Думка експерта
Чи буде ефективним електронний реєстр військовозобов’язаних в Україні?
В нашій країні вдев’яте продовжений воєнний стан та загальна мобілізація. Такі рішення показують необхідність посилення та впровадження заходів від яких на пряму залежить національна безпека та захист. Саме тому питання державного реєстру військовослужбовців, військового обліку жінок, отримання повісток й упорядкування низки інших питань потребує ефективного вирішення. Пропоную детальніше розглянути особливості, виклики та ключові аспекти у сфері військового обліку детальніше.
Григорій Мамка, депутат Верховної Ради України IX скликання, доктор юридичних наук, заслужений юрист України
У жовтні 2023 року запрацював автоматизований проект Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів – “Оберіг”. Його основна мета: забезпечення військового обліку громадян. Закон про його створення Україні ухвали ще у 2017 році. Вже у березні 2022 року цей сервіс формально запустили, проте повної бази усіх українців, які підлягають військовому обліку, там ще не було. У грудні 2022 року уряд схвалив Постанову, якою передбачається цифровізація процесів військового обліку громадян на основі порталу «Дія». Наразі у застосунку немає цього Реєстру, тому в режимі онлайн поки що неможливо перевірити свої особисті дані. Для повноцінної роботи Реєстру необхідно запустити в роботу електронний кабінет, передбачений проектом № 10062. Додам, що цей проект Закону у моєму співавторстві.
Якщо ж повернутися до вищезазначеного Реєстру, то мова йде про ведення обліку військовозобов’язаних й призовників, планування і проведення мобілізації та призову на строкову службу, прийняття на службу за контрактом, інформаційне забезпечення звільнених військовослужбовців, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовиків. Ведення Реєстру здійснюватиметься зв’язківцями-операторами районних ТЦК, що пройшли навчання на базі 179-го навчально-тренувального центру військ зв’язку ЗСУ. Власником персональних даних є Міноборони, розпорядник – Генеральний Штаб ЗСУ. Адміністраторами Реєстру визначені обласні ТЦК, а наповнення даних покладено на районні та міські центри комплектування. Доступ до даних має також Служба безпеки України й Служба зовнішньої розвідки України.
Система станом сьогодні на 90% заповнена інформацією про громадян, які підлягають мобілізації – такими є дані Мінцифри. Натомість електронний реєстр ще не запустився в повноцінну роботу, система потребує доопрацювання, як з технічної сторони, так і законодавчих змін.
Тепер докладніше про проект № 10062, який 8 листопада 2023 року у першому читанні прийнятий Парламентом. Ним передбачено низку вагомих змін до Реєстру військовозобов’язаних, метою яких є синхронізація державних реєстрів про військових з різних реєстрів в єдину базу. Суттєвим нововведенням є набуття статусу учасника бойових дій (далі – УБД) під час дії воєнного стану та, зокрема, спрощення процедури його оформлення.
Зазначу, менш як 97 тисяч осіб отримали статус УБД від початку повномасштабної війни по серпень 2023 року, за даними Міноборони. Насправді це досить низький показник. Одна з причин цього – ускладнена процедура отримання статусу, яка супроводжується величезною кількість документів та бюрократичних аспектів, що перешкоджає отриманню пільг та підтримки від держави.
Як співавтор проекту Закону впевнений, що ці зміни допоможуть відійти від паперових облікових карток, підвищать ефективність роботи ТЦК, запобігатимуть випадкам корупції та значно скоротять час на обробку інформації й прийняття рішень.
До Реєстру вносяться та зберігаються персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також їхні службові дані. Також інформація про потребу в комплектуванні особовим складом ЗСУ. Відомості про персональні дані подаються особами віком від 18 до 60 років (раніше дані подавались з 17 років). Додам, що до персональних даних належать у тому числі: відомості про статус ветерана війни, володіння іноземними мовами, дозвільні документи про право на володіння та користування зброєю. Крім цього, відомості про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації, документи, що дають право громадянину України на виїзд з країни і в’їзд; відомості про рішення, що підлягають примусовому виконанню, тобто виконавчі документи, а також дані про осіб зниклих безвісти тощо.
Більше того, вводиться електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного і резервіста. Громадянин має право переглядати дані, які вже є про нього в Реєстрі та звертатися до його розпорядника для зміни або виключення інформації.
Законопроект також пропонує внести зміни до низки законів України. Мова йде про «Про Єдиний державний Реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (далі — Закон № 1951), «Про публічні електронні реєстри» (далі — Закон № 1907), «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — Закон № 3551).
Я вважаю, що однозначно Реєстр повинен бути створений та запущений. Разом з тим, проект № 10062, яким пропонується збільшити кількість інформації про особу у цьому Реєстрі, потрібно коригувати оскільки він порушує Конституцію України щодо приватної інформації. Аргументую детальніше своє рішення.
По-перше, держателем Реєстру є Міністерство оборони України, адміністраторами Реєстру є Генеральний штаб ЗСУ, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міноборони. Контроль за організацією та веденням військового обліку здійснює Генеральний штаб ЗСУ. Зумовлено це статтею 33 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу”. Таким чином, між положеннями Закону № 1951 та Закону України про військовий обов’язок і військову службу існують неузгодженості про компетенції органів, які ведуть військові обліки громадян.
