Connect with us

Думка експерта

Що змінює для українського бізнесу вступ України до ЄС і до чого варто готуватися вже зараз

Із першого погляду може здатися, що всі перемовини про вступ в ЄС – це винятково компетенція уряду. Однак і бізнесу треба замислитися над «червоними лініями» для вітчизняної економіки.

Анжела Махінова
партнер ЮФ Sayenko Kharenko
Олександра Сандул
юрист практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko

Після набуття Україною в червні минулого року статусу кандидата в члени ЄС в уряді дуже сподіваються на те, що наша держава розпочне переговори про вступ вже до кінця цього року, а далі звучать уже суперамбітні цілі завершити переговори протягом двох років. Чи реалістичні такі терміни, а головне, що в цей час має робити український бізнес, аби не отримати вкрай неприємні для себе сюрпризи?

Процес вступу

Можливість вступу нових членів прямо передбачена ст. 49 Договору про Європейський Союз. Окрім належності до європейських країн, договір визначає як обов’язкову умову вступу відданість загальним цінностям ЄС (повага до гідності людини, свобода, демократія, рівність, правова держава та повага до прав людини тощо). Більш детально критерії набуття членства в ЄС були визначені Європейською радою та нині відомі як «Копенгагенські критерії». Вони охоплюють:

  • стабільність інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини, захист та повагу до меншин (політичний критерій);
  • існування функціонуючої ринкової економіки та здатність протистояти конкурентному тиску та ринковим силам у межах Союзу (економічний критерій);
  • здатність взяти на себе обов’язки членства, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу (членський критерій).

Читайте також: Техрегламент безпеки машин узгоджено з нормам ЄС

Європейська рада також наголосила, що розширення ЄС залежить не лише від виконання країнами цих критеріїв, але й від можливостей Євросоюзу приймати нових членів. Нагадаю, Україна подала заявку на членство 28 лютого 2022 року. На підставі заповнених нашими урядовцями опитувальників Європейська Комісія надала Висновок щодо заявки на членство України в Європейському Союзі від 17 червня 2022 року, яким рекомендувала надати статус кандидата. Як і у випадку з Албанією, Сербією, Чорногорією, Румунією і Болгарією, Єврокомісія встановила для України перелік умов, необхідних для виконання, аби розпочати наступний етап – етап переговорів.

Щодо переговорного процесу

Практика початку переговорного процесу інших держав демонструє, що такі критерії можуть сильно відрізнятися залежно від країни. Так, до Сербії було висунуто лише одну, але об’ємну, умову для початку переговорного процесу після отримання статусу кандидата – подальша нормалізація відносин із Косовом. Початок переговорів Румунії, навпаки, залежав від виконання низки умов, що впливали на готовність держави відповідати критеріям членства. До таких умов належали серйозна реформа аграрного сектора, структурна реформа економіки, що включала сприяння програмі приватизації, реформування банківської системи, реорганізацію величезних корпорацій, зменшення державної допомоги та лібералізацію цін тощо.

Разом із тим ЄС може висувати й набагато більш точкові та конкретні вимоги. Наприклад, серед іншого, Болгарія для початку переговорів повинна була модернізувати АЕС «Козлодуй» для відповідності міжнародним стандартам, закривши ті енергоблоки, які не підлягають оновленню. Більше того, суттєво відрізняється й час, протягом якого країна готується до початку переговорів про вступ. Для Чорногорії та Сербії перехід до переговорного процесу тривав майже два роки. Понад два роки це зайняло в Болгарії та Румунії (листопад 1997 – лютий 2000), а в Албанії – чотири роки.

Що стосується України, то ЄС висунув такі умови, виконання яких є обов’язковим для початку перемовин:

  • прийняти та ввести в дію законодавство про процедуру відбору суддів Конституційного Суду України;
  • завершити перевірку на чесність кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя Етичною радою та відбір кандидатів для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • надалі посилювати боротьбу з корупцією;
  • забезпечити відповідність законодавства про протидію відмиванню грошей до стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
  • ухвалити всеосяжний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектора як частини системи безпеки України;
  • імплементувати антиолігархічний закон з метою обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та громадське життя;
  • прийняти закон про медіа, який узгодить законодавство України з директивою ЄС;
  • завершити реформу правової бази захисту прав національних меншин.

За результатами четвертого незалежного моніторингу прогрес України у виконанні умов було оцінено у 6,8 бала з 10 можливих. Наразі наша країна повністю виконала лише два із семи критеріїв, а детальніший звіт щодо оцінки прогресу України очікується восени.

Читайте також: Фінансову звітність у форматі XBRL впроваджуватимуть 3 роки

Разом із цим, як зазначалося вище, на Банковій сподіваються, що переговори розпочнуться вже наприкінці року. Відповідні перемовини відбуваються між міністрами і послами країн ЄС та країною-кандидатом на так званих міжурядових конференціях, де почергово опрацьовуються розділи acquis ЄС. Зазвичай спочатку закриваються «простіші» з них, залишаючи більш змістовні на заключну, «гарячу» частину переговорів.

