Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Події

Сучасна правова освіта і наука: тенденції розвитку

Опубліковано

on

Двадцять третього лютого в Навчально-науковому юридичному інституті НАУ вже традиційно за участі провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері права — вчених, представників дипломатичних структур, керівників та фахівців юридичних установ, суддів відбулася VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна університетська правова освіта і наука», приурочена до 85-річчя університету.

Відкриваючи конференцію, директор інституту Ірина Сопілко наголосила на важливості актуалізації питань модернізації правничої освіти та визначення основних сучасних тенденцій розвитку світового наукового й освітнього простору. «Вироблені в ході конференції пропозиції і рекомендації допоможуть усім успішно подолати проблеми, пов’язанні зі складним періодом реформування та створити всі необхідні умови для того, аби випускники університету були готові до виходу в глобалізований світ високих компетентностей і гострої конкуренції», – зазначила І. Сопілко.

Варто зазначити, що в конференції взяли участь Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Туреччина в Україні Йонет Джан Тезель, аташе з питань оборони Посольства США в Україні Квіне Уоффорде, аташе з питань оборони Посольства Казахстану в Україні Бекмуратов Саботе, аташе посольства Болгарії в Україні Любомир Родопскі. У своїх виступах дипломати наголошували на тому, що співпраця із посольствами й надалі сприятиме налагодженню освітніх і наукових зв’язків університету з вищими навчальними закладами зарубіжних країн.

Про підвищення якості юридичної освіти, яка залежить не лише від вищого навчального закладу, а й від шкільної підготовки майбутніх студентів, говорив у своєму виступі Юрій Завалевський – перший заступник директора Інституту модернізації змісту освіти МОН України, доктор педагогічних наук, професор.

Натомість директор Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрНУ Олександр Копиленко відзначив, що формування єдиного європейського дослідницького й освітянського простору передбачає зближення національних освітніх програм, їх приведення у відповідність з європейськими цінностями та законодавством, вимогами європейського ринку праці.

Перший дискусійний майданчик конференції передбачав обговорення тенденцій розвитку світового наукового та освітнього простору. У цьому форматі виступили професор (h.c.), президент Континентального клубу Європейського Союзу в Києві Олів’є Ведрін (Франція), який проаналізував вплив глобалізації на освітні процеси; Грієрсон Лорен – президент, директор програми Левітт інституту міжнародного розвитку в Україні (США) зупинився на проблемах, пов’язаних із практичною підготовкою юристів; Тадеуш Попковський – керівник навчальних програм Міжнародного університету логістики і транспорту у Вроцлаві поділився з присутніми досвідом польських ВНЗ по підготовці конкурентоздатних фахівців для сучасного ринку праці; Нурул Ашікін Шамсурі – програмний директор Фонду Ювіта (JUWITA), магістр міжнародного господарського права змістовно розповіла про внесок системи вищої освіти Малайзії в реалізацію державної програми розвитку «Transformasi Nasional 2050» (TN50), а Йозеф Зятько – президент Європейського інституту безперервної освіти, проректор з міжнародних зв’язків високої школи менеджменту і зв’язку ознайомив учасників конференції з особливостями організації наукових заходів у Словаччині.

Другий дискусійний майданчик передбачав обговорення проблем університетської юридичної науки і практики в контексті європейської інтеграції. У цьому форматі були заслухані ґрунтовні доповіді Михайла Шумила – доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАНУ, який розповів про перепони на шляху пенсійної реформи в Україні; Володимира Удовиченка – керівника Офісу реформ Київської області (експерта з питань децентралізаційної реформи), представника України в конгресі місцевих та регіональних влад Європи, доктора економічних наук, який переконував учасників конференції у перевагах децентралізації та ділився власним «рецептом», як стати мером.

Третій дискусійний майданчик передбачав обмін думками щодо модернізації правничої освіти. У цьому форматі виступили: Антон Монаєнко – директор Центру східноєвропейського права Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, Оксана Музика-Стефанчук – доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник НДЧ Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У подальшій дискусії взяли участь провідні вітчизняні вчені в галузі юриспруденції, зокрема, Анатолій Колодій – директор Навчально-наукового юридичного інституту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрНУ, академік Академії наук вищої школи України; Михайло Лошицький – ректор Національної академії прокуратури України, доктор юридичних наук, професор; Юрій Волошин – завідувач кафедри міжнародного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, доктор юридичних наук, професор; Андрій Новицький — доктор юридичних наук, професор Університету державної фіскальної служби України; Наталя Новицька — доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Університету державної фіскальної служби України; Вікторія Вовк – доктор юридичних наук, професор Хмельницького університету управління та права.

