Судова практика
Неспроможність експерта дати відповідь на поставлені перед ним питання через недостатність даних не є порушенням правил проведення експертного дослідження
13 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 461/5454/14-к відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора, який клопотав про призначення повторної комплексної судово-економічної експертизи.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, обвинувачених виправдано за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК у зв’язку з недоведеністю винуватості у вчиненні злочинів.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про призначення повторної комплексної судово-економічної експертизи.
Верховний Суд вказав, що клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи прокурор обґрунтував тим, що висновок експерта є суперечливим, неповним і не може бути використаним як доказ вини чи невинуватості обвинувачених.
Читайте також: Невідкриття медичних документів захиснику на стадії ознайомлення з матеріалами справи не робить висновок експерта недопустимим доказом
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, зокрема порушень, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Прокурор у клопотанні про призначення повторної експертизи зазначав, що експерти не змогли надати відповідь на низку поставлених питань через відсутність достатніх даних, а також на те, що висновок експертів про те, що привласнення коштів не підтверджується документами, є питанням права, яке не може вирішуватися експертами.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання з тих мотивів, що сторона обвинувачення не обґрунтувала, у чому полягає суперечність між висновком експерта та матеріалами кримінального провадження та не вказала на істотні порушення норм КПК.
Читайте також: Незначний досвід та стаж роботи експерта не є підставою для визнання висновку експертизи допустимим доказом
Щодо доводу прокурора про вирішення експертами питання права, то зі змісту експертного висновку і показань експертів в суді зрозуміло, що, використовуючи слово «заволодіння», вони оцінювали лише відображення в документах факту нестачі суми коштів, у заволодінні яких було пред’явлено обвинувачення.
Суд зазначив, що ці висновки експертів прямо стосуються обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК, і, таким чином, відповідають визначенню належних доказів у ст. 95 КПК. Посилання прокурора на те, що в низці питань експерти зазначили недостатність наданих їм для висновку даних, не свідчить про неналежність цього доказу, а стосується оцінки достатності доказів, наданих на підтвердження певних обставин.
Щодо висновків експертів про неможливість в деяких випадках дати відповідь на питання, поставлені перед ними, через недостатність даних, Верховний Суд зазначив, що експертам були надані всі наявні в матеріалах кримінального провадження документи, і, таким чином, висновок про недостатність даних стосується оцінки сукупності доказів, наданих стороною обвинувачення з погляду їх достатності для висновку, а не порушення експертами правил проведення дослідження або його суперечності.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
