Connect with us

Події

Доступ до публічної інформації як інструмент забезпечення права на інформацію та свободу слова

У Києві пройшов круглий стіл з питань застосування законодавства про доступ до публічної інформації, організований Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини спільно з Офісом Ради Європи в Україні та ГО «Платформа прав людини».

«Якщо суди не створять єдиної практики, законодавство про доступ до публічної інформації не стане дієвим», — з таким меседжем до присутніх звернулася Омбудсмен Валерія Лутковська.

У свою чергу Ірина Кушнір, представниця Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді окреслила основні проблеми в застосуванні норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», балансування конкуруючих прав, звернула увагу на необхідність застосування «трискладового тесту» при визначенні того, чи підлягає інформація розкриттю.

Під час круглого столу були представлені результати проведених аналізів судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-3 КУпАП («Порушення права на інформацію та права на звернення») та рішень Вищого адміністративного суду з питань доступу до публічної інформації, здійснених медіа-юристами ГО «Платформа прав людини». Зокрема, Олександр Бурмагін проаналізував 363 рішення судів першої інстанції та 31 — апеляційної у справах про адміністративні правопорушення за 2016 рік, протоколи за якими складають представники Уповноваженого з прав людини (ч. 1,2,4,7,8 ст. 212-3 КУпАП). За його даними, в 63% (229) справ провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, в 15% (55 справ) — зафіксовано відсутність складу або події адміністративного правопорушення, у 12 % — (43 справи) накладено стягнення у вигляді штрафу, в 7% (27 справ) — протоколи повернуто для належного оформлення, в 3% (9 справ) осіб звільнено від відповідальності за малозначністю або винесено усне попередження.

Проаналізувавши практику ВАСУ медіа-юристка Людмила Опришко дійшла до висновку, що належне вирішення спору залежить від застосування правила про «трискладовий тест». «Відмова в наданні інформації є обґрунтованою в разі, якщо розпорядник у листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини», — до такого висновку прийшов ВАСУ (п. 5.5. постанови пленуму від 29.09.2016 р. No 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»).

Ірина Кушнір також наголосила на можливості поглибити свої знання з обговорюваних питань за допомогою безкоштовних онлайн курсів, доступних на платформі Прометеус https://prometheus.org.ua/, та збірника практики ЄСПЛ щодо доступу до публічної інформації.

 

Підготував Олександр Радковський,

спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі
Клікніть для коментування

You must be logged in to post a comment Login

Залишати коментар

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.