Думка експерта
Перший вирок у Гаазі
Як рішення суду щодо MH17 проти «групи Гіркіна» допоможе покарати рф?
По обіді 17 листопада на засіданні Окружного суду Гааги, яке проводилося в захищеному судовому комплексі Схіпхола, оголосили вирок у справі про збиття MH17 — авіалайнера Boeing 777, що упав на окупованій росіянами частині Донбасу 8 років та 4 місяці тому, убивши усіх 298 людей, які були на його борту. Формально звинувачення були висунуті чотирьом російським маріонеткам на чолі з Ігорем Гіркіним. Але в реальності слідство вже довело, що за цим злочином стоїть росія як держава. Ви спитаєте, яке це має значення зараз, коли рф розв’язала проти України велику війну, а кількість жертв є значно вищою? Має і про це мова піде далі.
Андрій Гук експерт з авіаційного права, партнер в ЮФ «Анте» |
Сергій Сидоренко «Європейська правда» |
Загалом про справу
Якщо ви вважаєте, що рішення суду було позбавлене інтриги, бо у вині росії упевнені всі, то маємо вас розчарувати. Бо хоча судовий процес, що відбувався в Нідерландах, був безпрецедентним, існує одна історична аналогія: це суд над обвинуваченими в катастрофі Boeing 747 над британським містом Локербі у 1988 році через вибух захованої у багажі бомби. Лише в 1999 році розпочався суд над двома обвинуваченими в причетності до теракту. У 2001 році суд виніс один обвинувальний вирок і один виправдувальний. Хоча це також був міжнародно важливий процес, де доводився зв’язок виконавців із лівійськими високопосадовцями.
Читайте також: Міжнародне співтовариство має визнати рф державою-терористом
У справі MH17 було четверо підозрюваних, і напередодні ми не виключали, що когось із них виправдають повністю або частково, бо недостатньо впевненості у вині людини, потрібен масив доказів щодо дій конкретно цієї особи. Так і сталося.
Суть звинувачень
Стаття, за якою судять чотирьох підозрюваних у справі MH17, насправді — не про «вбивство людей». Юридично звинувачення сконструювали так: йдеться про «знищення літака, яке мало наслідком загибель людей». Наслідки ті самі, але між цими варіантами звинувачення є величезна різниця в їх доведенні. Річ у тім, що довести намір на вбивство — це юридично дуже складне завдання. Тому прокуратура робить акцент на тому, що намір на вбивство взагалі не має значення в цій справі. Прокурори кажуть: те, що ці люди транспортували «Бук» до України, а потім — вивезли в російську федерацію, — цього достатньо для того, аби за цією статтею вони були визнані винними. Мовляв, «Бук» за свідомої участі цих людей опинився на місці, звідки відбувся запуск, тобто вони співучасники. А те, що вони особисто не натискали кнопки і, можливо, навіть не мали наміру вбивати пасажирів цього літака — не має значення.
Щоб довести саме це й зняти сумніви в тому, що дійсно йдеться про «Бук», міжнародна спільна розслідувальна команда (Joint Investigation Team, JIT) проаналізувала всі інші версії причин катастрофи, які лунали, в тому числі від рф — навіть найбільш абсурдні. Наприклад, версію про те, що літак збив метеорит. Експертиза довела хибність усіх версій одна за одною. Доки не лишилася єдина можлива причина катастрофи: влучання ракет «Бука».
Перша четвірка підсудних, але не остання
В обвинувальному акті зазначені відомий українцям Ігор Гіркін, а також троє підлеглих йому бойовиків: Сергій Дубінський, Олег Пулатов та Леонід Харченко. Прокуратура просить довічне покарання для всіх чотирьох.
Однак суд вирішив інакше: І. Гіркіну, С. Дубінському та Л. Харченку — довічне (суд також доручив забезпечити їхній арешт), О. Пулатов був виправданий за браком доказів. Окрім того, ці троє засуджених за збиття MH17 мають виплатити 16 млн євро компенсацій.
