Connect with us

Думка експерта

Українські держслужбовці навчаються протидіяти СНПК

Опубліковано

В умовах широкомасштабної агресії росії проти України українським державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування доводиться опановувати нові знання, зокрема, як поводитися з постраждалими від сексуального насильства, пов′язаного з конфліктом (СНПК), та надавати їм кваліфіковану допомогу. Тепер це входить до програми підвищення кваліфікації, яку пропонує Вища школа публічного управління, що належить до сфери управління Національного агентства України з питань державної служби (НАДС). Про те, як організована ця робота, розмовляємо з головою НАДС Наталією АЛЮШИНОЮ та директоркою згаданого державного закладу післядипломної освіти Юлією ЛИХАЧ.    

– НАДС відповідає за підготовку та навчання державних службовців і фахівців органів публічної влади. Яким чином тематика реагування на СНПК та надання допомоги постраждалим включена до вашої роботи?

Наталія Алюшина: – Після початку повномасштабної збройної агресії це питання набуло особливої актуальності. Оскільки сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, –  це зброя, яку застосовує російський загарбник, для українських державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування дуже важливо бути обізнаними щодо такого виду злочину. Щоб знати, як контактувати з постраждалими, надавати їм допомогу, залучати для цього підтримку фахівців.

Читайте також: Сам по собі факт неповноліття потерпілої не може бути достатньою підставою для кваліфікації дій засудженого як зґвалтування неповнолітньої особи

Тому такі навчання на порядку денному нашої підвідомчої установи – Вищої школи публічного управління. Тут підготовлено програму підвищення кваліфікації з питань СНПК, у її паспорті передбачено кількість осіб, які мають оволодіти цими знаннями.

Ми співпрацюємо з регіональними Центрами підвищення кваліфікації, підготували онлайн-курс навчань. Маємо на нього великий попит. Якщо станом на 30 січня 2024 р. на тренінгову програму зареєструвалися 3 335 осіб, то до кінця березня нею скористалися вже 2 455 осіб, багато вже навіть встигли отримати сертифікати.

Хочу підкреслити, що йдеться про самоосвіту. Люди самостійно шукають можливість отримати знання щодо протидії СНПК та допомоги постраждалим. Вони усвідомлюють, що це для них важливо.

– Хто є вашими партнерами у такій роботі?

Наталія Алюшина: – Ми є частиною урядової команди, яка розробляє та реалізує політику з протидії СНПК та подолання його наслідків. Велику підтримку отримуємо від Офісу Віцепрем′єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної та Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики Катерини Левченко – саме вони координують цю роботу. Але маємо й партнерів серед громадських та міжнародних організацій, які працюють в Україні. Зокрема таких, як ООН Жінки в Україні, Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA), Фонд доктора Деніса Муквеге, Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем».

Читайте також: Для кваліфікації незакінченого замаху на зґвалтування, вчиненого групою осіб, не потрібно встановлювати, що було вчинено всі дії для доведення зґвалтування до кінця

– Як вибудовується ваша тренінгова робота?

Наталія Алюшина: – При Національному агентстві працює Генеральний департамент з питань професійного розвитку державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Саме тут формується політика в сфері професійного розвитку публічних службовців. За його ініціативою була розроблена та запроваджена онлайн-платформа «Портал управління знаннями». Всі провайдери, що надають освітні послуги, розміщують на ньому свої пропозиції. Відтак наші користувачі, а це понад 120 тис. державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, мають можливість обрати на цьому порталі освітній курс або напрям навчання під свої потреби.

Вища школа так само розміщує свої пропозиції. І хочу підкреслити, що цей освітній заклад загалом готує величезну кількість унікальних програм, які не розробляються іншими провайдерами.

Юлія Лихач: – Навчальні програми, які ми пропонуємо, передбачають різні формати проведення – і офлайн, і онлайн. Коли ми працювали за темою СНПК у 2022 р., то використовували онлайн-формат, бо мали дотримуватися заходів безпеки. Цього року маємо державне замовлення на навчання в офлайн-форматі. Вже є домовленість із Фондом доктора Деніса Муквеге і UNFPA, які нам у цьому допомагатимуть. Сподіваюся, що навчання виявиться максимально ефективним.

Читайте також: Сексуальне насильство та розбещення неповнолітніх розмежовуються за ознаками об’єктивної сторони, зокрема за вчиненням чи невчиненням насильницьких дій сексуального характеру

Його цільовою аудиторією, насамперед, будуть представники регіонів. Наприклад, 2024 р. плануємо навчати фахівців обласних військових адміністрацій.

Оскільки державне замовлення розраховане на 203 особи, допомога міжнародних партнерів багато для нас важитиме. Якщо навчання відбувається їхнім коштом, ми зможемо охопити більшу кількість людей.

Зараз плануємо великий освітній проєкт, який стосується навчання державних службовців і посадових осіб деокупованих територій.  У його рамках розроблено 15 програм, зокрема в них передбачені й питання СНПК.

– На які питання звертаєте найбільшу увагу під час тренінгів?

Наталія Алюшина: – У своїх програмах переважно зупиняємося на основних поняттях. Зокрема, якими є ознаки СНПК. Також наголошуємо на міжнародних стандартах щодо запобігання, виявлення та реагування на випадки СНПК і на тому, як вони втілюються в законах України. Обговорюємо і таку важливу складову, як координація діяльності в цій сфері, види та форми надання допомоги постраждалим.

Сьогодні нам суттєво доводиться переформатовувати нашу роботу. Попередні навчальні програми були пристосовані до потреб мирного життя. Зараз інакше сприймається антикризове управління, будь-які ризикові аспекти викладаються через призму нинішньої російсько-української війни. Тобто, як реагувати на її виклики, зокрема на СНПК, як розглядати лідерство в умовах конфлікту, якими є нові вимоги до державних службовців, до посадових осіб місцевого самоврядування.

