Захист власності від рейдерства

Віталій КУЛАКОВ, керуючий партнер АО «Адвокатська фірма« ADVICE », адвокат

У нашому повсякденному житті поняття «власність» відіграє досить важливу роль, оскільки кожна людина небайдужа до своєї власності, різниця лише в її цінності для кожного.

На жаль, у реальному житті, не рідкісні випадки, коли одна людина скрупульозно будувала бізнес, примножувала нерухомість або інший капітал, а потім, третя сторона, шляхом юридичних маніпуляцій стає власником цього майна. У народі такий «фінт» називають рейдерством. Потрібно визнати, що в нашій країні рейдерство набуло професійних ознак, оскільки з’явилися профільні спеціальності (про це ми не раз писали в своїх статтях). Подібне не додає честі нашій державі та владі і, до того ж, відлякує реальних міжнародних інвесторів. Однак успішне рейдерство більшою мірою — результат неправильних, байдужих дій самих потерпілих. Тому для реальної боротьби з рейдерами необхідна робота в двох напрямках: удосконалення свідомості та правової грамотності населення, а також прийняття законодавчих норм, які мінімізують ризик здійснення рейдерських схем.

Із першим питанням допоможуть впоратися професійні адвокати, які зможуть проаналізувати кожну угоду, передбачити можливі ризики, як і захисні заходи, а на крайній випадок — переконати клієнта в необхідності відмови від укладання даної угоди. Важливо розуміти, що економити на таких адвокатських послугах не рентабельно, оскільки ризик проведення операції без участі спеціаліста юридичного профілю величезний, а негативні наслідки іноді невідворотні. Коли свідомість наших громадян зміниться, і вони будуть або вникати в юридичні тонкощі самостійно, або залучати професійних адвокатів, кількість суперечок, пов’язаних з відчуженням прав або майна, зміною власників зменшиться в рази.

Другим напрямком є внесення змін до законодавчих актів. Ми вважаємо, якщо надавати будь-якій угоді ознаки відкритості, це так чи інакше відлякає потенційних рейдерів або осіб, що беруть участь у так званих схемах. Наприк лад, більше року тому в Кримінальний процесуальний кодекс України була внесена норма, яка зобов’язує орган досудового слідства при проведенні обшуку здійснювати відеозапис. До чого це призвело? З досвіду скажемо, слідство й оперативники поводяться абсолютно по-іншому, зникли прояви нахабства і вседозволеності. Хіба це погано? Крім того, завжди можна переглянути запис і дати оцінку діям не лише правоохоронців, але й власників, і їх захисників. Все відкрито і прозоро, що дозволяє мінімізувати всі правопорушення.

Аналогічний принцип можна використовувати при вчиненні нотаріальних дії та державної реєстрації. Перший крок до цього зробили народні депутати, зареєструвавши законопроект № 9063, яким передбачається, що ряд нотаріальних дій повинні здійснювати з обов’язковою звуко- і відеофіксацією технічними засобами. Йдеться про купівлю-продаж нерухомості (земельна ділянка, житла та комерційна нерухомість), купівля-продаж часток у статутному капіталі товариства або акцій в акціонерному товаристві. Водночас мусимо визнати, що даний законопроект має ряд недоробок, але сенс його і посил дуже правильний.

На нашу думку, слід зокрема, більш чітко конкретизувати, нотаріальні дій, які підлягають обов’язковій звуко- і відеофіксації. Наприклад, мова повинна йти про будь-які угоди дарування, купівлі-продажу нерухомості та інших активів, вартість яких у 10 разів перевищують мінімальну заробітну плату (як орієнтир). Однозначно, незалежно від матеріальної складової, обов’язковій фіксації повинна підлягати процедура складання й завірення заповітів, спадкових договорів тощо. Потрібно визнати, що кількість спорів щодо оскарження заповітів стає дедалі більшою. Основним аргументом для оскарження заповіту є або його підробка, або, нібито, неосудність спадкодавця. Так ось, відеофіксація дасть можливість у повному обсязі розвіяти всі сумніви й реально захистить сумлінних спадкоємців.

Разом із тим, дані нововведення на 100% розвантажать судову систему від суперечок, пов’язаних з оскарженням угод, покажуть іноземцям відкритість нашого суспільства, мінімізують ризик оскарження угод за надуманими підставами. Природно, що одним із ключових моментів даного явища повинна стати обов’язкова відповідальність для всіх учасників угоди за недотримання правил фіксації дійства, як мінімум, для сторін ризик визнання угоди недійсною, для нотаріуса і держреєстратора — ризик анулювання свідоцтва, що дозволяє здійснювати професійну діяльність.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути