Думка експерта
Продовольча безпека України і світу в умовах війни: як посилити можливості права для її забезпечення?
Павло Кулинич, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАНУ
Російська агресія проти України спричинила загострення продовольчої проблеми не тільки в Україні, а й у багатьох регіонах світу. Так, через блокування росією наших морських портів вітчизняні аграрії втратили можливість вільно продавати вирощену минулого року продукцію та отримувати обігові кошти для проведення посівної кампанії принаймні в 2022 р., що ставило під загрозу майбутній урожай.
Можливості та реальність
Водночас наша країна є провідною аграрною державою світу, здатною забезпечити продовольством майже 500 млн населення. Проте з початком війни стан продовольчої безпеки України суттєво погіршився. Як зазначається в щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience, стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71-шу сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58. Україна посіла останнє місце в європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65-ту сходинку серед 113 країн світу. В Україні порушене продовольче забезпечення на тимчасово окупованих територіях та в регіонах, де через бойові дії припинилися регулярні поставки продовольства. Крім того, погіршилися номенклатура харчових продуктів та певною мірою їх якість. Тому ООН внесла Україну до двадцятки країн світу, яким загрожує голод.
Читайте також: Митна вартість товарів, що йдуть на експорт, – не нижче середньої біржової ціни
Однак брак поставок сільськогосподарської продукції з України відчули й розвинені країни Європи. Так, у Великобританії деякі роздрібні мережі почали обмежувати продаж соняшникової олії «в одні руки» саме через порушення її поставок з України. Більше того, європейські фермери стали більше купувати генно-модифікованих (ГМО) кормів для худоби в США та Південній Америці після того, як через вторгнення рф припинилися поставки з України кукурудзи, яка не містить ГМО. Це означає, що через спричинену російською агресією глобальну продовольчу кризу, країни ЄС змушені відступати від високих екологічних та продовольчих стандартів, яких вони досягли протягом останнього десятиліття.
Водночас у тих країнах світу, продовольче благополуччя яких забезпечується переважно або повністю за рахунок імпорту аграрної продукції, загострення продовольчої проблеми є значним, а в деяких із таких держав досягло критичного рівня. За підрахунками американського політолога й геоекономіста Пітера Зейхана, тільки цього року майже пів мільярда людей страждатимуть від недоїдання, а в наступному році ця цифра потроїться. Як зазначив Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттеруш, війна в Україні може приректи значну частину людства на голод і бідність, небачені раніше десятиліттями. В першу чергу вона загрожує мільйонам людей в Африці та на Близькому Сході недоїданням і голодом. Відновлення в кінці липня 2022 року роботи трьох морських портів України в рамках «Зернової угоди» в умовах обстрілів агресором чи їх постійної загрози не дозволяє забезпечити необхідні обсяги поставок вітчизняної аграрної продукції до країн-споживачів. Намагання України додати до морських портів Одеського регіону Миколаївський морський порт для експорту української продовольчої продукції поки не дали позитивних результатів через негативну позицію росії щодо включення цього порту до «Зернової угоди».
Таким чином, російська агресія проти України, що розпочалася 24 лютого 2022 року й триває дотепер, стала глобальним випробуванням для продовольчої безпеки не тільки для нашої країни, а й для всього світу. До того ж, ця агресія може спричинити політичну нестабільність у десятках країн та інші міжнародні катаклізми.
Пошук шляхів розв’язання проблеми
У зв’язку з цим світова спільнота почала пошук шляхів ефективного реагування на загострення продовольчої ситуації через військову агресію росії проти України. Так, у червні 2022 року в Сенаті США законодавці від обох партій презентували резолюцію, яка засуджує використання голоду в якості зброї війни в Україні та інших країнах. Указана резолюція, серед іншого, закликає уряд Сполучених Штатів Америки зробити так, щоб використання голоду як зброї війни підпадало під дію інструментів, які передбачають відповідальність за скоєне осіб, урядів, правоохоронних органів, організацій, наприклад, Глобального Акту Магнітського. Крім того, резолюція закликає Сполучені Штати та їхніх партнерів спільними зусиллями відновити глобальну стабільність і притягнути окремих осіб та уряди до відповідальності за конфлікти, які призводять до глобального голоду й ставлять під загрозу продовольчу безпеку багатьох країн.