– Тема СНПК є дуже чутливою та табуйованою в суспільстві. Як ваша аудиторія сприймає її?

Юлія Лихач: – У рамках діяльності Вищої школи публічного управління ми створили окремий Центр з прав людини, ґендерної рівності і недискримінації. Це пов’язано з тим, що за останні роки в Україні значно зріс інтерес до цих питань, ми впроваджуємо тут європейські підходи, формуємо відповідний стиль роботи представників центральної та місцевих органів влади.

Читайте також: Сумлінна помилка щодо досягнення 16-річного віку особою, з якою вчинялися дії сексуального характеру, виключає відповідальність за ст. 155 КК

Тематика прав людини у нас зараз присутня майже в усіх програмах навчання. Ще 5-7 років тому ми обговорювали її здебільшого на теоретичному рівні. А сьогодні акцентуємо на практичній складовій.

Тематику СНПК зазвичай подаємо для вузькопрофільної аудиторії, яка або вже працює з постраждалими, або робитиме це в подальшому. Дехто з них має лише початковий досвід у цих питаннях, загальні знання щодо законодавства, бачення своїх повноважень, розуміння прав людини, ґендерної рівності тощо. Наші обговорення сприймають дуже емоційно: коли розповідаємо про випадки СНПК, багато людей просто плаче.

Читайте також: Кваліфікація воєнних злочинів

– Які проблеми та труднощі ви бачите в питанні підготовки кадрів для роботи з постраждалими від СНПК?

Юлія Лихач: – На початках нам дуже бракувало професійних тренерів і тренерок з цієї тематики. Але в серпні минулого року спільно з нашими партнерами з ООН Жінки в Україні, Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» і Фонду доктора Деніса Муквеге ми провели навчання та підготували 25 тренерів і тренерок із питань СНПК. Наразі вони готові працювати в рамках нашої діяльності.

Багато що залежить від тренерів, від їхньої здатності донести до аудиторії ту чи іншу інформацію, «запалити» своїх слухачів. Тому розуміємо, що краще такі сенситивні теми, як СНПК, обговорювати офлайн. Коли є комунікація між аудиторією і тренером, коли тренер може побачити емоції слухача, щось додатково пояснити.

Перші тренінги ми проводили з експертками «ЮрФем». Вони дуже професійні в цих питаннях, готували для нас і онлайн-курси.

– Чи потрібні узгоджені підходи при проведенні навчань з реагування на СНПК?

Юлія Лихач: – Ще в травні 2022 р. була створена Міжвідомча робоча група з питань протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією росії проти України, та надання допомоги постраждалим, яку очолює Урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко. У ній діє кілька робочих підгруп, одна з яких займається питаннями професійного навчання – ми координуємо таку діяльність, тому що підходи на рівні держави мають бути узгоджені. Ми розробили типову програму підвищення кваліфікації для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Але розуміємо, що в різних цільових аудиторіях – скажімо, у суддів, прокурорів, можуть бути різні запити. Є законодавче забезпечення, є міжнародні стандарти, міжвідомча взаємодія – це загальні питання. Але є спеціальна інформація, спеціальні підходи для різних цільових аудиторій.

 – Які вимоги до тренерів ви висуваєте?

Наталія Алюшина: – Не всі, кого ми навчили, стануть чудовими тренерами в подальшому. Більшість буде непоганими тренерами – це теж хороший результат. Але відмінними професіоналами стануть приблизно 20% наших тренерів.

Читайте також: Право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали потерпілі від сексуального насильства та катувань, а також люди, які втратили документи

Наші програми прекрасні. Але це – базовий курс входження. Для його поглиблення потрібні фахові психологи, навіть медики, які мають справу з кейсами щодо СНПК і можуть поділитися необхідним досвідом. І ще добре, коли навчання відбувається в режимі офлайн. Його учасники можуть спілкуватися поміж себе, обговорювати ситуації, з якими самі стикалися, й те, як їх найкраще вирішити.

Сьогодні ми багато говоримо про міжнародне гуманітарне право, його стандарти, зокрема стосовно запобігання СНПК та боротьби з його наслідками. В умовах війни, на мою думку, такі знання слід поширювати, нагадувати людям про їхні права, боротися за недискримінацію.

Війна не завершиться припиненням бойових дій. Її наслідки даватимуться взнаки ще багато років. Адже у нас усе суспільство травматизоване. Кожний тим чи іншим чином стикнувся зі злочинами російських окупантів. Я не забуду випадок із замінуванням дитячого ліжечка. Це коли російські агресори в нашому містечку Бучі поклали під подушку в дитячому ліжечку пластид. І це щастя, що ДСНСники, які займалися розмінуванням, знайшли цю закладку. Я уклінно дякую команді Сергія Крука, адже саме вони тоді займалися розмінуванням міста.

Я до того, що такі історії закарбуються в пам′яті. Але особливий слід в житті залишать травматичні події. Коли людина зазнала від російських агресорів насильства, зокрема сексуального. Державні службовці, посадові особи – вони не лікарі. Але вони мають знати, як поводитися з травмованими людьми, як надати потрібну допомогу.

Саме в такий спосіб ми зараз готуємо державних службовців. Але тренери мають бути з підвищеною емпатійною здібністю і розумінням психологічних аспектів. Повторюсь – нам потрібні практики.

Володимир ДОБРОТА,
Національний пресклуб «Українська перспектива»

Матеріал підготовлений у рамках Проєкту «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною (СНПК)». Проєкт виконує Український Жіночий Фонд у партнерстві з громадською організацією «Ла Страда-Україна» та Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за підтримки Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції й Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики та за фінансового сприяння Європейського Союзу.

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.