Треба підкреслити: кінцевою метою цього процесу не є засудження цієї четвірки. Це — перший етап. Але варто також розуміти, чому JIT обрала як звинувачуваних саме їх. Цих чотирьох осіб обрали тому, що вони не могли мати статусу комбатантів, тобто тих, хто зі зброєю в руках брав участь у бойових діях. Вони самі заявляли, що не є військовими, що вони не виконували якісь військові накази. А для суду це означає, що вони можуть бути учасниками цивільного процесу за звичайними, «цивільними» статтями кримінального кодексу.
Читайте також: «Формула миру» від Зеленського
Однак цей безпрецедентний суд і безпрецедентне розслідування, заради якого навіть змінили кримінально-процесуальне законодавство Нідерландів (зокрема, дозволили вести слухання англійською мовою, дали можливості для міжнародної JIT, змінили правила суду за відсутності обвинувачуваного) — усе це робилося для того, щоб це все не закінчилося на цих чотирьох людях. Це — перший етап для того, аби вийти на інших підсудних на цьому процесі. Річ у тім, що всі інші дійові особи, причетні до збиття літака, — це ланцюг командування в російській федерації. Їхні дії теж потребують дослідження, розслідування. Хто дав наказ, щоб «Бук» виїхав з військової частини і попрямував в Україну? Яким чином він повертався? Хто був у розрахунку, хто надавав дані для ціленаведення? Це — важливі питання, але вони стосуються військових, яких за звичайним кримінальним законодавством, швидше за все, судити не можна. Можливо, йдеться про воєнний злочин чи злочин проти людяності, чи якусь іншу кримінальну конструкцію.
І головне тут те, про що заявляє Гаазька прокуратура: слідство триває, на лаві підсудних буде ще багато інших осіб.
Як вела себе росія
Щодо позицій рф, то вона намагалася всіляко завадити слідству та її викрили у цьому намірі. Подібних спроб було чимало. Наприклад, російська прокуратура, до якої голландці офіційно зверталися по міжнародно-правову допомогу для того, аби повідомити обвинувачуваних про їхній виклик до суду, зробила все, щоб «не знайти» їх. Але нідерландські слідчі й тут підійшли творчо та змогли повідомити усіх чотирьох підозрюваних самостійно й передали суду докази, що всі вони отримали повідомлення, але троє з них вирішили не брати участі у процесі.
Це було очікувано. Навпаки, усіх здивувало те, що один із підсудних, росіянин Олег Пулатов, вирішив долучитися до процесу і завів у процес місцевих адвокатів, які його представляють. Через це юридично процес відбувався не «in absentia», бо один зі звинувачуваних був у процесі, хоч він сам, звісно, не приїхав до Нідерландів.
Але це додало процесу легітимності. Росіяни ж зважилися піти на такий крок, бо планували, що участь у процесі дасть їм доступ до матеріалів справи. Й за деталями того, як це відбувалося, було очевидно, що йдеться не про Олега Пулатова, який себе хоче захистити, а про фсб, яке хотіло розуміти, які докази проти рф зібрали слідчі JIT.
Чому в час війни суд щодо MH17 лишається важливим?
Пояснення може прозвучати цинічно, але такою є реальність. Саме катастрофа MH17 змінила ставлення багатьох іноземців, європейців до війни проти України. Збиття росіянами авіалайнера, переважну більшість пасажирів якого складали європейці, зробило події в Україні ближчими для європейських громадян, для тамтешніх урядів. Достатньо згадати, що саме після цього ЄС зважився на запровадження економічних санкцій проти рф. У цьому — трагічна роль цієї катастрофи. Багато хто з тих, хто до 17 липня 2014 року вважав, що це «чужа війна», зрозуміли, що ні, це також війна проти них. Що війна набагато ближча, й вона має наслідки. І родичі жертв катастрофи на цьому особливо наголошують.
Джерело: Юридичний вісник України
