Пенсійна реформа: чому перехід до накопичувальної системи неминучий? | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Думка експерта

Пенсійна реформа: чому перехід до накопичувальної системи неминучий?

Опубліковано

on

Валентин Хохлов, член правління ГО «Українська альтернатива»

Пенсійна система — це сфера інвестиційного менеджменту, тому рішення можуть надати лише фахівці. Депутати і міністри не мають необхідної кваліфікації.

Питання реформування пенсійної системи — одне з найскладніших, оскільки тягар не забезпечених накопиченнями пенсійних виплат є важким для нашої економіки. Це не суто українська проблема, а загальна біда будь-якої солідарної пенсійної системи, але в нас до її розв’язання підходять не з того боку. Пенсійна система — це сфера інвестиційного менеджменту, тому надати рішення можуть лише кваліфіковані інвестиційні менеджери. Депутати й міністри не мають необхідної кваліфікації. Лише особи із сертифікатом CFA — Chartered Financial Analyst — або випускники п’яти–шести найкращих світових програм Master in Finance можуть ухвалювати рішення з цього приводу.

Обґрунтувати це просто. За даними дослідження Trends in Asset Management, активи пенсійних фондів у 2013 році становили 30 трлн дол., а самі пенсійні фонди є найбільшою категорією власників активів — 37% світових активів в управлінні.

30 трлн доларів — це в 163 рази більше, ніж ВВП України у 2013 році, або в 340 разів більше за видатки бюджету України за вказаний рік. Більш «свіже» дослідження Asset & Wealth Management Revolution від PwC за 2016 рік оцінює активи пенсійних фондів 38,3 трлн дол, що становить 45,1% світових активів в управлінні.

Масштаби ухвалення рішень депутатами чи урядовцями України не дозволяють їм набути належної кваліфікації щодо побудови пенсійної системи, якщо лише вони не отримали провідну західну освіту. Наразі в нашому уряді таких людей немає.

Солідарна система — схема МММ

У некомпетентних осіб виникає хибна ідея надбудувати накопичувальну систему над солідарною. Що таке солідарна система? Це схема Понці, по-нашому — МММ. Поточні вкладники несуть свої гроші, які відразу ж виплачуються пенсіонерам. Єдина відмінність від МММ у тому, що МММ обіцяла велику дохідність, тому потребувала швидкого зростання піраміди. Піраміда пенсійної системи зростає не так швидко, оскільки дохідність не забезпечує, але зміни демографічної структури призводять до повільного зростання аналога піраміди. Відношення кількості пенсіонерів до працівників зростає, а збільшити тягар відрахувань уже неможливо. В підсумку підвищують пенсійний вік, але це лише боротьба з наслідками.

У чому полягає проблема солідарної пенсійної системи? Майбутні пенсійні зобов’язання, які виникають у державного пенсійного фонду перед працівниками, не забезпечені пенсійними активами. Єдиний вихід — відповідність пенсійних активів пенсійним зобов’язанням. А що таке пенсійні активи? Це і є накопичення.

Зарубіжний досвід

Візьмімо приклад правильного пенсійного фонду — фонду CalPERS, який управляє пенсійними накопиченнями бюджетників Каліфорнії. Його активи становлять 302 млрд доларів. Вони приносять інвестиційний дохід, який є основним джерелом виплати пенсій. При цьому 62% виплат здійснюються завдяки цьому доходу, а 38% — власне вкладеними коштами. Тобто пенсіонери отримують з фонду набагато більше, ніж вклали в нього.

Розгляньмо простий приклад. Особа протягом 40 років трудового життя робить пенсійні внески по 1 тисячі грошових одиниць щомісяця в постійних цінах, тобто реальний розмір вкладень буде більшим на коефіцієнт інфляції. Скільки можуть нагромадити система без інвестування, тобто солідарна, і система з інвестуванням пенсійних коштів? Без інвестування в постійних цінах матимемо 480 тисяч грошових одиниць, з інвестуванням за реальною ставкою 5% — 1 526 тисяч грошових одиниць.

