Connect with us

Думка експерта

Нащо тії вороги, якщо такі друзі?

Микола Кучерявенко, перший віце-президент НАПрНУ, академік НАПрНУ, завідувач кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, кандидат економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Процеси реформування, які на сучасному етапі зачепили майже всі сфери суспільного життя, звісно не могли обійти боком і сферу юридичної освіти. Хотілося б, щоб реформування цієї сфери відбувалося системно, виважено та послідовно, чітко відображаючи: а) сучасний стан відносин у цій царині; б) мету, яку необхідно досягти шляхом реформування; в) методи, засоби, якими це можна зробити та, фактично, шлях від «а» до «б».

Щодо Типового навчального плану вивчення права в Україні

Зрозуміло, що фахові, обґрунтовані поради можуть лише прискорити шлях України в цьому напрямку. Саме тому нам дуже цікавий досвід країн континентальної Європи (Польщі, Німеччини тощо), та інших, де досягнуто збалансований рівень надання послуг у сфері юридичної освіти за всіма напрямками.

У той же час є й інша категорія порад реформування юридичної освіти, що може призвести лише до руйнаційних процесів. Складається враження, що подібні пропозиції розраховані на формування приблизної, оглядової «компетенції» домогосподарок або на рівень колишніх радянських ПТУ. Я зовсім не бажаю образити розробників Типового навчального плану вивчення права в Україні (автори: Гілейн Свенсон; Томас Х. Спігі Райс; Ганс Петтер Граган; Геральд Ф. Гесс; Бернд Гайнріх; Давид Кереселідзе) в межах проекту реформування сектора юстиції «Нове правосуддя», знайомство з яким свідчить про відсутність в авторів уявлень як щодо стану юридичної освіти в Україні, так і мети її реформування та шляхів цього. Приваблює в цьому проекті лише посилання на першій сторінці — застереження: погляди авторів, висловленні в цій публікації, не обов’язково відображають офіційну позицію агентства США з міжнародного розвитку «USAID» або уряду Сполучених Штатів Америки.

Про деякі «непорозуміння»

Зрозуміло, що подібні пропозиції мають пройти широке обговорення та співставитись з альтернативними варіантами, або довести, що всі інші фахівці (як, наприклад, і я) мало що розуміють в такому «революційному» реформуванні юридичної освіти. Саме тому хотілося б ви- класти декілька думок, а саме:

1.Виникають певні непорозуміння щодо включення до блоку «Приватного права» низки модулів та компонентів:

  • 10106 — «Делікти» — складається враження, що в цій ситуації має йтися про родову конструкцію аналізу відносин, що породжують несприятливі наслідки для учасників правовідносин, але за змістом виходить, що це дуже локальна сфера, яка пов’язується, перш за все, із зобов’язанням. У той же час низка деліктних відносин (адміністративно-правового, господарсько-правового, фінансово-правового характеру тощо) залишається поза увагою;
  • 10206 — «Господарське право» — передбачає за такою пропозицією повну перебудову господарсько-правового регулювання, що виключає публічне упорядкування відносин між учасниками. По-перше, на мій погляд, це не співпадає з об’єктивними суспільними відносинами, що потребують такого правового регулювання та, по-друге, породжує конфлікт або пряме співпадіння цивільного та господарського права;
  • 10211 — «Фінансові послуги (банківська діяльність, страхування)» розміщено в блоці приватно-правового регулювання, в той же час автори включають сюди регулювання ринку цінних паперів, пенсійні фонди та багато того, що обумовлює публічно-правові засоби впливу. Наприклад, коли йдеться про ринок цінних паперів, навряд чи має сенс регулювати публічні цінні папери (зокрема, облігації державної внутрішньої позики) засобами приватного права, та це й неможливо взагалі. Така ж логіка стосується і пенсійного страхування.

2.Також виникають непорозуміння і стосовно блоку «Публічного права»:

  • 20204 — «Право соціального забезпечення» — складно віднести відносини, які мають регулюватися в цій сфері, до виключно публічних і т.н.

3.Але більш за все питань та непорозумінь у мене, як особи, яка трохи розуміється в сфері фінансово-правового регулювання, саме до цього блоку:

  • ні в розділі обов’язкових, ні в розділі рекомендованих компонентів не міститься компетентностей стосовно решти фінансово-правових відносин, окрім податкових. Я не хочу детально проходити по всіх складових, які мають принципове значення для формування уявлень у фахівця з юридичною освітою, але вони не обмежуються лише поверховим та вибірковим податковим правом, яке запропоноване. Бюджетні відносини, відносини з фінансового контролю, валютні відносини — це те, з чим стикаються на стадії правозастосування дуже часто. Наприклад, суддя, який розглядає податковий спір, не може не бути обізнаним щодо процедур фінансового контролю в сфері оподаткування, мати хоча б поверхові знання щодо бюджетного відшкодування або надходжень податків до бюджетів. Це — лише окремий приклад;
  • автори залишають лише податкове право (з усього блоку фінансово-правових модулів та компонентів) в розділі рекомендованих модулів та компонентів.