Загалом же в конференції взяли участь 350 вчених, представників дипломатичних структур та юристів-практиків із 30 країн світу. Завдяки роботі конференції відбувся конструктивний діалог й обмін досягненнями, що є важливим кроком на шляху подолання кризових явищ у складний період реформування усіх сфер суспільного життя, сприяє розвитку відкритого і демократичного суспільства.

Підготував Ілля Мороз,

ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Події

Адвокати обговорять новий проект Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Опубліковано

on

От

До чого бути готовим?

На це запитання покликана дати відповідь одна із сесій під час Осіннього форуму Асоціації адвокатів України «Адвокатура. Формула успіху» 20 вересня.

У всіх учасників буде можливість взяти участь у дискусії та долучитися до обговорення.

Модератором дискусії виступить Ольга Дмитрієва, Голова Наглядової Ради ААУ, керуючий партнер АО «Дмитрієва та партнери».

Серед спікерів: Зоя Ярош, Президент ААУ, керуючий партнер АО «Маршаллєр та партнери»Олена Костюченко, Партнер, керівник практики кримінального права ЮФ «Дмитрієва та партнери», к.андидат юридичних наук, доцент кафедри правосуддя, адвокат, член Правління ААУ, Денис Бугай, адвокат, партнер VB Partners, представники Адміністрації Президента та органів адвокатського самоврядування, керуючі партнери кращих юридичних компаній, за участю провідних ЗМІ України.

Можлива реєстрація лише на цю сесію.

Вартість участі – 500 грн.

Дата: 20 вересня 2018 р.
Місце: конференц-хол “Депо”, вулиця Антоновича, 50
Програма заходу: http://www.uaa.org.ua/events/7858/

Дізнайся формулу адвокатського успіху разом з ААУ!

Читати далі

Події

Дотримання конституційних прав громадян під час досудового розслідування

Опубліковано

on

Двадцять восьмого серпня в Києві пройшов круглий стіл на тему: «Дотримання правоохоронними органами конституційних прав і свобод громадян на стадії досудового розслідування у 2014—2017 роках».

Організатором дискусії виступив кандидат юридичних наук, адвокат, правозахисник, в минулому заступник Генерального прокурора України Олексій Баганець.

У роботі круглого столу взяли участь знані правники, експерти в галузі права та журналісти, зокрема, народний депутат України, член комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, доктор юридичних наук Валерій Карпунцов, юрист, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Євген Крапивін, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького, кандидат юридичних наук Микола Сірий, керівник Головного слідчого управління Служби безпеки України у 2009–2010, 2014–2015 роках, кандидат юридичних наук Василь Вовк, генерал-майор міліції, екс-начальник міліції Рівненщини, Полтавщини і Львівщини, екс-ректор Львівського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук Михайло Цимбалюк, кандидат юридичних наук, голова правління ГО «За демократію через право», експерт Венеційської комісії від України, віце-президент Світового конгресу українських юристів Марина Ставнійчук, аудитор Національного антикорупційного бюро України, доктор юридичних наук Володимир Василенко, голова громадської організації «Українське юридичне товариство», адвокат Олег Березюк, політолог, директор агентства моделювання ситуацій Віталій Бала та журналіст-криміналіст Володимир Бойко.

Учасники дискусії обговорили питання, пов’язані з проведеними реформами правоохоронних органів, а також надали правову оцінку сьогоднішньому стану дотримання конституційних прав і свобод громадян під час досудового розслідування.

Як зазначив Олексій Баганець, на сьогодні в Україні склалася кризова ситуація, коли конституційні права і свободи учасників процесу та інших осіб систематично та відверто порушуються. У підтвердження сказаного він нагадав згідно зі статданими Генпрокуратури протягом 2017 року, судами було виправдано як мінімум 431 особу, з яких щонайменше 81 людина трималася під вартою незаконно. За відсутністю події та складу злочину, а також недостатністю доказів вини підозрюваних, слідчими всіх правоохоронних органів було закрито 761 673 кримінальних провадження. Фактично незаконно на стадії досудового розслідування було затримано без дозволу суду як мінімум 5 тисяч осіб, які в подальшому всі були звільнені з-під варти.

Разом із тим, за словами О. Баганця, в слідчих СБУ, Генпрокуратури, Національної поліції та ДФСУ не розслідуваними на кінець звітного періоду в 2017 році залишилися понад мільйон 46 тисяч кримінальних проваджень, із яких лише в 6 843-х випадках особам повідомлено про підозру і 1 472 особи трималися під вартою.

