обурення та поклик втрутитися в ситуацію для припинення протиправних дій фігуранта, які за своїм ступенем були грубими, а за характером особливо зухвалими.
Читайте також: Вчинення хуліганства у закладі поза межами його робочих годин не впливає на кваліфікацію правопорушення, якщо заклад фактично працював
При цьому суд також встановив, що на зневажливе ставлення до громадського порядку з боку фігуранта вказує і те, що останній деякий час ігнорував дії сторонніх громадян, направлених на припинення вчинення обвинуваченим хуліганства, продовжуючи свої намагання вчинити самосуд над потерпілим, прагнув в активній формі через використання незначного (нікчемного) приводу – ДТП з незначними наслідками – самоутвердитися за рахунок приниження останнього.
Крім того, місцевий суд зазначив, що на ознаку особливої зухвалості в діях фігуранта вказує застосоване з його боку насильство із заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень, тимчасове обмеження руху транспорту, який вимушений був об’їжджати не тільки транспортні засоби учасників ДТП, а й учасників конфлікту, які хаотично через агресивні дії фігуранта переміщалися навколо, а також те, що вказане порушення громадського порядку фігурант тривалий час уперто не припиняв, не зважаючи на крики громадян, що перебували поруч на зупинці громадського транспорту, та дії окремих громадян, які безпосередньо намагалися заспокоїти фігуранта та змусити його припинити порушення громадського порядку.
Системний аналіз ч. 4 ст. 296 КК та судової практики Верховного Суду у кримінальних провадженнях про хуліганство свідчить про те, що під час вирішення питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою такого предмета заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цього предмета під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян.
Використання при вчиненні хуліганства спеціальних засобів (до яких віднесено, зокрема пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії) є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 12 березня 2019 р. у справі № 749/1092/16-к.
Підготував Леонід Лазебний