Після того, як країна-кандидат адаптувала всі акти та стандарти, передбачені процесом переговорів, члени ЄС повинні погодитися щодо виконання кандидатом усіх вимог переговорів. Тоді члени Європейського Союзу на підставі оцінки Єврокомісією готовності країни-кандидата до вступу до ЄС одноголосно приймають рішення про закриття переговорного процесу. Таке рішення має підтримати ще Європейський парламент.

Оскільки процес переговорів є більш змістовним, він і досить тривалий. Досвід інших держав вказує, що цей процес може сягати від двох років (Австрія, Фінляндія, Швеція) до семи чи майже восьми років (Португалія, Хорватія, Болгарія, Румунія).

До чого тут бізнес?

Як може здатися на перший погляд, усі перемовини – це винятково компетенція уряду. Однак бізнесу треба замислитися над тим, що членство в ЄС – це кардинальна зміна всього регуляторного поля та економічних умов. Уже зараз відомо, що змінити доведеться приблизно 29 тисяч різних нормативно-правових актів України, й ці зміни стосуватимуться усіх сфер. Зокрема, всі експортні та імпортні мита, які наразі застосовує Україна, будуть замінені митами, які практикуються ЄС. Також в України не буде індивідуальних угод про вільну торгівлю.

Що це означає на практиці? Для когось це може буде позитивним. Так, українські виробники можуть отримати додатковий митний захист від імпорту. Разом із тим можуть постраждати виробники, які використовують імпортну сировину, яку тепер, можливо, доведеться закуповувати зі сплатою мита. Окрім того, до експорту з України будуть застосовуватися такі мита, як і до іншої продукції походженням з ЄС.

Відповідно, може виявитися так, що експорт української продукції в певні країни може стати просто невигідним через застосування європейських імпортних тарифів. Окрім того, Україна втратить право самостійно захищати внутрішній ринок від імпорту, тобто застосовувати антидемпінгові, компенсаційні та захисні заходи проти імпорту на свій розсуд. Усі ці питання будуть вирішуватися на рівні ЄС. Навіть більше, тепер критично важлива імпортна сировина може обкладатися захисними митами, які досить широко застосовує Євросоюз, або навпаки, якийсь український товар отримає захисні митна на історичних експортних ринках.

Так, українські виробники довго боролися за заборону експорту лісу-кругляка, за експортні мита на насіння соняшника, за експортні мита на металолом – але після вступу в ЄС усі ці експортні обмеження будуть переглянуті. Це вже не кажучи про те, що зміниться технічне регулювання, санітарні й фітосанітарні заходи тощо. Також до українських виробників будуть застосуватися кліматичні зобов’язання, зокрема доведеться купувати сертифікати на викиди тощо.

Усі ці питання потрібно аналізувати вже зараз і на базі такого аналізу озвучувати уряду «червоні лінії» для переговорів про вступ.

Зокрема, до майбутнього договору про приєднання додаються положення про перехідні періоди, упродовж яких до нових членів можуть застосовуватися більш м’які вимоги ніж до решти держав-членів ЄС. Так, наприклад, Хорватія при приєднанні до Євросоюзу мала упродовж трьох років імпортну квоту в аграрному секторі в розмірі 40 тисяч тонн для тростинного цукру-сирцю для рафінування за зниженою митною ставкою. До Болгарії тимчасово мали застосовувати пом’якшені вимоги щодо питного молока, а також до молокопереробних підприємств.

Читайте також: Відмінено ліцензування імпорту товарів з Північної Македонії

Румунія, натомість, мала певні поступки щодо вирощування винограду для виноробної справи упродовж семи років. Крім того, країна отримала три роки для поступової адаптації своїх підприємств з виробництва м’яса, птиці та молока і молочних продуктів до структурних вимог законодавства ЄС. У сфері охорони довкілля Румунія та Болгарія отримали тимчасові обмежені виключення з-під застосування вимог законодавства ЄС щодо паливних терміналів, спрощені вимоги щодо управління відходами, а також додатковий період для адаптації до вимог для систем збору та очищення міських стічних вод. Болгарія також мала перехідний період для початку видачі дозволів, пов’язаних із запобіганням та контролем забруднення, для окремих підприємств у сфері енергетики, виробництва та обробки металів, мінеральної та хімічної промисловості тощо.

Для Хорватії як держави, що вступала в ЄС, коли регулювання захисту довкілля було вже набагато краще розвиненим, багато перехідних положень у цій сфері, серед іншого, стосувалися тимчасових відступів від положень щодо запровадження механізму торгівлі викидами (ETS). Часто до угоди про приєднання додаються положення щодо умов надання державної допомоги в перехідні періоди. Для Румунії в угоду окремо включили положення щодо державної допомоги, спрямованої на реструктуризацію металургійного сектора.

Замість висновку

Отже, бізнесу вже зараз треба ретельно аналізувати, які умови зміняться після вступу Україні в ЄС, і, відповідно, доносити свою позицію уряду. А інакше є ризик, що його інтереси не буть враховані, і вийде так, як було зі вступом у СОТ, коли Україна погодилася на застосування 0% імпортних мит на металургію, незважаючи на те, що входила у ТОП-10 світових експортерів металургії; не забезпечила собі можливість застосування експортних обмежень на експорт металолому, деревини…

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.