Думка експерта
Чому Україні потрібно відновити е-декларування?
Анатолій Пашинський, радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
Як відсутність електронного декларування в Україні ставить під загрозу кредити від МВФ та євроінтеграційний рух.
«Спочатку перемога, а потім декларування» – таке офіційне роз’яснення опублікувало НАЗК на своєму веб-сайті в березні 2022 року. У той момент війська російського агресора були на підступах до столиці, а тому ніхто й не ставив під сумнів правильність такого твердження. Після деокупації значної частини наших територій більшість держслужбовців повернулися до нормальної роботи. Втім, попри відносну стабілізацію ситуації в тилових районах, питання е-декларування продовжувало залишатися в підвішеному стані. Станом на сьогодні, через більш ніж півтора роки після початку повномасштабного вторгнення, обов’язок посадовців подавати е-декларації досі не відновлено.
Воєнний стан і призупинення декларування
Як відомо, 7 березня 2022 року набрав чинності закон № 2115-ІХ, за яким дедлайн подання всіх звітних документів було перенесено на 3 місяці після закінчення воєнного стану. У той же день НАЗК офіційно роз’яснило, що положення цього закону поширюються, в тому числі, й на електронні декларації.
Читайте також: Політично значущі особи і прозорість фінансової системи України: реалії, виклики й рішення
Ще через кілька місяців Верховна Рада доповнила прикінцеві положення Закону «Про запобігання корупції» новим пунктом 2-7, згідно з яким е-декларації, кінцевий строк подання яких припадає на період дії воєнного стану, можуть бути подані протягом 90 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану. На сьогодні положення цих законодавчих актів залишаються чинними. Технічна можливість подати декларацію в реєстрі існує, але зобов’язання робити це під час воєнного стану немає. Таким чином, обов’язок подавати електронні декларації перетворився на право.
Кредити МВФ і декларування
Звісно, що кредитування МВФ є важливим джерелом поповнення нашого бюджету під час війни. Втім, таке фінансування не є безумовним: для його продовження Україна має демонструвати прогрес за напрямками реформ, визначених у звітах Міжнародного валютного фонду. А 31 березня цього року МВФ видав меморандум, в якому відновлення е-декларування визначено як умова для подальшої кредитної підтримки України. Згідно з документом, наша країна має до кінця липня цього року відновити е-декларування для всіх публічних службовців, які не є мобілізованими та не беруть участь у бойових діях.
Керівництво НАЗК вже декілька місяців веде консультації з МВФ щодо відновлення е-декларування. Втім, конкретні результати цих консультацій наразі невідомі. При цьому варто зауважити, що вказане агентство не є суб’єктом, від якого залежить відновлення е-декларування. Для цього необхідні зміни до законів, які може ухвалити лише парламент.
На початку липня поточного року одразу декілька представників МВФ нагадали, що Фонд очікує на прогрес України в частині відновлення е-декларування. В разі невиконання цієї умови подальші кредитні транші МВФ можуть опинитися під загрозою.
Статус кандидата в члени ЄС і декларування
У червні 2022 року відбулася історична подія: Україна офіційно отримала статус кандидата в члени ЄС. Але, як зараз модно казати, – є один нюанс. Єврокомісія висунула Україні перелік з 7 критеріїв, які необхідно виконати для збереження статусу кандидата в члени ЄС. У разі їх невиконання наша країна може втратити наданий авансом кандидатський статус.
Читайте також: НАЗК перевірятиме кандидатів на посади суддів
Один із цих 7 критеріїв стосується запобігання корупції та звучить наступним чином: «Подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на найвищому рівні, шляхом проведення проактивних та ефективних розслідувань, а також переконливих показників судових справ та засуджень; завершення призначення нового керівника САП шляхом затвердження визначеного переможця конкурсу, а також запуск і завершення процедури відбору і призначення нового директора НАБУ».
