Думка експерта
Приватне спілкування — більше не приватне, або Як стежитимуть за вами з прийняттям Закону «Про електронні комунікації»?
Анастасія ГУРСЬКА,
адвокат, керуюча Адвокатським бюро «Анастасії Гурської»
Без електронних комунікацій на сьогоднішній день не обійдеться жоден бізнес, жодна сфера життя, і це — нормально, але як захищаються наше приватне спілкування та комерційна таємниця? В еру електронної ідентифікації та відкритості всіх користувачів мережі інтернет та послуг мобільного зв’язку за ними зможуть стежити після прийняття Закону України «Про електронні комунікації».
«I’m watching you…»
Нагадаємо , 5 лютого 2020 року було зареєстровано законопроект № 3014 «Про електронні комунікації» — для приведення законодавства України до стандартів ЄС. Даний документ багато разів обговорювався, особливо ризики прийняття окремих його норм. А 16 грудня минулого року закон було підтримано ВРУ в доопрацьованій редакції з урахуванням пропозицій Президента України.
Що ж очікувати від даного закону?
Закон повинен регулювати відносини з надання та отримання послуг у сфері електронних комунікацій, щодо постачання таких послуг, регулювання ринку електронних комунікацій, користування радіочастотним спектром, захистом прав користувачів послуг. Зокрема, передбачаються вимоги до суб’єктів господарювання, які надаватимуть послуги в сфері електронних комунікацій, стосуватиметься це й вирішення спорів між постачальниками таких послуг, порядку використання об’єктів інфраструктури електронних комунікацій та радіочастотного спектру, ресурсу нумерації, порядку надання доступу до мережі інтернет з можливістю роботи соціальних мереж, інтернет-банкінгу, електронної пошти, електронної комерції, електронних адміністративних послуг, аудіота відеозв’язку тощо.
Багато з цих нововведень — на краще, але з прийняттям закону приватне спілкування більше не буде приватним, а стане відкритою книгою для правоохоронних органів.
1. Створення національного плану нумерації.
Законом передбачено створення нормативно-правового акта, що визначатиме формат та структуру ресурсу нумерації в електронних комунікаційних мережах, а відтак буде створена чітка система ідентифікації та присвоєння номерів усім користувачам послуг електронної комунікації. Варто зазначити, що часткова ідентифікація діє й зараз, але норми закону дозволять систему ідентифікації уніфікувати й зробити більш актуалізованою та інформативнішою, в тому числі передбачається й порядок з’єднання кінцевих користувачів із номерами національного плану нумерації, що фактично забезпечить можливість ідентифікувати будь-яку особу, яка користується послугами електронної комунікації, а в сучасному світі це означає — всіх.
І хоча законом і передбачено право на отримання послуг електронної комунікації знеособлено на умовах, визначених постачальниками послуг, та право самостійно здійснювати власну ідентифікацію, насправді все не так просто і не так знеособлено. Якщо аналізувати закон у цілому, то ідентифікація кожного неминуча й незрозуміло, яким чином планується забезпечуватися надання послуги знеособлено, і чи не лише на папері буде зафіксовано таке право?
2. Захист авторських прав.
Законом визнача єт ься співпраця постачальників послуг електронної комунікації з державними органами з питань захисту авторських та суміжних прав та обмеження поширення контенту, яке порушує такі права. Це означає можливість блокування низки веб-сайтів із так званими «піратськими» аудіо- та відеофайлами та початок боротьби з незаконним контентом шляхом блокування доступу до нього, а можливість ідентифікації користувачів та збереження даних про використання ними контенту забезпечить більш ефективну роботу по боротьбі з кіберзлочинами та виявленню правопорушників. Теоретично кіберполіції з прийняттям даного закону працювати стане легше.
3. Публічна ідентифікація користувачів.