Реєстр містить персональні й службові дані, відомості про потребу в комплектуванні особовим складом ЗСУ та інших утворених військових формувань, за винятком інформації, що становить державну таємницю. Положення не враховує, що військовослужбовці служать не тільки в ЗСУ та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України. До того ж вони також можуть працювати у державних органах з правоохоронними функціями, розвідувальних органах та інших державних структурах. Таким чином, проект має доопрацювати норму, аби врахувати, що військовослужбовці можуть працювати в широкому спектрі державних органів та не обмежуються лише військовими формуваннями.
Важливе уточнення: не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом. Таке рішення зумовлене статтею 32 Конституції України. Разом з тим втручання у конституційне право особи на приватне і сімейне життя шляхом вищезазначених дій щодо конфіденційної інформації про особу без її згоди допускається, якщо воно передбачене законом. Тобто, лише в інтересах національної безпеки та прав людини.
По-друге, передбачаються зміни до Закону № 3551, метою якого є спрощення процедури надання статусу УБД та скорочення строків набуття цього статусу. У пропозиціях проекту не визначено граничного строку для надання статусу УБД. Вкрай важливо встановити саме чіткий термін.
Читайте також: Створення Державного реєстру санкцій: контроль за обмеженнями та забезпечення законності
В проекті запропоновано додати до Закону нову статтю, яка передбачає, що “Держатель Реєстру або інші уповноважені особи (органи) несуть відповідальність за своєчасне присвоєння статусу УБД та створення витягу з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) на основі даних Реєстру”. Щоб забезпечити індивідуалізацію відповідальності, законодавство повинно визначити відповідальність посадових осіб цих органів та встановити конкретні правопорушення, за які такі особи можуть бути притягнуті до відповідальності. Необхідно внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, щоб визначити пряме правопорушення, за яке посадові особи держателя Реєстру можуть бути притягнуті до відповідальності.
Крім того, наявне поняття “військова агресія”, хоча в законодавстві про національну безпеку і оборону присутнє поняття “збройна агресія”. Важливо узгодити термінологію з існуючим законодавством.
Вже понад півтора року повномасштабної війни активно обговорюється питання онлайн повісток. Повідомлення у форматі “смс” не є офіційним документом, оскільки його можуть відправляти і шахраї. Законодавчо встановлено єдиний вид сповіщення про призов і мобілізацію ― видача належним способом оформленої повістки, яка видається особисто під підпис військовозобов’язаному, призовнику чи резервісту. За відмову від явки за повісткою передбачена відповідальність за законом.
У Мінекономіки повідомляють, що планують до кінця року запустити послугу “єБронювання”, яка дозволить українським роботодавцям здійснювати електронне бронювання від мобілізації військовозобов’язаних співробітників. Разом з тим важливою складовою військового обліку в Україні є питання включення жінок до цього процесу. Тож розглянемо, що собою являє військовий облік жінок в Україні.
Минулого року в нашій країні обов’язковим став військовий облік для жінок з медичною чи фармацевтичною освітою. Законом встановлюється постановка жінок певних професій на військовий облік за їхнім бажанням. Мова йде про жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у затвердженому Міноборони переліку.
Читайте також: Політично значущі особи і прозорість фінансової системи України: реалії, виклики й рішення
Крім того, жінки, які здобувають зараз освіту за медичною чи фармацевтичною спеціальністю, після випуску отримають тимчасове посвідчення військовозобов’язаного на 30 днів. За цей період вони повинні стати на військовий облік, визначити придатність до служби й отримати військово-обліковий документ.
Додам, жінки цих професій і раніше були військовозобов’язаними в Україні, однак тепер контроль та відповідальність за їх обліком посилили. Ті, хто не стануть на облік, сплачуватимуть штраф. Також на облік у ТЦК можуть стати жінки будь-яких інших професій – поки що лише добровільно.
Законодавчо терміни не встановлені, однак у 2023 році за умови якщо не стати на військовий облік жінкам-медикам передбачено адміністративне стягнення. Сума штрафу за статтею 210 КУпАП від 850 до 1700 гривень. Штрафи передбачені і для керівників підприємств, де є не обліковані військовозобов’язані жінки. Ця сума становить 3400 до 5100 грн.
Зазначу, що вагітні жінки-медики та матері малолітніх дітей також зобов’язані з’явитися до військкомату, як і всі працівниці медичних спеціальностей. Вагітні жінки відразу визнаються непридатними до служби за станом здоров’я не залежно від терміну. Медики-матері будуть визнані непридатними до призову, якщо виховують дітей самостійно, мають трьох і більше неповнолітніх дітей або виховують дитину з інвалідністю, а також якщо їхній чоловік служить в ЗСУ.
Отже, розглядаючи важливість та актуальність питання запуску Реєстру, основним завданням є адаптація його до сучасних викликів та реалій в Україні. Система повинна не просто запуститися та існувати, а скоротити бюрократію, зменшити корупційні ризики та забезпечити надійність інформації, пов’язаної із захисниками та захисницями нашої держави.
Необхідним також є формування системи захисту Реєстру, оскільки ми маємо справу з персональними даними громадян України, зокрема, військових. Відповідно в межах цього має бути створена потужна система захисту, яка унеможливить незаконний доступ, продаж на ринках, розміщення на анонімних сайтах та соціальних мережах й інші протизаконні дії щодо персональної інформації. Більше того, повинна бути значно посилена і на найвищому рівні забезпечена відповідальність за подібного роду порушення.
Григорій Мамка, депутат Верховної Ради України IX скликання,
доктор юридичних наук, заслужений юрист України
