Події
Розвиток юридичної науки в умовах воєнного стану
У Київському університеті права НАН України, в рамках програми заходів до Дня науки в Україні, відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток юридичної науки в умовах воєнного стану». Основним напрямком дискусії стали найактуальніші проблеми сучасного стану функціонування національної правової системи, захист прав людини в умовах воєнного стану, діяльність міжнародних правозахисних інституцій, волонтерських організацій, бізнес-спільноти, допомога армії, а також роль і внесок КУП НАНУ в розбудову національної юридичної освіти та науки. Додамо, що співорганізаторами конференції стали Гданський університет (Польща) та Батумський державний університет імені Шота Руставелі (Грузія).
Юрій Бошицький кандидат юридичних наук, професор, ректор Київського університету права НАН України |
Оксана Хорватова кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри міжнародного права та галузевих правових дисциплін Київського університету права НАН України |
Ми живемо в складний історичний період – у 2014 році розпочалася війна росії проти України, – анексія Криму та бойові дії на сході нашої держави. Міжнародне співтовариство тоді зреагувало традиційним «занепокоєнням», проте ані рішучих дій, ані заходів, окрім поодиноких санкцій до фізичних осіб, так і не відбулось. Пройшло 8 років і 24 лютого 2022-го весь світ побачив, що система міжнародного права та міжнародних правовідносин виявилася безсилою проти рф – держави з великою кількістю ядерної зброї, адже розпочалось повномасштабне вторгнення росії в Україну, масові бомбардування наших мирних міст і сіл по всій країні, жорстокі вбивства та катування десятків тисяч людей. До всього того ще й додалося захоплення двох найбільших у Європі атомних електростанцій – Чорнобильської й Запорізької та щоденні погрози застосування ядерної зброї по території України. Таким чином, вся система міжнародного права опинилася в глибокому кризовому стані, адже система колективної безпеки виявилась не готовою до подібних викликів. З іншого боку, архітектура світової безпеки на сьогодні вкрай крихка, й потребує кардинального оновлення. Правила співжиття, про які світ домовився десятки років тому, більше не працюють. Як наслідок – злочини одних і байдужість інших.
Читайте також: Центри професійної досконалості створять у 9 регіонах
Через це вся система міжнародного права опинилася в глибокому кризовому стані, адже система колективної безпеки виявилась не готовою до подібних викликів. Правила. які були узгоджені після Другої світової війни, більше не працюють. Ця проблема актуальна зараз як ніколи.
Саме тому проведення наукових заходів за участю міжнародного співтовариства є досить важливим. Воно обумовлене потребою в апробації окремих положень рефератів, наукових повідомлень, дисертацій, а також можливістю залучити до наукового життя як всесвітньо відомих професорів, науковців, так і наших студентів та аспірантів, які лише ще розпочинають здобувати особистий науковий досвід та активно здійснюють перші кроки в науці.
Головна проблема правотворення під час дії воєнного стану пов’язана з тим, що хоча й тимчасово і тільки на період дії правового режиму воєнного стану, але все ж таки можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини та громадянина, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, необхідних для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Й лише тому, що Україна бореться, а ще завдяки численним візитам президентів іноземних держав, керівників потужних міжнародних організацій, стало можливим отримання такої необхідної нам допомоги.
Підтримка нашої країни сьогодні міжнародними партнерами в питаннях гуманітарної допомоги, військової техніки, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій відбувається не просто в зв’язку з тим, що їм подобається Україна й вони хочуть робити це через якусь особливу до нас сердечну прив’язаність – ні. Світ нарешті усвідомив, що дії російської федерації щодо нашої держави, починаючи з 2014-го, є грубим порушенням міжнародного права, найбільшим із часів Другої світової війни. Відповідно, наші міжнародні партнери підтримують Україну на різних міжнародних майданчиках. І це дає змогу говорити, що міжнародне право існує, і його необхідно виконувати, а за його невиконання рано чи пізно обов’язково настане міжнародно-правова відповідальність. Це право було й залишається регулятором міжнародних відносин, хоча й потребує нині серйозних корегувань як у частині нормативно-правового регулювання, так і створення нових міжнародних організацій, запровадження сучасних систем світової колективної безпеки.
При цьому колеги з урядів інших держав (зокрема європейських) часто говорять, що Україна здатна робити більший акцент саме на порушеннях міжнародного права російською федерацією, а також, що використовуючи таку лінію аргументації, наша країна зможе досягти більшої підтримки з боку міжнародних партнерів.
Роль юристів у нашому сьогоденні
Враховуючи війну, яку сьогодні ми проживаємо, роль юристів та фахівців в міжнародному праві важко переоцінити. Євроінтеграційні процеси, які відбуваються в сучасному українському суспільстві, вимагають нових підходів до розуміння права, формування правової держави і громадянського суспільства, підвищенню рівня правосвідомості громадян, а отже, і переосмислення ролі, яку відіграє юрист у нашому суспільстві. Знання права та вміння його застосовувати стало важливою передумовою для успішного виконання багатьох функцій держави.
У період воєнного стану професія юриста набуває особливого значення, оскільки наслідки війни безпосередньо пов’язані з юридичними фактами. Безумовно, цінним є досвід юристів у сфері військового права, але при цьому залишаються популярними й такі галузі, як право соціального забезпечення, трудове, міграційне, кримінальне, цивільне право, право інформаційних технологій тощо.
Юристи-фахівці в галузі міжнародного та національного права захищають інтереси людини, її права та свободи, інтереси суспільства та держави від злочинних та інших протиправних посягань. Вони щодня ведуть боротьбу за справедливість, гуманність, законність та правопорядок. І під час війни така робота виходить на новий, найважливіший рівень.
Читайте також: Від наукового ступеня можна відмовитися добровільно
Для українського суспільства професія юриста матиме велике значення й у повоєнний час. Це стосуватиметься не лише питань відбудови держави та репарацій від агресора, але й подальшого розвитку правової держави в Україні, насамперед на правознавче співтовариство покладаються надії і завдання затвердження принципу верховенства права, вдосконалення українського законодавства, посилення правових гарантій захисту різних верст населення, й підвищення правосвідомості та правової культури українців. Тому будь-яке наукове зібрання (конференція) є унікальною можливістю обміну думками та апробуванням своїх теоретичних напрацювань її учасниками, окрім того, вона об‘єднує науковців різних міст та навчальних закладів, створюючи перспективи для їх подальшого спілкування.
Проблематика правотворення в умовах воєнного стану
Конференція, яку провів Київський університет права НАН України, була присвячена різноманітним аспектам проблематики правотворення в умовах воєнного стану. І нам приємно, що до нас долучилися не лише представники наукової сфери, судових та правоохоронних органів України, бізнесу, а й представники іноземних держав та почесні професори КУП НАНУ.
Із привітаннями до організаторів та учасників звернулися такі відомі вчені, як академік, радник Президії НАНУ, заслужений діяч науки і техніки України, почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Олексій Онищенко та відомий український юрист, науковець, державний та громадський діяч, ректор Національної школи суддів України, доктор юридичних наук, заслужений юрист України та почесний професор КУП НАНУ Микола Оніщук.
Окремі привітання на адресу університету прозвучали й від директора департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, кандидата юридичних наук, Наталії Ткаченко та і директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Мін’юсту Сергія Тюлєнєва. До них приєдналися й закордонні друзі та партнери нашого університету, зокрема: Анджей Шміт, доктор права, професор, завідувач кафедри факультету права та управління Гданського університету (Польща), Почесний професор Київського університету права НАН України; Адам Махарадзе, доктор юридичних наук, професор, декан юридичного факультету Батумського державного університету імені Шота Руставелі (Грузія); Оксана Слюсаренко, доктор економічних наук, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чорногорії (2008–2014 рр.), віце-президент Українського національного комітету ICC по Балканському регіону.
Звісно, що в день науки до привітань долучилися й представники державних органів влади, адвокати, керівники підприємств, представники банківського сектору, українські та зарубіжні волонтери.
Приємним доповненням до урочистостей стала присутність іноземних учасників конференції не лише в онлайн форматі, а й у стінах нашого університету. Так, із привітаннями до науково-педагогічних працівників університету та учасників конференції звернулася Клара Мартінс, магістр міжнародного права, волонтер із Бразилії та засновниця Благодійної організації «The Robin Hood Project – Ukraine», а також незалежна журналістка з цієї ж країни Мануєлла Мациоли. У своїх виступах вони наголошували на тому, якою вражаючою для них стала війна в Україні, і що саме допомогу українському народу вони поставили сьогодні на перше місце.
Панельні дискусії
Під час панельних дискусій учасники конференції обговорили теоретико-правові основи міжнародного правопорядку та безпеки людства; стан розвитку конституційного, адміністративного, фінансового, інформаційного права в умовах воєнного стану; дотримання та захист прав людини в контексті міжнародного та національного законодавства; актуальні питання господарюючих суб’єктів в умовах воєнного стану; стан кримінально-правової та кримінально-процесуальної діяльності правоохоронних органів України в умовах воєнного стану; правові засади та проблеми волонтерської діяльності; питання забезпечення якості освіти та дотримання академічної доброчесності в умовах воєнного стану; актуальні проблеми медичного права в Україні в умовах воєнного стану; проблеми та напрямки вдосконалення соціально-правового забезпечення кризових категорій населення України в умовах воєнного стану; а також питання соціальної адаптації військовослужбовців у розрізі медичної психології та реабілітації та міжнародні напрямки співробітництва.
Від Київського університету права НАН України в конференції взяли участь: Анжеліка Cолодка, доктор педагогічних наук, професор кафедри загальнотеоретичних правових і соціально-гуманітарних дисциплін; Олександр Бригінець, доктор юридичних наук, професор кафедри міжнародного права та галузевих правових дисциплін; Валерій Андрусів, кандидат юридичних наук, завідувач кафедри кримінального права та процесу, учений секретар КУП НАНУ; Оксана Хорватова, Сергій Матвєєв, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри загальнотеоретичних правових і соціально-гуманітарних дисциплін; Анастасія Антонюк, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач Юридичної клініки «Фенікс» КУП НАНУ; Олена Романова, кандидат історичних наук, доцент кафедри загальнотеоретичних правових і соціально-гуманітарних дисциплін; Андрій Холоденко, старший викладач кафедри спеціальних юридичних дисциплін Рівненського інституту Київського університету права НАН України, адвокат; Ганна Дикун, старший викладач кафедри загальнотеоретичних правових та гуманітарних дисциплін Рівненського інституту Київського університету права НАН України; Оксана Якимчук, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри спеціальних юридичних дисциплін Рівненського інституту Київського університету права НАН України; Надія Дроздович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу; Іван Ващинець, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права та галузевих правових дисциплін; Ірина Толкачова, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права та галузевих правових дисциплін та інші співробітники університету.
Активну участь у конференції взяли також студенти та аспіранти університету. Загалом же дискусія вийшла невимушеною, діловою й багатою на конкретні пропозиції.
