Судова практика
Якщо суд визнав особу винуватою в незаконному зберіганні наркотичного засобу без мети збуту лише на підставі факту його вилучення, це свідчить про недоведеність незаконного зберігання
2 листопада 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 726/1072/20 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, який вказував на некоректність формулювання пред’явленого обвинувачення.
Місцевий суд визнав фігуранта невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК та виправдав за недоведеністю того, що вчинено кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Апеляційний суд скасував цей вирок і постановив свій, яким визнав фігуранта винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, а саме – у незаконному зберіганні наркотичного засобу без мети збуту.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що сторона обвинувачення, інкримінуючи незаконне зберігання наркотичного засобу, не встановила обов’язкових елементів події кримінального правопорушення, а саме незаконного виготовлення чи незаконного придбання наркотичного засобу, оскільки, на його думку, неможливо незаконно зберігати наркотичний засіб, який особа не виготовила або не придбала.
На переконання захисника, не містив обвинувальний акт і фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема: з якого моменту наркотичний засіб перебував у незаконному володінні фігуранта, тривалості незаконного володіння, відомостей про те, де саме останній незаконно його зберігав (при собі, у певному приміщенні, сховищі або в іншому місці) та за якою адресою.
Верховний Суд вказав, що, дослідивши вищевказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність наявності в діях фігуранта об’єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що цей наркотичний засіб незаконно перебував у володінні фігуранта (ні при ньому, ні у сховищі чи іншому місці), а викладені в обвинувальному акті обставини щодо зберігання ним особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу є лише припущенням.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо фігуранта в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК повторно дослідив докази і допитав його матір, дійшов висновку про невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, скасував його вирок і постановив свій, яким визнав фігуранта винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.
Читайте також: Про умисел на збут наркотичних засобів можуть свідчити як їхній обсяг, так і інші обставини
Однак об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, може виражатися в незаконному: виробництві; виготовленні; придбанні; зберіганні; перевезенні; пересиланні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Під незаконним зберіганням наркотичного засобу потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов’язані з фактичним незаконним перебуванням їх у володінні винного (він може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі чи в іншому місці).
У цій справі, апеляційний суд, визнаючи фігуранта винуватим, не виклав у формулюванні обвинувачення, визнаного цим судом доведеним, усіх ознак інкримінованого фігуранту складу кримінального правопорушення, а по суті – лише констатував факт вилучення органом досудового розслідування особливо небезпечного наркотичного засобу за місцем проживання його матері.
Суд апеляційної інстанції, засуджуючи фігуранта за вчинення кримінального проступку, не вказав способу зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, – канабісу, а саме того, де його зберігав (у кишені своїх штанів, у гаражі чи в іншому приміщенні, сховищі або іншому місці).
Таким чином, у цьому кримінальному провадженні не встановлено всіх ознак складу інкримінованого фігуранту кримінального правопорушення, що унеможливлює визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.
Отже, Верховний Суд скасував вирок апеляційного суду, кримінальне провадження закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Підготував Леонід Лазебний
