Думка експерта

Чеська Республіка: злочинність серед іноземців – зростає але в’язниці – закривають

Опубліковано

24.01.2024

Продовжуючи тему ходи України до членства в ЄС й НАТО та окремих питань, які нами було розглянуто в 2023 році, як-то: «Місце економіки України в ЄС», «Ініціатива громади – ознака європейськості або чеська реальність про мільйон дерев», «Повоєнна відбудова країни та чи впораються влади на місцях (на прикладі Закарпаття)», «Перевезення містян як ознака цивілізованості Ужгорода або про муніципальний пасажирський транспорт: у нас і в Європі» «Прозорість та підзвітність місцевого самоврядування у Європі або чому варто повчитись українцям в ході регіонального розвитку» – неможливо не звернути увагу й на таку сферу, як правопорушення та злочини, саме з боку українців в одній з країн Євросоюзу – в Чеській Республіці.

Запропонований матеріал доцільно розглянути ще й через, чи не найбільшу кількість біженців з України, саме до цієї центральноєвропейської країни, із розрахунку кількості населення Чехії, яка прийняла більше 410 000 біженців з України, із яких більше 390 000 надала спеціальний статус, про що ми розповіли в статті «Чеська Республіка та біженці з України або як одна європейська країна допомагає українцям».

Однак, механічно порівнювати статистичні, аналітичні викладки чи морально-етичні дані та показники між обома країнами, особливо з урахуванням воєнного стану та кривавої війни в Україні – недоцільно й не зовсім коректно. Натомість, звернути увагу на правопорушення, яких допускаються громадяни України, в період перебування за межами країни а саме, в Чеській Республіці – буде не тільки на часі але й корисно для розуміння настроїв, як українців так й чехів, особливо виходячи з кількох акцій протестів, організованих останніми – проти біженців з України.

Трохи про загальнолюдські цінності та екскурсу в минуле

З кількох загальновідомих притч знаємо, що той народ та/чи країна, які економлять на школах й бібліотеках – витрачаються на тюрми. Саме, злочини, засуджені та кількість осіб, які перебувають за ґратами – є своєрідним показником не тільки стану суспільства але й певним мірилом цивілізованості країни. Ба, більше – кількість злочинів це пропорційна пряма до розміру репресивного апарату та, відповідно – кількості: поліцейських, слідчих, суддів, охоронців тощо й, насамкінець – витрати бюджету на утримання всього вищенаведеного.

Виходячи із відкритих джерел та куцих, статистичних даних, про які, нижче, Україна, яка перебувала у складі сусіднього державного утворення більше 370 років, продовжує нести рудименти жорстокості та комуністичних принципів: «око за око» та «зуб за зуб», коли людину могли засудити та, навіть – стратити, не стільки за конкретний злочин, скільки за клеймо «ворог народу», наприклад. При цьому, радянське «найгуманніше» у світі правосуддя «іменем революції» чи «іменем народу», часто використовувалось і як знаряддя для розправи з політичними опонентами совєцької влади. Так, лише за 30 років в СРСР було розстріляно 800 тисяч осіб (без врахування 700 тисяч загиблих кулаків за десять років, кампанії по розкуркулюванню). У царській Росії за 37 років (з 1875 по 1912 рік) було страчено, загалом… шість тисяч осіб. Тодішня інтелігенція вважала цю цифру небаченою. При цьому, більшість страчених підданих імператору – були справжніми кримінальниками, а не політичними противниками режиму.

Загалом, оцінювати радянську систему та її каральні органи, включаючи й судові – геть не тема цієї статті. Але, те що й українці, перебуваючи в «тюрмі народів», на довгі десятиріччя ігнорували біблейське «хто не проти нас – той з нами», підпорядковуючись чиновникам-«гвинтикам» системи та керувались пролетарським лозунгом «хто не з нами – той проти нас» – забувати не слід. Саме, рудименти совка, які й донині ще мають місце в правоохоронній системі України, суттєво позначаються на простих українцях, в тому числі й на тих, які з тих чи інших причин опинились за межами України.

Через це, для сучасної України, як кандидата в члени ЄС та НАТО, є на часі звернути увагу на ситуацію у цій царині, з урахуванням практик які мають місце у країнах Європи та на підставі даних і на прикладі, конкретно – Чеської Республіки. Саме в цьому і є завдання статті – пояснити на фактах: чому, незважаючи на зростання злочинності, в’язниці в цій країні… закриваються.

