Судова практика
Розмір відшкодування моральної шкоди, завданої органами досудового розслідування і суду, не повинен спричинювати безпідставне збагачення потерпілої особи
19 квітня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/50854/21-ц задовольнив частково касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, зменшивши розмір компенсації моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Потерпілий звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 6 000 000, 00 грн, завданої йому внаслідок незаконного затримання, вилучення і арешту майна, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення й незаконного застосування запобіжних заходів.
Вказував, що у зв’язку із закриттям кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також із закриттям іншого кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди, яка завдана незаконними діями та рішеннями органу досудового розслідування і прокуратури щодо притягнення до кримінальної відповідальності.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено частково, стягнуто грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 000, 00 грн.
Читайте також: Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів
Розглянувши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди. Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за рахунок держави закріплено в ст. 56, 62 Конституції України, Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР та ст. 1167, 1176 ЦК України.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що закриття кримінального провадження за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 258 КК України, відбулося з реабілітуючих підстав (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України – стороною обвинувачення не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати), а тому позивач має право на отримання відшкодування моральної шкоди згідно із Законом України № 266/94-ВР.
Законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Подібні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 р. у справі № 383/596/15, від 22 квітня 2019 р. у справа № 236/893/17, від 29 травня 2019 р. у справі № 522/1021/16-ц, від 25 березня 2020 р. у справі № 641/8857/17, від 15 грудня 2020 р. у справі № 752/17832/14-ц.
Конкретний розмір моральної шкоди, завданої незаконними діями прокуратури та суду у кожному окремому випадку, встановлюється індивідуально з урахуванням обставин справи та на підставі здійсненої судами правової оцінки доказів, наданих учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень. Він має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.
Визначивши розмір моральної шкоди у 500 000, 00 грн, суди не навели достатніх підстав для значного збільшення цього розміру, порівняно із мінімально гарантованим.
Верховний Суд, врахувавши межі касаційного оскарження і встановлені судами обставини, не погодився із наявністю підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди у такому розмірі.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 13 Закону України № 266/94-ВР, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди слід виходити із розміру мінімальної заробітної плати у розмірі 6 500, 00 грн, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
З урахуванням характеру і наслідки повідомлення про підозру у вчиненні злочину, застосування до позивача заходів забезпечення кримінального провадження: затримання, взяття під варту, домашнього арешту, особистого зобов’язання, проведення обшуку, що призвело до порушення нормальних життєвих зв’язків позивача, розмір відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди Верховний Суд визначив в сумі 260 000,00 грн.
Підготував Леонід Лазебний