Так, законом визначено створення публічно доступних каталогів номерів із прізвищем та ім’ям, по батькові (за наявності), з інформацією про найменування, адресу та номер телефону абонента за умови, якщо в договорі про надання послуг міститься попередня зафіксована згода на опублікування такої інформації. З урахуванням того, що, як правило, рідко хто вичитує умови надання послуг інтернету, мобільного зв’язку тощо, то автоматично всі споживачі будуть за принципом «мовчазної згоди» погоджуватися на створення таких відкритих каталогів та внесення себе до них, або просто будуть змушені шукати іншого провайдера для отримання послуг. Звичайно, в законі передбачається, що споживач має право в будь-який момент за письмовою заявою відкликати надану згоду щодо включення його даних до каталогів номерів, випущених в електронному вигляді, та використання в довідкових службах, але питання в тому, як невідкладно видалятимуться такі дані з електронного каталога.
4. Захист інформації про кінцевого користувача та принципи «НЕконфіденційності».
Так, у законі передбачено питання захисту інформації про споживачів послуг, але положення щодо захисту інформації сформульовані дещо двозначно. Навіть відсутнє застереження про відповідальність за розголошення конфіденційних даних про користувача. Так, ст. 119 Закону передбачено: «Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при укладенні договору про надання електронних комунікаційних послуг та наданні електронних комунікаційних послуг», тобто забезпечувати їх схоронність, а, відповідно, збереження, але ніяк не конфіденційність. При цьому визначено чіткий перелік інформації, схоронність якої має бути забезпечена постачальниками послуг («схоронність інформації для правоохоронних органів»), а саме інформації щодо:
1) персональних даних споживача;
2) факту отримання послуг;
3) змісту інформації, яку отримує або надсилає користувач;
4) обсягу, змісту, маршрутів передачі інформації і даних;
5) даних про місцезнаходження, які стосуються будь-яких даних у процесі споживання комунікаційних послуг, у тому числі щодо розташування термінального обладнання, тобто фактично ваше місцезнаходження відстежуватиметься на законодавчому рівні;
6) даних про спроби виклику між споживачами послуг, в тому числі про невдалі спроби виклику («дзвінки без відповіді») або перерване з’єднання.
Фактично кожен постачальник послуг електронних комунікацій зобов’язаний зберігати про вас всю вищевказану інформацію (які дані пересилали й отримували, дані вашого місцезнаходження, з ким зв’язувалися, навіть невдалі з’єднання), що фактично забезпечить правоохоронним органам можливість доступу до вашої повної історії спілкування та активності в мережі інтернет та за допомогою мобільного зв’язку.
5. «Вишенька на торті», або легалізація прослуховування та доступ до конфіденційної інформації.
Так, первісна редакція законопроекту передбачала, що доступ до конфіденційної інформації щодо користувачів послугами надаватиметься виключно за рішенням суду, але в редакції законопроекту від 14.12.2020 року внесеними поправками фактично визначено, що в окремих випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини доступ до інформації здійснюється в порядку, визначеному статтею 250 Кримінального процесуального кодексу України, яка саме й регулює порядок здійснення НСРД до надання дозволу судом. Це означає, що фактично, прикрившись метою захисту національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, правоохоронні органи здійснюватимуть доступ до інформації про ваше місцезнаходження, як і приватне спілкування, інформацію про те, з ким, про що й коли ви спілкувалися і які дані передавали, прослуховувати ваші розмови без дозволу суду з подальшою легалізацією таких джерел інформації через суд для використання як доказів у кримінальному процесі, або без такої легалізації, але зі знищенням інформації, що не забороняє самого факту втручання в приватне життя і не виключає законності прослуховування без дозволу суду.
У свою чергу, всі інтернет-провайдери та оператори мобільного зв’язку забезпечуватимуть за власні кошти підключення до своїх електронних комунікаційних мереж (у точці, технічно придатній для такого підключення), технічних засобів єдиної системи для здійснення оперативно-розшукових, контррозвідувальних та розвідувальних заходів, а також технічну підтримку та стале функціонування такої точки підключення з метою проведення оперативно-розшукових, контррозвідувальних та розвідувальних заходів.
Замість висновку
Що ж, зміни, які несе нам даний закон, готують нас до тотального контролю за обміном інформацією і передбачають розроблення ще великої кількості нормативно-правових актів, які регулюватимуть різні аспекти електронних комунікацій.
P.S. Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року, тож остаточна його редакція на дату написання цієї статті ще неоприлюднена. Додамо, що 12 січня його підписав Президент.
Джерело: Юридичний вісник України