Правопорушення та злочини серед іноземців

За даними «Звіту кримінальної поліції та слідчої служби», на території Чеської Республіки, в 2022 році було скоєно всього 118 991 злочинних діянь. З цього числа, до відповідальності було притягнуто 7 897 іноземних громадян, що на 22,7% більше ніж у 2021 році. Із загальної кількості притягнутих до кримінальної відповідальності та 75 474 перевірених осіб, іноземці склали частку у розмірі 10,5% від усіх конфліктів з законом. Всього зареєстровано 8 427 актів правопорушень та злочинів, які було вчинено іноземцями, що на 32,9% більше, порівняно з 2021 роком, незважаючи на загальне зниження злочинності, спричинене антиковидовими (обмежувальними) заходами. Тим не менше, навіть в середньорічному обчисленні, ріст зареєстрованих злочинних діянь склав 18,8%, зі значною долею правопорушень саме з бору іноземців.

При цьому, з майже 8,5 тисяч злочинів або 7,1%, від загальної кількості правопорушень, яких допустились іноземці, громадяни України порушили закон у 2 568 випадках (2,2% від усіх злочинів в Чехії за 2022 рік), словаки – 2 563 (2,2%), в’єтнамці – 493 (0,4%), росіяни – 123 (0,1%).

Натомість, з 10 827 529 жителів, які проживають в Чехії (станом на 2023 рік), громадянами цієї країни є – 9 711 375 або 89,7%. Іноземці ж складають 10,3% або в 1 116 154 осіб. З вибраних груп іноземців в країні постійно проживали: 635 282 громадяни України (або 5,87% населення Чехії), 117 265 словаків (1,8%), 66 340 в’єтнамців (0,61%), 43 498 росіян (0,4%) і т.д.

Однак, незважаючи на найбільшу кількість правопорушень та злочинів з боку українців, у перерахунку на кількість осіб з кожної національної групи, показники криміногенності такі:

серед українців – 0,4%
серед словаків – 2,18%
серед в’єтнамців – 0,74%
серед росіян – 0,28%
серед чехів – 0,69%

Тим не менше, якщо взяти чеську статистику стосовно злочинів, які здійснили громадяни України, особливо з урахуванням новоприбулих українців (в статусі біженців, після лютого 2022 року), яких було зареєстровано – 432 428 осіб (або 3,99% від всього населення Чехії) не рахуючи вже тих, які проживали у цій країні раніше – 202 854 (1,87%) та мають інші дозволи на перебування в країні – то треба визнати, що кожен 247 українець допустився: насильницького, маєткового чи проти суспільної моралі, злочину та, відповідно – має проблеми з чеською юстицією. Як на країну, яка потерпає від російської агресії а її громадяни люб’язно отримали прихисток в Чеській Республіці така кількість порушень законів останньої – завелика.

Єдине, що може трохи «прикрасити» сумну статистику стосовно українців це той факт, що з 1 459 іноземців (станом на 31 грудня 2022 року, з 17 498 засуджених, 1 438 обвинувачених та 116 ув’язнених) – 32% були словаками й «лише» другою за чисельністю групою ув’язнених іноземних громадян були українці (15%), за ними йшли в’єтнамці (11%), потім поляки (5%), румуни, молдавани та серби (кожен по 4%) та росіяни з 10%, які посіли 10 місце в «рейтингу» ЗЕКів.

Тобто, з 2 568 порушень закону з боку українців, лише 219 осіб або менше 8,6% відбувають покарання у чеських в’язницях. Це пов’язано з тим, що місцеве законодавство щодо покарань є значно гуманнішим, особливо в частині запроторення до в’язниць та значною часткою умовно-дострокових термінів. Так, наприклад, в 2022 році за насильницька злочинність було засуджено 290 осіб з українським паспортом (словаків – 341, в’єтнамців – 36 та 17 росіян). Коли ж взяти до уваги різну чисельність цих громад і порахувати, скільки насильницьких злочинів припадало на кожні 100 000 представників кожної з цих громад, то картина буде така:

на 100 тисяч українців – 45 злочинів
на 100 тисяч словаків – 291 злочин
на 100 тисяч в’єтнамців – 30 злочинів
на 100 тисяч росіян – 32 злочини.

Натомість, злочини проти суспільної моралі (в цей розділ входять і зґвалтування):

на 100 тисяч українців – 6,6 злочинів
на 100 тисяч словаків – 41 злочинів
на 100 тисяч в’єтнамців – 4,5 злочинів
на 100 тисяч росіян – 6,9 злочинів

А от маєткова злочинність має таку статистику:

на 100 тисяч українців – 38 злочинів
на 100 тисяч словаків – 600 злочинів
на 100 тисяч в’єтнамців – 21 злочинів
на 100 тисяч росіян – 60 злочинів

Тим не менше, українці, словаки та в’єтнамці, сьогодні у трійці іноземних громадян, які здійснили злочини та правопорушення в Чеській Республіці. Й це незважаючи на те, що в 2020 році, згідно зі звітом, у Чеській Республіці було 197 ув’язнених на 100 тис. жителів, що менше, ніж у попередні роки (наприклад, в 2016 році в Чехії було 213 ув’язнених на 100 тис. жителів, у 2019 році – 203). Однак, це не йде ні в яке порівняння з найбільш переповненими в’язницями у Європі – в Туреччині та Росії, де на 100 тис. населення припадає 357 і 356 ув’язнених, відповідно.

В Україні цей показник на рівні 126 ув’язнених на 100 000 мешканців. Для порівняння, в Україні (при населенні в 44,13 млн. осіб в 2020 році), станом на 31 січня 2020 року було 52 609 в’язнів. При цьому, Україна входить в першу десятку країн Європи за кількістю ув’язнених у тюрмах, а точніше – на 9-му а Чехія (при населенні 10,8 млн. чоловік) на 10 місці по злочинності.

При цьому, персонал українських в’язниць налічує 22 402 співробітники, з них 106 – керівники виправних установ. Натомість, станом на останню добу 2022 року, штат пенітенціарної адміністрації Чеської Республіки налічував 10 837 осіб, які охороняли 17 498 ув’язнених, в тому числі й з 69 іноземних держав, серед яких, наприклад, Непал, Ямайка, Парагвай чи Бангладеш.

Й, насамкінець, за 2019 рік в Україні 13 536 осіб вийшло на свободу з виправних колоній. Для порівняння, в Чеській Республіці в кінці 2022 року було звільнено 10 153 особи, з них 2 873 – умовно-достроково.

Закриття та ліквідація в’язниці в Младій Болеславі

Найбільшою «кінозіркою», як охрестили актори та кінорежисери чеського кіномистецтва, в останні десятиріччя – банальну тюрму в чеському містечку Млада-Болеслав, безсумнівно, була будівля колишньої в’язниці, яку знесли влітку 2022 року, з метою звільнити місце для сучасного житлового комплексу. Одна з причин такого рішення – нема кому «сидіти» у цій тюрмі.

Ця будівля, яка була побудована в 1928 році, в роки першої Чехословацької Республіки стояла в безпосередній близькості та була з’єднана переходами з окружним судом. Загалом, цільове призначення будівлі – обласна й районна в’язниця (1928-1955), Державний центральний архів (до 1995) та місце зйомок художніх та документальних фільмів. При цьому в 1948-1949 роки, в будівлі розташовувався штаб Департаменту державної безпеки району Млада Болеслава. Один поверх тюрми був відведений для відомих на той час політв’язнів. У першій половині 1950-х років комуністичний режим зосередив у тамтешніх камерах засуджених священнослужителів. В’язниця, яка була розрахована на 240 в’язнів було ліквідовано в 1955 році, після смерті Сталіна та його фаната, комуніста Клемента Готвальда – Президента Чехословаччини (1948-1953). Саме, після останніх подій, коли на волю почали випускати політичних в’язнів, в країні виявилось забагато тюрем. Не дивлячись на це, сьогодні тюремна адміністрація Чехії управляє 25 в’язницями з 5 відділеннями, 10 слідчими ізоляторами та 3 установами для виконання заходів безпеки.

Заключення та висновки:

Незважаючи на зростання правопорушень та злочинності, в’язниці в Чеській Республіці – закриваються, насамперед тому, що мета Феміди не «посадити» людину, через що кількість засуджених не завжди відповідає, як бачимо – кількості осіб, запроторених за ґрати, в тому числі по відношенню до іноземців.
Ріст правопорушень та злочинів, з боку іноземців, в Чехії, стався через значне збільшення числа громадян інших країн та, особливо українців після лютого 2022 року, які в статусі біженців опинились в цій, Центральноєвропейській країні.
Показник криміногенності, за національною ознакою, який в 2022 році, склав серед українців 0,4% у порівнянні з найбільшою кількістю злочинів серед іноземців, в кількості 2 568 порушень закону, яких припустились українці та «лише» 219 особами (або менше 8,6%), які запроторені до в’язниці – не повинні заспокоювати.

Ю. Ключівський,
керівник IASEED,
Прага, січень 2024 рік