Варто додати, що окремі держави вдаються до самостійного пошуку механізмів вирішення проблем, що склалися у зв’язку з агресією росії проти України, через те, що міжнародне право не пропонує ефективних заходів з припинення цією державою її протиправної поведінки. Зокрема, вона постійно блокує рішення Ради Безпеки ООН, які не відповідають її інтересам; процес розгляду спорів Міжнародним судом ООН є тривалим; водночас відсутні ефективні важелі впливу на державу, яка не виконує його Накази тощо.
Читайте також: Змінено умови забезпечення експорту сільгосппродукції
Разом із тим, у сфері міжнародно-правового регулювання питань світової продовольчої безпеки взагалі не вироблено заходів, які б сприяли недопущенню виникнення загроз у цій сфері міждержавних відносин попри те, що, наприклад, в Декларації Всесвітнього саміту з продовольчої безпеки 2009 року йшлося про недопущення використання продовольства в якості інструменту здійснення політичного та економічного тиску. Тому міжнародні організації з питань продовольчої безпеки, наприклад, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку та інші подібні структури нині лише реагують на кризу, що сталася, шукаючи альтернативні шляхи вивезення продовольчих товарів з України, фінансування будівництва нових потужностей для збереження зерна тощо, але не можуть запобігти їм.
Деякі авторські пропозиції
Беручи до уваги глобальну продовольчу кризу, спричинену російською агресією проти нашої держави, та враховуючи статус України і деяких інших держав як провідних аграрних країн світу (Аргентини, Бразилії тощо), які забезпечують продовольчу безпеку населення нашої планети, вважаємо доцільним:
1. Ініціювати укладення Міжнародного договору про гарантію продовольчої безпеки світу, який би доповнив систему міжнародних договорів, включених до Міжнародної угоди про зерно 1995 р., або ж розробку протоколів, які б доповнили Конвенцію про торгівлю зерном (1995 р.) та Конвенцію про надання продовольчої допомоги 1995 року. Зокрема, цими актами варто: запровадити поняття «держави-гаранта світової продовольчої безпеки», під якою слід розглядати державу, розмір експорту конкретної групи продовольчих товарів (передусім, передбачених ст. V Конвенції про надання продовольчої допомоги 1995 р.) якої становить істотний відсоток (наприклад, 10% і більше) світового експорту відповідного продукту. Список країн, віднесених до держав-гарантів, має постійно переглядатися.
Надання такого статусу означатиме, що будь-яке міжнародно-протиправне діяння проти держави-гаранта світової продовольчої безпеки чи групи таких держав, яке унеможливлює або істотно зменшує експорт такою державою/державами продовольчих товарів (передусім, передбачених ст. V Конвенції про надання продовольчої допомоги 1995 р.) та створює загрозу порушення чи порушує продовольчу безпеку (зокрема призводить до голоду), будь-якої третьої країни, розглядатиметься як міжнародно-протиправне діяння, вчинене не тільки проти держави-гаранта світової продовольчої безпеки, а й проти всіх країн світу (порушення зобов’язання проти міжнародного співтовариства в цілому) та передбачатиме застосування щодо держави-порушниці контрзаходів та міжнародно-правових санкцій, націлених на спонукання порушниці до припинення міжнародного правопорушення та виконання міжнародних зобов’язань.
Держави, продовольча безпека яких була під загрозою порушення чи зазнала такого, повинні мати право вимагати відшкодування шкоди, заподіяної державою, що вчинила міжнародно-протиправне діяння. Зокрема, їм має бути надано право вимагати відшкодування шкоди, заподіяної державою, що вчинила міжнародно-протиправне діяння й, також, має бути розроблений механізм реалізації цього права, який передбачатиме, в тому числі, накладення арешту чи стягнення на майно держави-порушниці, розташоване в будь-якій частині світу.
