Законодавство
30 днів на погодження методів обчислення резерву сумнівних боргів держпідприємств
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 р. № 604, якою визначено процедуру погодження Мінфіном визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності для дебіторської заборгованості у межах облікових політик державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які є суб’єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн гривень (крім банків).
Підприємством, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 млн гривень, вважається суб’єкт господарювання державного сектору економіки, який за результатами фінансово-господарської діяльності фактично отримав у минулому році, планує отримати відповідно до фінансового плану підприємства в поточному або плановому році за показником «чистий фінансовий результат» (прибуток) 50 млн гривень і більше.
Підприємство перед погодженням облікової політики та/або змін до неї подає методи обчислення резерву (як невід’ємної частини облікової політики підприємства), до яких додається пояснювальна записка, на погодження Мінфіну.
Читайте також: Єдиний портфель публічних інвестицій сформує Стратегічна рада
Методи обчислення резерву обов’язково, але не виключно, визначають:
– опис підходів щодо створення резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) на звітну дату, який має бути здійснений на підставі оцінки зростання кредитного ризику або ризику дефолту (невиконання контрагентом зобов’язань) з урахуванням змін критеріїв такого кредитного ризику на звітну дату;
– визначення дебіторської заборгованості, сегментації, зокрема, групи, яку можна виділити за однією з ознак подібності;
– порядок нарахування резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків);
– норму щодо утворення комісії з нарахування резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків);
– проведення підприємством претензійно-позовної роботи із стягнення дебіторської заборгованості за контрагентами;
– спосіб визначення (матриця розрахунку) коефіцієнта сумнівності, визначеного відповідно до вимог п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29 листопада 2006 р. № 1673.
У методах обчислення резерву з урахуванням особливості фінансово-господарської діяльності, специфіки підприємства, реальної історичної і прогнозованої фінансової дисципліни дебіторів, загальних економічних умов може бути визначений і інший коефіцієнт сумнівності щодо високого ризику невиконання зобов’язань. Зокрема, до високого ризику невиконання зобов’язань можуть належати прострочені оплати менше 366 днів, у такому випадку підприємством можуть бути визначені інші граничні коефіцієнти сумнівності під час погодження Мінфіном, за умови надання відповідних пояснень та обґрунтувань визначення такого коефіцієнта.
Фактори визначення коефіцієнта сумнівності щодо високого ризику невиконання зобов’язань та відповідні коефіцієнти сумнівності визнаються підприємством:
– прострочення оплати до 30 днів – до 60 відсотків;
– прострочення оплати від 31 до 60 днів – до 70 відсотків;
– прострочення оплати від 61 до 90 днів – до 80 відсотків;
– прострочення оплати від 91 до 120 днів – до 90 відсотків;
– прострочення оплати від 121 до 366 днів – до 100 відсотків.
Читайте також: Державні унітарні підприємства не конкретизуватимуть цілей своєї діяльності
Підприємство регулярно, не рідше ніж раз у два роки, переглядає методи обчислення резерву, що використовуються для оцінювання очікуваних кредитних збитків.
У пояснювальній записці до методів обчислення резерву обов’язково наводиться:
– інформація щодо проведення претензійно-позовної роботи із стягнення дебіторської заборгованості у розрізі строків її виникнення та результатів проведення такої роботи із зазначенням претензії (вимоги) розшифрування;
– інформація щодо здійснення або нездійснення підприємством корегування (сторнування) суми резерву сумнівних боргів на останню звітну дату із зазначенням відповідної суми;
– розрахунок резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків), який відображено у річній фінансовій звітності та фінансовій звітності на останню звітну дату.
Мінфін у строк не більш як 30 календарних днів з дати надходження методів обчислення резерву опрацьовує матеріали та приймає одне з таких рішень:
– погоджує методи обчислення резерву шляхом надсилання відповідного висновку;
– повертає методи обчислення резерву підприємству на доопрацювання з наданням обґрунтованих зауважень.
Підприємство у строк не більше ніж 30 календарних днів забезпечує доопрацювання методів обчислення резерву та подає їх на повторне погодження до Мінфіну.
За наявності повторних зауважень до методів обчислення резерву Мінфін проводить узгоджувальну нараду (консультацію) з представниками органу, уповноваженого погоджувати облікову політику підприємства, та підприємством. За результатами узгоджувальної наради (консультації) приймається рішення стосовно погодження методів обчислення резерву.
Внесено й зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1673.
Суб’єкти управління об’єктами державної власності мають забезпечити у тримісячний строк приведення у відповідність із цією постановою облікових політик суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери їх управління.
