Судова практика
Обов’язок відшкодувати моральну шкоду та судові витрати за рішенням суду не є нерозривно пов’язаним зі спадкодавцем та допускає правонаступництво
8 лютого 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 760/9496/21 задовольнив частково касаційну скаргу батьків спадкодавця, які внаслідок порушення апеляційним судом норм процесуального права не були залучені до участі в справі як правонаступники відповідача.
Особа звернулася з позовом до ГО, її керівника, ГО «Громадське телебачення» про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено частково, зокрема стягнуто з ГО та її керівника на користь позивача по 25 000 грн з кожного на відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі батьки загиблого при виконанні бойового завдання на Харківщині відповідача вказували, що успадкували майнові права та обов’язки сина, проте апеляційний суд прийняв постанову про залишення його апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, у зв’язку з чим склалася ситуація, за якої позиція відповідача у суді апеляційної інстанції взагалі не була представлена.
Верховний Суд вказав, що у разі смерті фізичної особи суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи (ч. 1 ст. 55 ЦПК України).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Читайте також: Виконання вимоги кредитора щодо погашення боргу спадкодавця не має призводити до безпідставного погіршення майнового стану спадкоємців
Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України (ст. 1219 ЦК України).
Зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч. 1 ст. 608 ЦК України).
Зобов’язання про компенсацію моральної шкоди – це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий, кредитор) має право вимагати компенсації завданої моральної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов’язана компенсувати завдану моральну шкоду.
Сутність обов’язків з грошової компенсації моральної шкоди і судових витрат не дозволяє зробити висновок, що вони мають особистий характер та пов’язані із особою спадкодавця.
У цій справі апеляційний суд не врахував, що визначальним при вирішенні питання про залучення правонаступників до участі в справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, та чи відомі особи, які прийняли спадщину. Саме для встановлення осіб, які прийняли спадщину, передбачений обов’язок суду зупинити провадження у справі, правовідносини у якій допускають правонаступництво (ст. 251 ЦПК України).
Читайте також: Вимоги кредитора до спадкоємця, який не отримав свідоцтво про спадщину
У суді апеляційної інстанції батьки з наданням відповідних доказів зазначали, що спадкова справа після смерті їх сина відкрита на підставі їх заяв про прийняття спадщини, акцентувавши увагу суду на тому, що вони є єдиними спадкоємцями першої черги за законом після смерті спадкодавця, а тому висновок суду про передчасність їх звернення до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини є помилковим.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 р. у справі № 752/16818/18, відповідно до положень ст. 55 ЦПК України суд має вирішити питання процесуального правонаступництва під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу.
Наслідком порушення цієї процесуальної вимоги став розгляд справи апеляційним судом без урахування позиції сторони відповідача та особи, яка подавала апеляційну скаргу (спадкодавець), правонаступниками якого є його батьки, які успадкували його майнові права та обов’язки, зокрема обов’язок з відшкодування моральної шкоди, покладений на нього рішенням суду.
Отже, Верховний Суд постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог до громадської організації, її керівника про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, зобов’язання її спростувати, стягнення 25 000 грн з кожного відповідача у відшкодування моральної шкоди та в частині розподілу судових витрат скасував, справу в цій частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