Податкове право

«20203 Податкове право (4 кредити ЄКТС). У цьому курсі вивчається українське законодавство стосовно податків на прибуток підприємств, податків на роялті та оплату послуг резидентів і нерезидентів, податку на додану вартість (ПДВ), податку на доходи фізичних осіб та відмінностей податкових ставок, у тому числі системи спрощеного оподаткування. Також розглядаються податки на нерухоме майно, податкові канікули та особливості забезпечення виконання». Дозволю собі проаналізувати це докладніше.

Отже, «вивчається українське законодавство» — пробачте, але ви в такому разі закріплюєте порожнє гасло! Якщо йдеться про законодавство, яке регулює в Україні справляння податків та зборів, то це — Податковий кодекс України, решта актів лише деталізує його окремі положення. В той же час компетентності щодо податкового права зводяться лише до отримання знань стосовно окремих податків — мабуть, п’яти (хоча на сьогодні їх набагато більше — див. статті 9, 10 ПКУ). Чому, мабуть, бо вами пропонуються конструкції, податки, яких на сьогодні чинний Податковий кодекс не містить. Тобто автори подібного проекту гарантують і відповідне внесення змін до цього кодифікованого акту? Навіщо нам тоді Верховна Рада України?

Шановні автори, у нас немає «податків на прибуток підприємств», у нас є податок, а множина в цьому випадку свідчить саме про «фаховість» розробників проекту.

Так само чинне податкове законодавство не містить «податків на роялті та оплату послуг резидентів і нерезидентів» тобто ви пропонуєте набувати знання студентам щодо тих відносин, яких в Україні не існує. Навіщо?

Тепер щодо «податку на доходи фізичних осіб та відмінностей податкових ставок» — відмінностей податкових ставок від чого, одне від одної в режимі справляння окремого податку чи збору, який передбачає використання декількох ставок чи ставок одного податку від ставок іншого податку? Розберіться самі, що ви мали на увазі.

«Податки на нерухоме майно» — знову-таки, як казав ша- новний А. Блох у законі Мерфі: «Якщо нічого не виходить, прочитайте нарешті інструкцію». Перекладаю — подивіться чинне податкове законодавство України. Відповідно до ст. 265 «Склад податку на майно» Розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Тобто знову-таки множина щодо податків на нерухоме майно в цій ситуації неприпустима.

«Податкові канікули» — конструкція, яка не притаманна для податкових відносин в Україні. Так, багато тверджень, пропозицій, проектів пов’язані з такими конструкціями, як податкові канікули та податкова амністія. Але більша частина з них має характер популістських гасел. І з середини 90-х років ХХ сторіччя подібні погляди не стали законодавчим приписом, тож навіщо це досліджувати та вивчати?

«Особливості забезпечення виконання» — знову-таки, чого? Мабуть, ідеться про засоби забезпечення виконання податкового обов’язку, але в такому варіанті, який запропоновано авторами, досягти цього неможливо, бо вони умисно або по незнанню виключили можливість побудови чіткого уявлення про родові конструкції в податковому регулюванні, які потім буде не лише можливо, але й зручно, використати при формуванні компетентностей по кожному податку.

Проміжний висновок

Як проміжний висновок щодо «податкового права»: запропонований варіант у проекті не лише не зможе сформувати виважене уявлення щодо податкового регулювання, а, на мій погляд, злякає, відштовхне студента від цієї сфери знань. До того ж, мені незрозуміла така побудова, позаяк вона існує окремо від чинного нормативного регулювання. Зрозуміло, що навчальний курс — це не коментар законодавства, а шлях для формування знань та компетентностей, перш за все стосовно цього законодавства. Але в запропонованому варіанті Податковий кодекс не простежується зовсім (вище я наводив приклади).

І нарешті, на мій погляд, завдання університетської юридичної освіти — сформувати у слухачів модель пошуку, зрозумілий алгоритм знаходження відповідей на питання, а не набуття навіть досконалих знань стосовно окремих податків. Законодавство завтра може змінитися, і той, хто детально розібрався з «податками на роялті та оплату послуг резидентів і нерезидентів» при їх скасуванні (хоча їх поки немає), залишиться на вулиці, а той, у кого буде сформовано логічний, досконалий алгоритм пошуку відповідей на будь-яке питання в сфері оподаткування, приречений на попит на ринку праці. Такий алгоритм пошуку має грунтуватися на вихідних конструкціях, що притаманні природі податкового регулювання: «поняття податку, збору, податкової системи», «механізм податку та його елементи», «податковий обов’язок, його складові та динаміка», «засоби забезпечення виконання податкового обов’язку», «податкові процедури», «відповідальність за порушення податкового законодавства». Спираючись на це, можна цілком впевнено проаналізувати будь-який податок, який на сьогодні складає податкову систему України.

Загальний висновок

Прийняття такого проекту — руйнація фахової юридичної освіти, що призведе до (пробачте) дебілізації осіб з дипломами юриста. А, може, це і є мета такого проекту?

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Клікніть для коментування

You must be logged in to post a comment Login

Залишати коментар

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.