Судова практика
Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї немає обов’язку зі сплати коштів, проте здійснює таку сплату
11 січня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 548/741/21 змінив постанову суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, однак помилився щодо мотивів такої відмови.
Покупець звернувся до суду з позовом до продавця, у якому, посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, просив стягнути на свою користь грошові кошти в сумі 794 900,00 грн, які відповідач набув від нього без достатньої правової підстави.
Позовна заява мотивована тим, що між сторонами укладений договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ, посвідчений приватним нотаріусом, за умовами якого позивач купив у відповідача частку у статутному капіталі ТОВ у розмірі 5 100,00 грн, що складало 17 % статутного капіталу.
Згідно з розпискою, написаною відповідачем відповідач отримав 800 000,00 грн.
Різниця між ціною договору та фактично отриманою відповідачем сумою складає 794 900,00 грн, які відповідач, за твердженням позивача, набув без достатньої правової підстави.
Читайте також: Стягнення безпідставно набутих коштів у цивільному судочинстві чи поворот виконання в адміністративному?
Позивач направив відповідачу вимогу про повернення йому надлишково сплачених грошових коштів у сумі 794 900,00 грн, однак відповідач їх не повернув.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що надана позивачем розписка, оригінал якої досліджено апеляційним судом, не містить жодних даних про те, що грошові кошти отримані відповідачем саме на виконання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ, а тому вказана розписка не є доказом того, що відповідач отримав від позивача вказану суму на виконання умов вищезазначеного договору та що вказані кошти набуті ним без достатньої правової підстави.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів у розмірі 794 900,00 грн на підставі ст. 1212 ЦК України, проте помилився щодо мотивів такої відмови.
При визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, а тому вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Читайте також: У разі відмови від купівлі квартири покупцеві повернуть тільки те, що сплатив
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
У цій справі позивач на підставі договору купівлі-продажу купив у відповідача частку у статутному капіталі ТОВ у розмірі 5 100,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору. Отже, розрахунок за вказаним договором здійснений у сумі 5 100,00 грн та не передбачав видачу окремої розписки.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач, посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, просив стягнути з відповідача на його користь 794 900,00 грн, тобто різницю між ціною договору та коштами, які отримав відповідач за розпискою.
Апеляційний суд не дав належної оцінки тому факту, що позивач сплатив відповідачу кошти, знаючи, що між ним та відповідачем відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) з повернення коштів, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків).
Отже, для задоволення позовних вимог стягнення коштів у розмірі 794 900,00 грн підстави відсутні.
Підготував Леонід Лазебний