Таким чином, накопичувальна система дозволяє сформувати утричі більше активів, ніж система без інвестування. Якщо взяти всю суму накопичених активів, то 31,5% становлять пенсійні внески, а 68,5% — інвестиційна дохідність.

У фонду CalPERS ця складова дещо нижча, але якщо припустити реальну інвестиційну дохідність 4,2%, то отримаємо співвідношення 38% на 62%.

Типи «правильних» пенсійних фондів

Є два типи «правильних» пенсійних фондів. Перший називається DC — Defined Contribution. Такі фонди прості: кожен вкладник має свій рахунок, переказує на нього кошти, або це робить його працедавець. Кошти інвестує менеджмент фонду, а всі зароблені гроші додаються до рахунку.

На кожен момент часу кожен вкладник знає розмір власних накопичень. Він може сам вирішувати, скільки робити відрахувань, коли виходити на пенсію, який розмір щомісячної виплати отримувати в межах залишку на рахунку. Крім того, вкладники можуть обирати інвестиційну політику: більш ризиковану, коли є шанс більше заробити, або менш ризиковану, щоб не втратити.

DC-фонди найбільш прозорі. Вони надають вкладникові найбільшу свободу, але є ризик інвестування. Інвестиційна дохідність, якщо не вкладати в гарантовані облігації, може бути від’ємною. Є ризик пережити накопичення, тобто прожити так довго, що всі заплановані накопичення будуть витрачені і не буде на що жити.

Другий тип фондів зветься DB — Defined Benefit. Ці фонди будувалися так, щоб подолати останній недолік. Вони гарантували вкладникам сплату визначеного розміру пенсії до кінця життя. Більше того, цей розмір визначався за формулою залежно від розміру оплати праці в передпенсійні роки. Тобто немає інвестиційного ризику. Як таке можливе? Насправді DB-фонди потребують низки припущень.

По-перше — щодо середньої тривалості життя. Це дозволяє їм знати, скільки триватимуть виплати. Тут також потрібно фіксувати рік виходу на пенсію.

По-друге — щодо темпів зростання середньої оплати праці. Це дозволяє фондам прогнозувати розмір пенсії, бо зараз вони знають лише поточний рівень оплати.

По-третє — щодо середньої інвестиційної дохідності. Це дозволяє визначати, скільки фонд заробить інвестиційного доходу за строк до виходу особи на пенсію. Знаючи розмір пенсійних зобов’язань і середню дохідність інвестицій, фонд може підрахувати розмір відрахувань кожної особи, який дозволить сформувати пенсійні активи, вартість яких відповідатиме вартості пенсійних зобов’язань.

Отже, вкладники DB-фондів не стикаються з такими ризиками, як вкладники DC-фондів. Проте вони не можуть обирати розмір власних відрахувань, вік виходу на пенсію, розмір пенсійних виплат та інвестиційну політику.

CalPERS є прикладом DB-фонду. З 1960-х років до 2000-х років вважалося, що переваги DB-фондів пересилюють їх складність, тому DC-фонди були в меншості.

Останніми ж роками виявилося, що велика кількість припущень, яких потребують DB-фонди, у першу чергу припущення щодо розміру інвестиційної дохідності, призводять до ризику невідповідності пенсійних активів пенсійним зобов’язанням.

У дослідженні Pensions at Glance 2017 сказано, що в США DB-фонди в середньому мають активи, які покривають до 70% зобов’язань. Тобто вони не можуть належним чином їх виконувати без докапіталізації. З цієї точки зору DC-фонди більш чесні і прозорі, бо в них розмір зобов’язань завжди дорівнює розміру активів.

Таким чином, майбутня пенсійна система України повинна мати лише накопичувальний компонент у вигляді DC-фондів та DB-фондів, але DC-фонди є рекомендованими через більш чесний та прозорий формат їхньої структури.

Джерело: Юридичний вісник України

Думка експерта

Чому я підтримую новий закон про адвокатуру (законопроект № 9055)?

