Чи стане Бюро фінрозслідувань новою податковою міліцією?

Другого жовтня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону «Про Бюро фінансових розслідувань» (реєстраційний номер 1208- 2).

Даним законопроектом передбачається створити Бюро фінансових розслідувань як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через міністра фінансів. БФР складається з центрального апарату та територіальних управлінь, зареєстрованих як юридичні особи публічного права. Відповідно до законопроекту, загальна кількість працівників встановлюється рішенням урядом і може змінюватися на підставі звіту керівника БФР. Передбачається можливість переходу колишніх працівників податкової міліції на службу до Бюро на загальних підставах за результатами проведення конкурсу.

У пояснювальній записці до документа сказано, що законопроект не передбачає ліквідацію будь-яких підрозділів Служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ, але до Бюро фінансових розслідувань переходять повноваження щодо розслідування економічних злочинів. Передбачається віднести до основної підслідності БФР кримінальних правопорушень детективами бюро за 25 статтями Кримінального кодексу (статті 204, 205, 205-1, 206, 206-2, 209, 209-1, 210, 211, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222-1, 223-1, 223-2, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 КК), додаткової підслідності — 5 статей (статті 192, 200, 216, 358, 366), а також досудове розслідування за статтею 222 КК (якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в 1500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час вчинення злочину). Відповідно до законопроекту, Бюро фінансових розслідувань здійснює самостійне проведення оперативно-розшукової діяльності, фізичний захист надається органами Національної поліції. Зазначається, що особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників БФР визначаються урядом.

Ознайомившись із текстом законопроекту, ми для себе виділили декілька моментів, до яких хотіли б привернути увагу суспільства та тих, хто прийматиме цей закон остаточно. Перше, це порядок призначення керівника. Він призначається на посаду Кабінетом Міністрів за поданням Міністра фінансів. При чому для забезпечення прозорості та неупередженості при відборі кандидатів на посаду керівника БФР міністр може оголошувати консультативний конкурс. Отже, конкурс може бути, а може й не бути. З іншого боку, без проведення такого конкурсу чи можна вважати це подання непрозорим та упередженим? Вважаємо доречним передбачити безальтернативне проведення конкурсу.

Друге, це повноваження органу. Їх аналіз свідчить про те, що БФР далеко від податкової міліції не відійде, бо має схожий набір функціоналу із репресивно-слідчим ухилом і лише трошки аналітичної роботи. Таким чином, ми отримуємо монстра, який, з одного боку, може займатися виявленням та фіксацією фінансових злочинів, хоча, з іншого боку, запобіжники зловживань такими широкими повноваженнями залишаються старими, тобто неефективними.

Переконані, що нова служба має бути переважно цивільним органом, як це відзначено у пояснювальній записці проекту закону, з основним ухилом на аналітику та створення умов для запобігання скоєння фінансових злочинів.

Третє, це щорічний аудит діяльності бюро. Головний принцип такого аудиту — незалежність. Цей аудит БФР мають провести представники від Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів, які мають значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення такої оцінки (аудиту), а також мають бездоганну ділову репутацію. Тому можна прямо сказати, що за декларацією незалежності аудиту, стоїть конкретний контроль та потенційний конфлікт інтересів. Пропонуємо проводити реальний незалежний аудит з числа міжнародних організацій, які здійснюють подібний контроль, на основі конкурсного відбору.

Четверте, це громадський контроль за діяльністю бюро. При БФР пропонується створити Громадську раду, що буде постійно діючим колегіальним органом для здійснення громадського контролю. Діяльність такого органу, як Громадська рада, регулюється постановою Кабінету Міністрів «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», де громрада визначається як тимчасовий консультативно-дорадчий орган. При тому відповідно до законопроекту громадська рада має повністю оновлюватисе кожні два роки, тобто жоден член ради не може брати участь у діяльності цього дорадчого органу більше дворічного терміну, що протирічить вищенаведеній постанові уряду і має бути усунене до остаточного прийняття законопроекту депутатами.

Поза увагою залишаються й більш масштабні питання реформування фіскальної міліції, а саме: кількісний склад БФР. Впевненні, що кількість працівників БФР має істотно зменшитися за рахунок проведення аналітично-направленої роботи, а не безпідставного розшуку, опитування, допиту громадян або безглуздого встановлення місцезнаходження бізнесу; нова система мотивації працівників БФР. За рахунок створення конкурентних чинників побудувати сучасну та гідну мотивацію для нового штату БФР, що має бути виражена не лише в грошовому вигляді, а й у забезпеченні соціального захисту нових працівників; якісний склад БФР. Окрім підвищення якісного складу Бюро фінансових розслідувань, проведення переатестації співробітників, необхідно приділити окрему увагу підготовці та перепідготовці майбутніх працівників бюро з метою запобігання та поновлення старих методів роботи та тиску на бізнес; підвищення значимості обміну міжнародним досвідом функціонування аналогічних інституцій; посилення масово – роз’яснювальної роботи серед населення та бізнесу.

Адже минулий досвід роботи податкової міліції говорить про закритість, віддаленість працівників від публічної діяльності з висвітлення своїх завдань та планів роботи. Без урахування наведених зауважень та пропозицій при реформуванні податкової міліції та створенні нової структури усі потуги будуть марними й малоефективними. Адже прослідковується не бажання створити щось якісно нове з урахуванням минулого досвіду та напрацювань, а побудувати та очолити нову структуру, відштовхнувши попередників й сконцентрувати владу податкової міліції в руках нових очільників.

Андрій ФОМІЧОВ,
адвокат, керівник юридичної практики міжнародної аудиторської компанії
MGI PSP Audit

Дмитро СУШКО,
член ради Аудиторської палати України, сертифікований аудитор, керуючий партнер
міжнародної аудиторської компанії MGI PSP Audit

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути