Думка експерта
«Тяжкі наслідки» як складова умови віднесення кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду (частина 2)
Закінчення. Початок
Микола ГЛОТОВ суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду |
Дмитро МИХАЙЛЕНКО суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, доктор юридичних наук, доцент |
Детальніше про «тяжкі наслідки»
Під «тяжкими наслідками» слід розуміти «заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод й обов’язків трьох і більше осіб» (друге речення абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК). Тобто в наведеній нормі передбачено три різновиди життєво важливих інтересів суспільства та держави, про заподіяння тяжких наслідків яким як умову віднесення кримінального провадження до підсудності ВАКС ідеться, а саме наслідки: (1) державному суверенітету; (2) територіальній цілісності України; (3) реалізації конституційних прав, свобод та обов’язків трьох і більше осіб (підп. 5.8.3. п. 5.8. ухвали Апеляційної палати від 23.07.2020 р. у справі № 991/5817/20).
При цьому наявність чи відсутність тяжких наслідків від кримінального правопорушення в конкретному кримінальному провадженні слід встановлювати не лише на підставі їх законодавчого визначення, зазначеного в другому реченні абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, але і з урахуванням завдання ВАКС та з огляду на правову природу предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, яка визначена іншими формалізованими критеріями (умови, передбачені пп. 1—2 та абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК).
Так, завданням ВАКС є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства (ч. 1 ст. 3 Закону «Про Вищий антикорупційний суд» № 2447-VIII від 07.06.2018 р.).
Враховуючи, що пп. 1–3 ч. 5 ст. 216 КПК передбачають умови, які слугують для визначення одночасно як підслідності детективів Національного антикорупційного бюро, так і предметної підсудності ВАКС, тобто такі підслідність та підсудність значною мірою співпадають, для встановлення правової природи предметної підсудності цього суду слід взяти до уваги завдання Національного антикорупційного бюро. Зокрема, завданням НАБУ є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції (абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» №1698-VII від 14.10.2014 р.).
Тому предметна підсудність ВАКС визначається ст. 33-1 КПК з урахуванням положень п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-IX від 18.09.2019 р. з метою віднесення до компетенції цього суду кримінальних проваджень стосовно таких корупційних кримінальних правопорушень, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці (пояснювальна записка до проекту Закону «Про внесення зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду)» № 1025 від 29.08.2019 р.).
Вбачається, що саме з відповідною метою законодавець у ч. 5 ст. 216 КПК корупційні кримінальні правопорушення, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, одночасно визначив за допомогою (1) формалізованих (умови, передбачені пп. 1—2 та абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК) й (2) оціночного (наявність тяжких наслідків) (умова, передбачена абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу) критеріїв. При цьому вчинення корупційного кримінального правопорушення саме вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлюється на підставі формалізованого критерію, виходячи з найменувань посад (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК) чи характеристик посад (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК).
З огляду на наведене, тяжкі наслідки для цілей застосування абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України з метою визначення, чи конкретне кримінальне провадження відноситься до предметної підсудності ВАКС, встановлюються на підставі їх законодавчої дефініції та мають визначати відповідне корупційне кримінальне правопорушення як таке, що становить загрозу національній безпеці в частині її впливу чи лише його ймовірності на такі питання життєдіяльності людини, які, зокрема, пов’язані з державним суверенітетом, територіальною цілісністю України, реалізацією конституційних прав, свобод та обов’язків трьох і більше осіб.
Корупція як загроза «національній безпеці»
Основи національної безпеки визначаються Законом України «Про національну безпеку України» № 2469-VIII від 21.06.2018 р. (далі – Закон № 2469-VIII).
Національна безпека України – це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів країни від реальних та потенційних загроз (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 2469-VIII). Національними інтересами України вважаються життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2469-VIII). Фундаментальними національними інтересами України є, зокрема, державний суверенітет та сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави для забезпечення зростання рівня та якості життя населення (пп. 1, 2 ч. 3 ст. 3 Закону № 2469-VIII).
Актуальні загрози національній безпеці України визначає документ, названий Стратегією національної безпеки України (далі — Стратегія), яку затверджено Указом Президента України № 392/2020 від 14.09.2020 р. (п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону № 2469-VIII).