Опубліковано

on

От

Найближчими днями Верховна Рада України має розглянути законопроект № 9055 «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Для початку скажу декілька слів щодо самого законопроекту, який підтримали провідні українські та міжнародні юридичні фірми, та поділюся з цього приводу власними мотивами. Чому особисто я підтримую цей законопроект? Моє бажання працювати над законопроектом в Раді з питань судової реформи було абсолютно прагматичним. Будучи в юридичному бізнесі більше 20 років (вісімнадцять з яких у статусі адвоката), я хотів отримати для себе та своїх колег по юридичному цеху законодавчо закріплену і зрозумілу модель ведення адвокатського бізнесу.

Не менш важливим при підготовці законопроекту було закріплення реальних гарантій адвокатської діяльності, якими ми можемо користуватися, коли представляємо інтереси наших клієнтів. Законопроект такі гарантії надає. Навіть опоненти проекту закону № 9055 визнають, що питання гарантій здійснення адвокатської діяльності та забезпечення прав адвокатів в ньому врегульовано краще ніж в чинному законі «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ухваленому в 2012 році.

Норми, що регламентують вступ в професію, прозорість обрання та діяльності органів адвокатського самоврядування, притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності також були оновлені з огляду на закріплення в Конституції України положень про обов‘язкове адвокатське представництво та з урахуванням підвищення ролі адвокатури в нашому суспільстві.

Саме тому я вважаю, що не можна зволікати з прийняттям даного законопроекту. Безперечно, є моменти, певні колізії в тексті законопроекту, які потрібно доопрацювати, утім це суто технічні питання, які можна узгодити між першим і другим читанням. Але для того, щоб була можливість це зробити, необхідно ухвалити законопроект у першому читанні.

Тож якщо ми намагаємось розвивати незалежну адвокатуру в Україні — двох позицій з цього питання бути не може. І дуже хочеться, аби цю думку почули, а головне, сприйняли народні депутати, які будуть розглядати законопроект № 9055.

Олексій КОТ,
керуючий партнер ЮФ «АНТІКА»,
член Ради з питань судової реформи,
адвокат, доктор юридичних наук

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Думка експерта

«План BEPS» – надія на прозоре оподаткування бізнесу

Опубліковано

on

От

Ніна БЕЦ,
юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Нещодавно Мінфін і Нацбанк опублікували проект закону про імплементацію плану BEPS в Україні. Спробуємо розібратися, що таке BEPS, та чому він потрібен нашій країні.

Дана абревіатура розшифровується як Base Erosion and Profit Shifting — розмивання податкової бази і вихід доходів з-під оподаткування. Запровадження цього плану — дуже важливий крок для України, але необхідно не лише його впровадити в національне законодавство, а й навчитися ефективно застосовувати.

Юридичною мовою проект закону звучить так: Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування». Наразі автори документу очікують пропозиції щодо вдосконалення законопроекту від представників бізнесу, податкових консультантів, а ще можливі зауваження від міжнародних організацій, після чого законопроект передадут ь до Верховної ради України. Нагадаю, підготовку до впровадження «плану BEPS» розпочато ще в 2016 році. Він не передбачає введення нових податків, а лише вдосконалення правил задля належного збирання вже існуючих податків.

Впровадження Україною «плану BEPS» в національне законодавство є умовою ОЕСР — міжнародної спільноти по боротьбі з ухиленням від оподаткування та підвищення податкової прозорості по всьому світу. В іншому випадку наша країна може опинитися в чорному списку, що істотно ускладнює ведення міжнародної діяльності (в банківському, інвестиційному секторі, ускладнює відносини з контрагентами). Весь світ, й Україна в тому числі, прагне до прозорості та відкритості. Проте відкритість має цінність тільки тоді, коли інформація, котра надається, є достовірною. А з достовірністю виникають певні проблеми. Уже третій рік в Україні в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться дані про бенефіціарних власників. Проте лише за офіційними даними близько 20% наданої інформації є недостовірною, оскільки перевірка при внесенні даних відомостей до реєстру не здійснюється на належному рівні.

