Думка експерта
Нові «швидкі» перевірки декларацій НАЗК: що зміниться?
Олександр КАЛІТЕНКО,
юридичний радник Transparency International Ukraine
Згідно із законодавством НАЗК проводить контроль декларацій посадовців щодо правильності та повноти їхнього заповнення й визначає порядок його проведення. Але Нацагентство вирішило змінити порядок такого контролю.
В останній день серпня голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков видав наказ № 553/21 «Про затвердження Порядку проведення контролю щодо повноти заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». У Мін’юсті за два тижні наказ зареєстрували, хоча він одразу викликав низку застережень у громадськості.
Читайте також: Нові рекомендації НАЗК стосовно конфлікту інтересів
Найперше — навіщо видався цей наказ? Хіба раніше такого контролю не було? Був. Цілісний контроль щодо правильності та повноти заповнення декларацій здійснювався на етапі внесення даних. Тобто система автоматично перевіряла, раптом декларація містить некоректні символи (наприклад, літери «О» замість цифри «0» у вартості активу), та чи всі необхідні поля в ній заповнені. І якщо щось було негаразд, то подати декларацію з помилками було неможливо. Основною метою такого «червоного прапорця» для декларанта було уникнути неточностей та технічних помилок.
Подібний контроль разом із контролем своєчасності подання декларації, логічним та арифметичним контролем (ЛАК) передував повній перевірці декларації. Така модель отримала схвалення міжнародних експертів ще кілька років тому. Річ у тім, що закон не передбачає здійснення окремо контролю повноти та правильності заповнення декларацій. Тобто закон не дозволяє НАЗК розбивати певний вид контролю на два окремих. Агентство не володіє необмеженою дискрецією при визначенні змісту здійснення такого контролю. Але контроль «правильності» тепер буде включати як перевірку використання символів, так і наявність інформації в усіх обов’язкових полях декларації. Контроль повноти заповнення штучно винесений в окрему автономну процедуру, яка буде здійснюватися вже після подання декларації. А результати звірки декларацій із державними реєстрами надсилатимуться органам правопорядку (наприклад, до НАБУ) без проведення їх повної перевірки.
Раніше така звірка була складовою ЛАК, який веде до повної перевірки перед пересиланням інформації до правоохоронних органів. При тому незрозуміло, чому зовнішня звірка з реєстрами, у порівнянні з внутрішнім ЛАК, має настільки суттєво різні правові наслідки? Може, НАЗК більше не буде перевіряти декларації? Буде. Контроль повноти заповнення — так звані «швидкі» перевірки — стане додатковою процедурою поряд із їх повними перевірками. Проте тут варто нагадати, що «швидкі» перевірки не націлені на пошук ознак незаконного збагачення, необґрунтованості активів або конфлікту інтересів. На це спрямована повна перевірка. Тобто тепер в пріоритеті НАЗК у цій процедурі буде пошук розбіжностей із невизначеним переліком українських (навіть не закордонних!) реєстрів. Ба більше — така перевірка відбуватиметься без визначених правил.
Водночас такі дії фактично суперечать Закону і Конституції, навіть якщо НАЗК обрало формально різні назви для предмету аналізу, контролю чи перевірки. Бо згідно із законом саме повна перевірка декларації полягає, в тому числі, в з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей.
Крім того, подібну діяльність НАЗК можна розцінювати як істотне втручання в здійснення декларантом своїх конституційних прав і свобод на рівні з повною перевіркою декларації. Наприклад, спеціалісти Нацагентства зможуть направляти запити до інших осіб щодо обов’язкового надання інформації, в тому числі з обмеженим доступом. Якби законодавець передбачав такий підхід до застосування процедури контролю правильності та повноти заповнення декларації, то й обсяг регулювання на рівні закону був би ширшим. Адже для серйозніших процедур — як-от для повної перевірки декларацій чи моніторингу способу життя суб’єктів декларування — законодавець запровадив більший обсяг регулювання. Серед них — чітко вказані підстави для початку подібних процедур і застосовні заходи реагування на виявлені обставини та ознаки правопорушень.
Чіткість цих формулювань важлива тому, що при таких діях ідеться про втручання в особисте та сімейне життя декларанта, захист яких гарантований Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання в особисте життя не може відбуватися свавільно і в майбутньому потенційно призведе до його оскарження в ОАСК, КСУ чи навіть ЄСПЛ. Чи може цей контроль справді бути ефективним? Навряд. Перевірки можуть вважатися «швидкими», тому що їх будуть робити протягом 35 робочих днів, на відміну від 120 календарних днів для повних перевірок. При цьому на практиці 35 робочих днів охоплять щонайменше 47 календарних, а це вже понад третина основного строку для повної перевірки. З точки зору витрачених ресурсів такий термін задовгий ще й тому, що предмет повної перевірки ширший і включає 5 складових, а при «швидкій» перевірці мали б перевірятися лише конкретні невідповідності реєстрам. Також із прикрістю можна констатувати, що Міністерство юстиції України не відмовило в державній реєстрації поданого НАЗК Порядку контролю повноти заповнення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також всупереч вимозі ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», проект вказаного нормативно-правового акта не оприлюднили на сайті агентства не пізніше як за 10 робочих днів до дати їх розгляду. Поза тим, не провело й обов’язкові широкі публічні консультації з громадськістю. А це необхідно за законодавством, адже вказаний нормативно-правовий акт стосується конституційних прав, свобод та обов’язків громадян. З огляду на вищезгадані недоліки запропонованої процедури, думається, що НАЗК зможе хіба лише збільшити власні статистичні показники в сумнівний спосіб, тоді як досягнення якісного впливу на стан корупції в публічному секторі буде вкрай незначним. Відтак ризики цього підходу переважають практичну користь від нього.
Джерело: Юридичний вісник України