Найвищими пріоритетами держави є встановлення миру, відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону (розділ I Стратегії). Корупція є однією з основних загроз національній безпеці (розділ II Стратегії). Тобто, якщо виходити зі змісту Стратегії, то кожне корупційне кримінальне правопорушення, вчинення якого є невід’ємною частиною такого ганебного явища, як корупція, вже само по собі становить загрозу національній безпеці.
Проте для цілей визначення предметної підсудності ВАКС конкретне корупційне кримінальне правопорушення слід вважати таким, що становить загрозу національній безпеці, у розумінні абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, лише, якщо його вчинення вплинуло або могло вплинути на належне виконання своїх службових обов’язків: (1) вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перелік яких зазначений у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, а також посадовими особами, зазначеними в ч. 4 ст. 18 КК (абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України); (2) посадовими особами, характерні ознаки посад яких наведені в п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, якщо предмет кримінального правопорушення перевищує в 500 і більше разів розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення, чи таким діянням завдано шкоду в такому ж розмірі.
Отже, до корупційних кримінальних правопорушень, які загрожують заподіянням шкоди таким життєво важливим інтересам держави, як її «державний суверенітет» і «територіальна цілісність», абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, враховуючи вищезазначене, безумовно відносить навіть корупційні кримінальні правопорушення, які не вчинені будьким з осіб, згаданих у пп. 1, 2 ч. 5 ст. 216 цього кодексу, якщо їх вчинено щодо службової особи, визначеної в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК (п. 52 ухвали Апеляційної палати від 23.01.2020 р. у справі № 409/1465/16-к) чи п. 2 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України.
На думку авторів, якщо за змістом абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 цього кодексу до підсудності ВАКС законодавцем було віднесено менш тяжкі кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 369-2 КК, вчинені щодо особи, зазначеної в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, тобто злочини невеликої тяжкості (покарання до 2-х років позбавлення волі згідно з ч. 2 ст. 12 Кримінального кодексу в редакції 2016 року), то й більш тяжкі кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 369-2 КК, які вважалися злочинами середньої тяжкості (покарання до 5 років позбавлення волі згідно з ч. 3 ст. 12 КК в редакції 2016 року), вчинені щодо особи, зазначеної в пунктах 1 й 2 ч. 5 ст. 216 КПК, теж відносяться до підсудності Вищого антикорупційного суду. При цьому на те, чи в певній конкретній ситуації є підстави встановлювати настання або ймовірність настання «тяжких наслідків» у розумінні другого речення абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, завжди впливають фактичні умови, в яких держава і суспільство перебувають у конкретний історичний момент (наприклад, наявність збройного конфлікту, епідемії, масових порушень конституційних прав тощо).
Висновки
Таким чином, «тяжкі наслідки» є єдиною складовою умови віднесення кримінального провадження до підсудності ВАКС, передбаченої абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК. І зазначена умова застосовується автономно по відношенню до інших умов, передбачених пп. 1, 2, абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу.
Тобто за змістом ч. 1 ст. 33-1 КПК в аспекті застосування абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 цього кодексу до підсудності Вищого антикорупційного суду відноситься кримінальне провадження, якщо одночасно: 1) воно стосується вчинення хоча б одного з корупційних кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 (у випадку вчинення кримінального правопорушення шляхом зловживання службовим становищем) 206-2, 209, 210, 211, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-2, 366-3, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 368-5, 369, 369-2 КК (критерій «правової кваліфікації»); 2) внаслідок такого кримінального правопорушення настали чи могли настати «тяжкі наслідки» в їх розумінні, наведеному в другому реченні абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК (критерій «наявності умов»). А коли йдеться про кримінальні провадження, розслідування в яких розпочато до 22.09.2019 р., обов’язковим для віднесення його до підсудності ВАКС також є те, щоб досудове розслідування в них здійснювало або здійснює НАБУ, і, якщо воно закінчено, щоб його закінчила САП (критерій «сторони обвинувачення»).
Джерело: Юридичний вісник України
