Юридична практика
Знайти голки в копиці сіна: які пріоритети обере Вища рада правосуддя серед 12 тисяч скарг на суддів?
Єлизавета Караченцева, юристка Фундації DEJURE
Минулого місяця Вища рада правосуддя відновила розгляд дисциплінарних скарг, що дає надію на очищення суддівського корпусу та притягнення багатьох суддів до дисциплінарної відповідальності. Нагадаємо, що попередній склад ВРП повністю провалив це завдання. Чого варті лише зафіксовані на «плівках Вовка» дані про узгодження дій окремих членів ВРП із суддями одіозного ОАСКу щодо розгляду дисциплінарних справ, або системні випадки покривання суддів, які ухвалювали свавільні рішення.
Про ситуацію загалом
Як результат, Рада прийняла закон про перезапуск ВРП. Поки відбувалося це очищення, Вища рада правосуддя не розглядала скарги з 2021 року. За цей період накопичилося понад 12 тисяч скарг на суддів. Для розуміння масштабів цієї цифри зазначимо, що приблизно 4,5 тисячі суддів місцевих та апеляційних судів здійснювали правосуддя в Україні в 2022 році.
Читайте також: Нові підходи до самостійності САП
Відтак очевидно, що нова Вища рада правосуддя має оптимізувати роботу. Фундація DEJURE проаналізувала фактори, які впливають на дисциплінарну функцію ВРП і пропонувала затвердити критерії пріоритетності скарг. Одним із ключових є суспільний інтерес.
Що говорить ВРП?
Як відомо, 21 листопада ВРП затвердила зміни до регламенту: тепер скарги розглядатимуться не в хронологічному порядку, а з урахуванням критеріїв пріоритизації. До переліку пріоритетних потрапили дисциплінарні провадження:
- наслідком розгляду яких може бути звільнення судді з посади з підстав, передбачених в Конституції України;
- щодо суддів, які звернулися із заявою про відставку, якщо наслідком може бути звільнення судді за аналогічних підстав;
- якщо кваліфікаційне оцінювання судді зупинилося через розгляд дисциплінарної скарги;
- щодо судді, який рекомендований ВККСУ до призначення на вакантну посаду, переведення, якщо наслідком може бути його звільнення за підставами, згаданими вище;
- якщо в скарзі є відомості про дії судді, що викликали значний суспільний інтерес.
Думаю, подібні рішення ВРП щодо пріоритизації та виокремлення її критеріїв потрібно лише вітати. Його однозначними перевагами стало те, що судді із серйозними дисциплінарними скаргами без перевірки не зможуть піти у відставку, пройти конкурс, а кваліфікаційне оцінювання не затягнеться не невизначений час.
Чого не вистачає в новому регламенті Ради?
Попри те, що поява політики пріоритизації є кроком у правильному напрямку, зміни до регламенту не дають відповіді на багато актуальних питань. Не зовсім зрозуміло, наприклад, на якому етапі відбуватиметься розподіл скарг за пріоритетністю або, чи буде відомо про те, які саме скарги потрапили в перелік пріоритетних. Адже якщо ВРП цього не робитиме, суспільство не матиме достатньої інформації про пріоритизацію, внаслідок чого сама ця ідея може бути дискредитованою.
Читайте також: Судова реформа. Як не втратити сенси, або Кадри вирішують усе!
Незрозуміло також те, хто саме визначатиме, чи потрапить дисциплінарна скарга до переліку пріоритетних: ВРП в цілому, дисциплінарна палата чи кожен конкретний член, на якого вона розподілена? За третього варіанту, ми майже напевно отримаємо непослідовну практику, коли скарги на одну й ту ж поведінку, потрапивши до різних доповідачів, отримають різний пріоритет.
Щоб реформована ВРП надалі підтримувала довіру суспільства, вона має запобігти махінаціям (субʼєктивізму) з черговістю справ та відкладанню суспільно важливих із них у «довгий ящик». Отже, ВРП має визначатися, чи відноситься скарга до критерію «суспільного інтересу» за певними, наперед узгодженими, правилами.
Що таке «суспільний інтерес» на практиці?
Такий критерій використовує Верховний суд для застосування касаційного фільтра. «Значний суспільний інтерес», відповідно до судової практики, необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення в контексті можливого впливу ухваленого в ній судового рішення. Також це справи з питань національної безпеки, суверенітету, найвищих соціальних цінностей. Окрім того, Закон «Про інформацію» визначає, що є предметом суспільного інтересу і що цей перелік не є вичерпним.
Для застосування критерію суспільного інтересу ВРП повинна враховувати, чи дії судді викликали широкий медійний резонанс та впливають на авторитет правосуддя? Враховуючи предмет суспільного інтересу та найбільш відомі випадки порушень, такі справи можна поділити на певні категорії.
Щодо суддів, які є фігурантами кримінальних проваджень:
а) корупційні справи (для прикладу, Юрій Новак фігурує у справі щодо отримання неправомірної вигоди, Володимир Сердинський підозрюється у вимаганні $4 тисячі дол. хабара, Володимира П`ятковського обвинувачують в отриманні хабара, а екс-голова ВС Всеволод Князєв підозрюється в отриманні неправомірної вигоди);
б) із національної безпеки (приміром, судді ОАСК фігурують у справі щодо захоплення державної влади), колабораціонізму, державної зради (Ларису Богомолову підозрюють у співпраці з окупантами та розвідувальній діяльності, Ігор Кудрявцев, Володимир Купін, Світлана Федорець, Володимир Куксов виправдовували російську агресію);
в) інші (щодо суддів, які фігурують у справах про втручання в систему авторозподілу справ або інших кримінальних справах, наприклад, справа Олексія Тандира, який збив нацгвардійця ймовірно в стані алкогольного сп`яніння).
ІІ. Щодо суддів, які не є фігурантами кримінальних проваджень, проте їхні дії підривають авторитет правосуддя: а) водіння напідпитку;
б) очевидна невідповідність майна доходам;
в) суддів, які вчиняли іншу неетичну поведінку, яка підриває авторитет правосуддя;
г) судді, які допустили грубі чи системні порушення при розгляді резонансних, чи справ, на яких є особливий суспільний фокус (справ Майдану, щодо колаборантів, корупційних правопорушень, водіння напідпитку тощо);
д) судді, які брехали під час конкурсів та оцінювання (справа Ступак).
Також ВРП може брати до уваги посаду, яку займає суддя (чи адміністративну посаду або посаду у вищій інстанції).
Що маємо в підсумку?
По-перше, ВРП повинна публікувати інформацію про те, чи потрапила дисциплінарна скарга до переліку «пріоритетних». Це можна реалізувати публікуючи відповідну інформацію в рішенні про відкриття провадження в справі. По-друге, Вища рада правосуддя має розкрити інформацію про те, на якому етапі відбуватиметься пріоритизація та хто саме вирішуватиме питання пріоритизації (член ВРП, дисциплінарний інспектор, Дисциплінарна палата чи Рада в цілому).
Урешті-решт орган мусить деталізувати інформацію про пріоритизацію справ за критерієм «суспільного резонансу» через виокремлення певних ознак, адже йдеться не про розгляд кількох окремих скарг, а формування практики. Й новосформована ВРП або реально очистить суддівський корпус, або вчергове зімітує завершення реформи. Результатів очікує як українське суспільство, так і міжнародні партнери — відновлення розгляду дисциплінарних проваджень за зрозумілими та прозорими правилами серед ключових вимог Єврокомісії.
Джерело: Юридичний вісник України
