Доступ до публічної інформації як інструмент забезпечення права на інформацію та свободу слова | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Події

Доступ до публічної інформації як інструмент забезпечення права на інформацію та свободу слова

Опубліковано

on

У Києві пройшов круглий стіл з питань застосування законодавства про доступ до публічної інформації, організований Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини спільно з Офісом Ради Європи в Україні та ГО «Платформа прав людини».

«Якщо суди не створять єдиної практики, законодавство про доступ до публічної інформації не стане дієвим», — з таким меседжем до присутніх звернулася Омбудсмен Валерія Лутковська.

У свою чергу Ірина Кушнір, представниця Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді окреслила основні проблеми в застосуванні норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», балансування конкуруючих прав, звернула увагу на необхідність застосування «трискладового тесту» при визначенні того, чи підлягає інформація розкриттю.

Під час круглого столу були представлені результати проведених аналізів судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-3 КУпАП («Порушення права на інформацію та права на звернення») та рішень Вищого адміністративного суду з питань доступу до публічної інформації, здійснених медіа-юристами ГО «Платформа прав людини». Зокрема, Олександр Бурмагін проаналізував 363 рішення судів першої інстанції та 31 — апеляційної у справах про адміністративні правопорушення за 2016 рік, протоколи за якими складають представники Уповноваженого з прав людини (ч. 1,2,4,7,8 ст. 212-3 КУпАП). За його даними, в 63% (229) справ провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, в 15% (55 справ) — зафіксовано відсутність складу або події адміністративного правопорушення, у 12 % — (43 справи) накладено стягнення у вигляді штрафу, в 7% (27 справ) — протоколи повернуто для належного оформлення, в 3% (9 справ) осіб звільнено від відповідальності за малозначністю або винесено усне попередження.

Проаналізувавши практику ВАСУ медіа-юристка Людмила Опришко дійшла до висновку, що належне вирішення спору залежить від застосування правила про «трискладовий тест». «Відмова в наданні інформації є обґрунтованою в разі, якщо розпорядник у листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини», — до такого висновку прийшов ВАСУ (п. 5.5. постанови пленуму від 29.09.2016 р. No 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»).

Ірина Кушнір також наголосила на можливості поглибити свої знання з обговорюваних питань за допомогою безкоштовних онлайн курсів, доступних на платформі Прометеус https://prometheus.org.ua/, та збірника практики ЄСПЛ щодо доступу до публічної інформації.

 

Підготував Олександр Радковський,

спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Події

У Києві презентували програму «Модельні суди в Україні»

Опубліковано

on

От

Днями в столиці відбулася презентація нової програми з удосконалення організації та роботи судів «Модельні суди в Україні».

Експертка проекту ЄС «Право-Justice» Анна Адамська впевнена, що більша орієнтація на користувачів і надання послуг є ключовим фактором у сучасному підході до управління та організації роботи в судах. «Наша ініціатива полягає у впровадженні низки нововведень у пілотних модельних судах (до 5 судових установ) по всій Україні з метою покращення обслуговування громадян, які звертаються до суду, безпосередньо в установах, підвищення якості роботи із вразливими групами населення, забезпечення проведення опитувань безпосередньо судовими установами для з’ясування рівня задоволеності користувачів, а також пілотного випробування інших сучасних управлінських ініціатив», — сказала А. Адамська під час презентації.

Голова Ради суддів України Олег Ткачук привітав таку ініціативу, спрямовану на підвищення якості судових послуг, підкресливши важливість її ефективної реалізації. «Належна організація роботи судів, всебічна організаційна підтримка суддів у їх повсякденній праці з боку апарату суду, охорона судів, безпека суддів та учасників процесу є важливими складовими судочинства і, відповідно, необхідними умовами для здійснення правосуддя. Суддя не може відволікатися на вирішення проблем, не пов’язаних із вивченням і вирішенням судових справ, його завдання — ухвалювати рішення Іменем України і на благо її народу. Завдання всіх інших органів і посадових осіб, у назвах посад яких є слово «суд», допомагати судді», — підкреслив О. Ткачук.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

1400 фахових юридичних консультацій тепер у відкритому доступі

Опубліковано

on

От

Леонід Лазебний

13 грудня 2018 р. в «Укрінформі» відбулася презентація довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid», увійшовши до якої кожен охочий може знайти потрібну юридичну консультацію зі своєї правової проблеми, включно із доступним викладом норм відповідного законодавства, судовою практикою та шаблонами юридичних документів.

Те, що консультація знайдеться, не гарантовано, але дуже вірогідно, оскільки близько 1400 наявних зараз консультацій підібрані саме за частотною ознакою.

Олексій Бонюк, Денис Чернишов, Оксана Кікоть

Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, відкриваючи презентацію, що проходила у формі круглого столу, відзначив, що база WikiLegalAid містить відповіді на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни. З тих 1 294 640 осіб, що вже отримали консультацію за матеріалами бази даних, лише 197 139 звернулися за вторинною правовою допомогою. Це означає, що решта залишилися цілком задоволеними наданою консультативною допомогою.

База є в певному сенсі рецепцією європейського досвіду. Створена в серпні 2016 р. тільки для працівників БПД, вона дещо відтворює досвід голландських колег, адже так само пропонує алгоритм дій, які можуть бути зрозумілі і вчинені самими громадянами.