Читайте також: До 20 млрд грн передбачено на компенсацію пошкоджень суден внаслідок агресії рф
2. Ініціювати розробку окремого міжнародного договору чи протоколу, яким будуть внесені доповнення до підрозділу С Розділу 3 Конвенції ООН з морського права 1980 р. та передбачатиметься заборона морської блокади держави-гаранта світової продовольчої безпеки. Водночас цілком зрозуміло, що росія не виявить бажання стати учасником такого міжнародного договору чи протоколу, принаймні до того часу, поки триватиме її агресія проти України. Тому з метою вирішення проблеми гарантування глобальної продовольчої безпеки пропонуємо звернутися до ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН відповідної резолюції, як це було зроблено при вирішенні іншого важливого для України питання, а саме стягнення з російської федерації репарацій на користь України для компенсації завданих нею збитків. Як відомо, 14 листопада 2022 р. Генеральна асамблея ООН схвалила Резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» (підтримали 94 держави-члени ООЕ, 73 – утрималися, ще 14 виступили проти), яка, зокрема, передбачає, що росія «має нести правові наслідки за всі свої міжнародно-протиправні дії, включаючи репарації за всю шкоду, спричинену такими діями». Й хоча резолюції Генеральної асамблеї ООН не мають обов’язкової юридичної сили і становлять собою міжнародно-правовий акт рекомендаційного характеру, вони все ж таки відображають волю світової спільноти й можуть використовуватися для формування обов’язкових міжнародно-правових механізмів вирішення нагальних питань світового правопорядку.
Отже, вважаємо доцільним ініціювання Україною прийняття Генеральною асамблеєю ООН Резолюції щодо гарантування глобальної продовольчої безпеки, в якій необхідно передбачити такі положення:
1) поняття «держави-гаранта світової продовольчої безпеки», під якою слід розглядати державу, розмір експорту конкретної групи продовольчих товарів якої становить істотний відсоток (наприклад, 10% і більше) світового експорту відповідного продукту;
2) перелік країн, віднесених до держав-гарантів продовольчої безпеки, який має постійно переглядатися, й механізм такого перегляду;
3) положення про те, що будь-яке міжнародно-протиправне діяння проти держави-гаранта світової продовольчої безпеки чи групи таких держав, яке унеможливлює або істотно зменшує експорт такою державою/державами продовольчих товарів та створює загрозу порушення чи порушує продовольчу безпеку (зокрема, призводить до голоду) будь-якої третьої країни, розглядатиметься як міжнародно-протиправне діяння, вчинене не тільки проти держави-гаранта світової продовольчої безпеки, а й проти всіх країн світу (порушення зобов’язання проти міжнародного співтовариства в цілому) та передбачатиме застосування будь-якою державою/ державами щодо країни-порушниці контрзаходів та міжнародно-правових санкцій, націлених на спонукання порушника до припинення міжнародного правопорушення та виконання міжнародних зобов’язань;
4) право держави, продовольча безпека якої була під загрозою порушення чи зазнала такого, вимагати відшкодування шкоди, заподіяної державою, що вчинила міжнародно-протиправне діяння та механізм реалізації цього права, який передбачатиме, в тому числі, накладення стягнення на майно держави-порушниці, розташоване в будь-якій частині світу.
Після ухвалення Генеральною асамблею ООН резолюції про гарантування світової продовольчої безпеки одна чи більше держав-підписантів угоди про створення спеціального міжнародного суду з гарантування глобальної продовольчої безпеки матимуть правові підстави звернутися до Генерального секретаря ООН з проханням створити спеціальний суд за прецедентом суду для розгляду позовів країн, які потерпають від агресивних дій однієї країни проти країни-гаранта світової продовольчої безпеки. В даному випадку росія ніяк не зможе заблокувати роботу цього суду.
Джерело: Юридичний вісник України
