Обчислення 10-денного строку на оскарження постанови судді у справі про адмінправопорушення має враховувати реальну можливість особи ознайомитися з її повним текстом

23 вересня 2026 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 753/19313/24 частково задовольнила заяву особи, притягнутої до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про перегляд за виключними обставинами постанов судів першої та апеляційної інстанцій через установлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань при розгляді цієї справи.

Суд першої інстанції визнав особу винною за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів) та призначив штраф із позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

4 листопада 2024 р. було подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Заявник указав, що дізнався про повний текст постанови 25 жовтня 2024 р. з ЄДРСР. У день розгляду справи (21 жовтня 2024 р.) суд оголосив лише вступну та резолютивну частини. Повний текст постанови було складено 23 жовтня 2024 р.

Читайте також: Неодноразове притягнення водія до адмінвідповідальності за порушення ПДР у стані сп’яніння вказує на недоцільність призначення йому більш м’якого покарання

Апеляційний суд відмовив у поновленні строку та повернув апеляційну скаргу, оскільки заявник і захисник були присутні на засіданні в суді першої інстанції та знали про прийняте рішення, порядок і строки його оскарження. Непроголошення повного тексту постанови в день винесення апеляційний суд не визнав поважною підставою, оскільки за КУпАП строк апеляційного оскарження обчислюється з дня винесення постанови, а не складення її повного тексту.

ЄСПЛ у рішенні від 28 травня 2026 р. у справі «Летуча проти України» (заява № 8973/25) визнав порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції відмову заявниці у доступі до апеляційного суду.

Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу за виключними обставинами, спиралася на позицію ЄСПЛ: обмеження доступу до суду через пропуск процесуального строку слід застосовувати гнучко та без надмірного формалізму, з обов’язковим урахуванням конкретних обставин справи.

Читайте також: Необізнаність заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження такого рішення

Не заперечуючи загального правила ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо оскарження постанови судді протягом десяти днів з дня її винесення, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що ст. 285 КУпАП також вимагає протягом трьох днів вручити або надіслати її копію особі.

Тому сам по собі припис ч. 2 ст. 294 КУпАП про десятиденний строк із дня винесення постанови не означає, що суд повинен обмежуватися лише формальним підрахунком днів для поновлення строку. Необхідно враховувати конкретні обставини, зокрема реальну можливість особи ознайомитися з повним текстом рішення.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що оскаржувана постанова апеляційного суду є незаконною, оскільки вона порушує п. 1 ст. 6 Конвенції, обмежуючи доступ до суду вищої інстанції.

Водночас Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для перегляду постанови суду першої інстанції, оскільки ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції саме судом апеляційної інстанції, частково задовольнила заяву, скасувала постанову апеляційного суду та передала справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути