Судова практика
Цивільна відповідальність винуватця ДТП з тяжкими наслідками, яким заподіяно шкоду потерпілому, у певних межах покладається як на заподіювача, так і на страхову компанію
5 грудня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 195/2081/22 задовольнив частково касаційну скаргу засудженого, який посилався на неправильне вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 2 ст. 286 КК, стягнуто 31 635 грн у відшкодування матеріальної шкоди та 70 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі засуджений зазначав, що рішення суду в частині стягнення моральної шкоди прийнято в порушення вимог ст. 26-1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, без залучення в якості співвідповідача страхової компанії, визначеної договором страхування.
Верховний Суд звернув увагу, що цивільна відповідальність засудженого на момент ДТП була застрахована. Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була забезпечена відповідальність осіб перед потерпілими за участю керованого автомобіля. Відповідно до договору страхування страхова компанія зобов’язується здійснити виплату страхового відшкодування в таких сумах: 260 000 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю; 130 000 грн за шкоду, заподіяну майну. Також визначено франшизу в розмірі 2 600 грн.
Тобто, з урахуванням наявності договору страхування, відповідальність у певних межах була покладена як на особу, яка застрахувала свою відповідальність, так і на страхову компанію.
Згідно зі ст. 22 Законом № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Читайте також: Кримінальна відповідальність за порушення ПДР виключається, якщо водій втратив свідомість через тепловий удар
Покладання обов’язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону № 1961-IV).
З моменту укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов’язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов’язку страхувальника, який завдав шкоди.
При цьому відповідно до положень ст. 26-1 Закону № 1961-IV страховиком відшкодовується потерпілому, який зазнав ушкодження здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 р. (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов’язаним суб’єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов’язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Отже, суд першої інстанції при вирішенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди повинен був врахувати, що на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення цивільно-правову відповідальність володільця транспортного засобу було застраховано і був чинний договір (поліс) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Проте цього не зробив цього та дійшов передчасного висновку про стягнення з обвинуваченого у повному розмірі відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди.
Тому Верховний Суд вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову скасував, а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