Впродовж 2 років підготовки ресурсу було проведено 21 тренінг за участю 420 працівників системи БПД, що в результаті привело до створення чудового інструменту, який спростить життя і бізнесам, і людям, – додав заступник Міністра юстиції Денис Чернишов. – Завжди дуже просто ускладнювати і дуже складно спрощувати, а тому зусилля творців WikiLegalAid, вкладені у те, щоб запитання і відповіді були сформульовані правильною й водночас зрозумілою для громадян мовою, реалізуються у можливості надати правову допомогу більшій кількості людей.

Тепер найбільш «популярні» правові проблеми із роз’ясненням щодо їх розв’язання та зразками документів дають змогу заявнику після ознайомлення з таким матеріалом прийти до  центру БПД уже з готовою моделлю. Це не лише важливо з погляду економії часу, а й сприятиме піднесенню юридичної грамотності людей.

200 Вікінгів БПД

Ми чекали на цю можливість представити результат роботи понад 200 авторів, що пишуть і наповнюють нашу масивну базу даних юридичних знань, і поділитися ним з усіма, – наголосила менеджерка проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Оксана Кікоть. –  Платформа  є інновацією в системі безоплатної правової допомоги. Починалася вона із прагнення досконалості поєднання експертних знань і досвіду правової допомоги, в тому числі і тієї, що надавалася через кол-центри.

Зараз до енциклопедії консультацій відкрито доступ для всіх, і члени авторського колективу (експертної групи з питань забезпечення належного функціонування довідково-інформаційної платформи правових консультацій WikiLegalAid), або як їх назвали – вікінги  – постали перед  новим викликом, яким є велика робота з підтримання матеріалів у контрольному стані.

Нагородження кращих авторів

Один зі співавторів WikiLegalAid Петро Габрівський (Дрогобицьке бюро правової допомоги) сказав, що цікавим і захопливим є навіть сам процес створення і  редагування статей. Під час їх опрацювання й обговорення у гурті колег проходить інтенсивний обмін досвідом, в підсумку якого створюються матеріали гідні довіри.  Коли вранці відкриваються двері бюро правової допомоги, ніколи не знати хто і з яким питанням завітає, а, зайшовши в базу WikiLegalAid, одразу можна зорієнтуватися, надати повноцінну консультацію, перевірити свої знання і запропонувати редакційні правки до статей, якщо вони потрібні.

Особливо виручає база даних, коли громадяни, як зазвичай, звертаються по допомогу в останній момент, зокрема готові шаблони правових документів дуже стають у нагоді.

Адвокат Іван Ангелін

Нетривала дискусія про те, що працівники системи БПД не зможуть широко послуговуватися матеріалами, представленими на WikiLegalAid, оскільки гряде повна адвокатська монополія на захист і представництво в судах, закінчилася висновком адвоката системи БПД Івана Ангеліна, що й в умовах монополії ресурс є надзвичайно важливим інструментом і для адвокатів, що працюють за контрактом із БПД, і для інших.

Перед тим, як заходитиме мова про вторинну правничу допомогу, де вже потрібен адвокат, цим інструментом користуватимуться співробітники центрів і бюро, яким він істотно спростить життя і допоможе на дуже важливому етапі надання допомоги – під час визначення правової природи проблеми, з якою звернулася особа.

Півтори тисячі практикуючих юристів щоденно входять до цієї бази знань і можуть оцінити якість та актуальність інформації.

Система приречена

Підводячи підсумки круглого столу і підсумовуючи виступи учасників, Олексій Бонюк висловив переконання, що якість зібраних на платформі матеріалів та креативний заряд її творців  переконує, що система знань WikiLegalAid приречена на успішний розвиток.

Співтворці ресурсу WikiLegalAid – Вікінги Безоплатної правової допомоги

Повне відео презентації можна переглянути на сайті Укрінформу

База даних WikiLegalAid функціонує за принципом відомої «Wikipedia», поповнюється правовими консультаціями з різних тем, що відповідають реальним запитам клієнтів системи БПД, які приходять до центрів та бюро правової допомоги у всіх регіонах країни, відкриває перед громадянами можливість отримати актуальні вичерпні правові консультації, що сприятиме посиленню правової спроможності та правової обізнаності громадян, – наголошується в прес-релізі круглого столу.

Читати далі

Події

Закон і практика запобігання корупції

Опубліковано

on

От

Протиправне сумісництво, приховування інформації у декларації (або відмова її подавати), отримання подарунків через службову діяльність, відмова від спеціальних перевірок, конфлікт інтересів (реальний або потенційний), порушення правил етики державного службовця…

Ці й інші порушення антикорупційного законодавства досліджені з погляду академічного права та правозастосовної практики у Науково-практичному коментарі Закону України «Про запобігання корупції», який щойно побачив світ у видавництві «Юрінком Інтер» за підтримки Програми розвитку ООН в рамках проекту «Прозорість та доброчесність публічного сектору» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Авторський колектив, до якого увійшли доктори юридичних наук Віктор Ковальський (Академія адвокатури України), Олександр Миколенко (Одеський національний університет), Євген Стрельцов (Одеська юридична академія) та кандидат юридичних наук Олександр Клименко (Генеральний директор Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України), збагатив коментар результатами власних пошукань та узагальнень.

Поштовхом до багатьох представлених у Коментарі досліджень стали гострі науково-публіцистичні матеріали газети «Юридичний вісник України» недавніх  років – найбільш насичених конфліктами довкола запровадження Закону України «Про запобігання корупції».

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.