Після призначення нових керівників НАБУ і САП українські дипломати заявили про успішне виконання антикорупційного критерію. Втім, представники ЄС з таким твердженням не погодилися. Так, 23 червня 2023 року комісар ЄС із питань сусідства та розширення Олівер Варгеї представив неформальний проміжний звіт про виконання Україною кандидатських критеріїв. Як було вказано, Україна успішно виконала лише 2 з 7 критеріїв ЄС: провела реформу органів правосуддя та оновила законодавство про засоби масової інформації. Щодо антикорупційного критерію комісар відмітив лише «певний прогрес», зокрема в призначенні нових керівників НАБУ і САП.
При цьому він наголосив, що Україні ще належить «вжити подальших системних кроків, зокрема відновити електронну систему декларування активів». Аналогічні заяви наприкінці червня 2023 року пролунали і від посла ЄС в Україні Матті Маасікаса. Такі заяви європейських функціонерів свідчать, що Євросоюз вважає відновлення е-декларування обов’язковою складовою виконання антикорупційного критерію кандидата в члени ЄС.
У жовтні цього року, тобто за два місяці, Єврокомісія має презентувати повноцінний звіт про виконання Україною кандидатських вимог. У разі їх успішного виконання, ЄС може ініціювати питання про початок переговорів щодо членства України в Європейському Союзі. Якщо ж Єврокомісія визнає результати незадовільними, подальша європейська інтеграція України може бути суттєво сповільнена.
Спроби відновити е-декларування в Україні
Після поновлення роботи більшості державних органів в українському суспільстві почали активно обговорювати відновлення е-декларування. На тлі цього у вересні 2022 року лідер парламентської фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія зареєстрував законопроект № 8071 «Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського Союзу». У ньому передбачався обов’язок осіб, які в 2022 році не подали е-декларації, подати їх протягом 60 днів з моменту набрання чинності цим законом. Втім, досить швидко стало зрозуміло, що вказаний законопроект не буде прийнятий швидко. Так, після схвалення законопроекту антикорупційним комітетом ВРУ в жовтні 2022 року будь-яких подальших юридичних дій щодо нього не вчинялося.
Читайте також: Довічний фінмоніторинг чиновників повертається?
Додамо й те, що в лютому цього року 25 тис. голосів набрала електронна петиція до Президента про відновлення е-декларування. Втім, істотних зрушень вона не принесла – глава держави відповів, що для відновлення е-декларування вже подано законопроект № 8071, і вирішення цього питання наразі перебуває у виключній компетенції Верховної Ради.
У травні 2023-го в коментарях ЗМІ керівники парламентських фракцій і груп заявили, що в цілому підтримують відновлення е-декларування. Автор законопроекту № 8071 зазначив, що перше читання проекту закону планується до кінця червня, друге – до кінця вересня поточного року. Також з’явилася інформація, що робоча група за участі народних депутатів, НАЗК, НАБУ, Мін’юсту і Мінцифри напрацьовує альтернативний законопроект про відновлення декларування.
Тим не менше, станом на сьогодні законопроект № 8071 чи будь-який інший проект закону про відновлення декларування не був ані прийнятий за основу, ані навіть включений до порядку денного сесії ВРУ. Тим часом, державні службовці та політики не спішать подавати е-декларації за попередні роки. Згідно з офіційними даними НАЗК, декларації за 2021 рік наразі подало близько 50% усіх декларантів, а за 2022 рік – менше 30% декларантів.
* * *
Свого часу лауреат Нобелевської премії, економіст Мілтон Фрідман влучно зазначив: «Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове». Дійсно, тимчасове рішення про призупинення е-декларування, прийняте під вогнем ворожої артилерії півтора роки тому, сьогодні набуває загрозливих ознак постійності. На жаль, досвід свідчить, що під час війни корупційні ризики нікуди не зникають, а в деяких сферах – навіть загострюються. Натомість відсутність обов’язкового е-декларування дозволяє недобросовісним особам приховувати незаконно набуті статки, а також уникати моніторингу з боку антикорупційних органів і громадськості.
Більше того, ігнорування вимог міжнародних партнерів про перезапуск е-декларування може негативно вплинути на фінансову підтримку та євроінтеграційні перспективи України. Саме тому нашій державі потрібно зробити рішучий крок у бік відновлення е-декларування – крок, який однозначно наблизить нас до омріяної Перемоги.
Джерело: Юридичний вісник України