Для ефективної реалізації плану BEPS Україні необхідно приєднатися до CRS стандарту — автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки нерезидентів за міжнародним стандартом (Common Reporting Standard). Дякуючи запровадженню CRS стандарту, а також правилам КІК, в ЄС свого часу понад 800 тисяч осіб розкрили свої офшорні активи та задекларували близько 93 мільярди євро. Для того, аби отримати можливість брати участь в автоматичному обміні, Україна повинна здійснити обов’язкову умову, а саме підписати багатосторонню угоду ОЕСР про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією. Проте сам обмін в будь-якому випадку буде здійснюватися на двосторонній основі між конкретними юрисдикціями, які «активують» цей процес між собою. Для активації обміну обидві юрисдикції— учасники повинні адаптувати своє внутрішнє законодавство для автоматичного обміну, підписати двосторонню угоду і повідомити про початок обміну між ними секретаріат ОЕСР.

Для того, аби інші юрисдикції — учасники (на сьогодні це 48 держав) виявили бажання обмінюватися інформацією з Україною, наша країна повинна гарантувати надійність збереження інформації, отриманої в рамках обміну. Адже йдеться про розкриття банківської таємниці, котра в жодному разі не може бути розкрита загалу. Розкриття банківської таємниці — це один зі способів втручання в приватне життя людини, котре може бути здійснено лише з метою попередження вчинення злочину чи забезпечення економічної безпеки держави.

Запровадження плану BEPS в українське податкове законодавство є, звичайно, дуже значним кроком для України. Водночас дуже важливо, як у подальшому дані норми будуть застосовуватися з боку фіскальних органів та чи матиме це позитивний ефект на економіку держави. Як заявляється, на сьогоднішній день більшість представників бізнесу готова до прозорості в питанні сплати податків за умови гарантії безпеки з боку держави, а також створення стабільних та зрозумілих правил гри.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Думка експерта

Потенційним жертвам кібератак: інструкція по виживанню

Опубліковано

on

От

Олександр КАРДАКОВ,
експерт з кібербезпеки

На минулому тижні Держспецзв’язку закликала українські компанії посилити свою кібербезпеку. На сайті відомства вказали, що «керівники держустанов і підприємств критичної інфраструктури повинні вжити всіх необхідних заходів для підвищення рівня захисту своїх інформаційно-телекомунікаційних систем та інформаційних ресурсів». Судячи з усього, всі в страшному передчутті «Кібер-Армагеддона по-українськи», який стає все реальнішим із наближенням виборів та недавно оголошеним військовим станом в країні.

Рекомендацій із виживання звучить багато. В основному говорять, що робити, але не кажуть як. Тому розшифрую, як не стати жертвою кібершахраїв і кібертерористів.

Перше: зверніть увагу на забезпечення безперервності бізнесу в цілому:

  • перегляньте існуючі плани забезпечення безперервності бізнесу та відновлення після збоїв;
  • проведіть внутрішні навчання (відпрацювання дій персоналу в разі виникнення нештатних ситуацій);
  • проведіть тестування наявних резервних копій, актуалізуйте їх і забезпечте безпечне (офлайн) зберігання.

Друге: займіться посиленням діючих заходів забезпечення кібербезпеки ІС:

  • проведіть позаплановий аналіз політик і процедур кібербезпеки (антивірусна, парольна, доступ в інтернет тощо) І актуалізуйте їх;
  • проведіть позаплановий контроль практичного дотримання політик і процедур кібербезпеки співробітниками;
  • якщо це можливо, максимально посильте чинні настройки засобів кібербезпеки (міжмережеві екрани, антивіруси та ін.).

Далі — підвищіть пріоритет забезпечення кібербезпеки:

  • по можливості відкладіть будь-які масштабні перетворення в ІТ-інфраструктурі;
  • усі зміни, які відкласти неможливо, в обов’язковому порядку проаналізуйте з точки зору забезпечення кібербезпеки (при наявності виділеного підрозділу — збільшіть його пріоритет при узгодженні змін);
  • організуйте цілодобові чергування для моніторингу стану кібербезпеки ІС (якщо є можливість).

Звичайно, ця інструкція — не панацея від усіх хвороб. Але точно можу сказати, що дотримуючись простої «кібергігієни» — ви уникнете багатьох кіберзагроз.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.