Зупинившись окремо на роботі кожного з правоохоронних органів, правозахисник зазначив, що кількість виправданих судами осіб у справах, розслідуваних ГПУ, порівняно з «дореволюційним» періодом 2014 року, зросла в 25 разів, а за справами Нацполіції — утричі. Так, у 2017 році слідчими прокуратури було затримано 1 068 громадян без дозволу суду, що теж значно більше ніж у попередні роки, а в порівнянні з 2013 і 2014 роками — взагалі більш ніж удвічі. З цього числа в подальшому було звільнено з-під варти 573 особи, тобто понад половину затриманих. Переважна більшість із них була звільнена через відмову суду в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Частина осіб була звільнена прокурорами, слідчими взагалі без ініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Дві особи — за непідтвердженням підозри у вчиненні правопорушення.

Слідчі Нацполіції, як стверджує екс-заступник Генпрокурора, без дозволу суду затримали торік 13 549 осіб, майже 35% із яких було звільнено з-під варти, що вдвічі перевищує показники попередніх років. При цьому більшість із затриманих, звільнили у зв’язку з відмовою суду обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ще 239 осіб були звільнені слідчими без ініціювання за- стосування цього виключного запобіжного заходу та за непідтвердженням вчинення цими особами злочину, що теж значно перевищує кількість осіб у минулих роках. Тобто, кожного третього громадянина працівники і слідчі Національної поліції затримали незаконно.

Стосовно ж недотримання конституційних прав і свобод громадян на стадії досудового розслідування слідчими СБУ, то минулого року без відповідної ухвали суду вони затримали 312 осіб. Із їх числа в подальшому було звільнено з-під варти 71 особу, тобто кожного четвертого затриманого. З цього числа 23 особи було звільнено через відмову суду в обранні запобіжного заходу, а 16 безпосередньо слідчим і прокурором без ініціювання цього виняткового запобіжного заходу. Тобто, якщо скласти ці дані, мінімум 42 особи затримувалися слідчими СБУ незаконно.

Для вирішення цієї проблеми, на переконання Олексія Баганця, слід встановити регулярні перевірки правоохоронних органів щодо дотримання ними вимог законодавства та особистої відповідальність за роботу відомства, скасувавши при цьому квотний принцип призначення керівників правоохоронних відомств, а також реанімувати повноваження Генерального прокурора та прокурорів областей по здійсненню нагляду за додержанням всіма правоохоронними органами, в тому числі й НАБУ, вимог законів по боротьбі із злочинністю та координації їх діяльності на цьому напрямку.

Як додав, продовжуючи тему, народний депутат Валерій Карпунцов, якщо взяти Кримінальний процесуальний кодекс, то ми маємо конфлікт, закладений між самими правоохоронними органами щодо їх повноважень. «Так, повноваження прокурора чітко не визначені, тож він не може безпосередньо реагувати на зловживання, які відбуваються з боку модних новостворених органів. Питання контролю статистики взагалі ніде не прописане. Третій рік у нас немає оновленого профільного законодавства про прокуратуру, при тому, що змінений функціонал» — сказав В. Карпунцов. За його словами, завдяки цьому ведеться «подвійна гра». З одного боку це дає можливість зловживати тими повноваженнями, які прописані в старому законі, а з іншого боку, як би банально це не звучало, це нікому не потрібно … Політика формує право, а не навпаки.

Знищивши стару правоохоронну систему та не побудувавши нової, як вважає екс-заступник Генпрокурора Микола Голомша, в країні створили якусь «Мекку для криміналітету». При цьому виник вакуум у сфері дотримання й застосування законів, що знівелювало права громадян. В цій ситуації останньою інстанцією мав би бути суд, але така виключна позиція нашу судову систему тільки розбещує. Людина без грошей захисту в суді не знайде. Як назвати таке «реформування», в результаті якого громадяни фактично опинилися без правового захисту і втратили надію на справедливість? Таку ситуацію ми можемо віддзеркалити не лише на правоохоронну та судову системи — вадою втрати інтересу до проблем громадянина страждає уся державна система вважає М. Голомша.

У свою чергу генерал-лейтенант міліції Михайло Цимбалюк наголосив, що будь-які зміни в правоохоронній сфері потрібно проводити виважено, залучаючи до обговорення громадськість та вивчаючи думку самих працівників поліції. «На жаль, в Україні реформування у МВС відбулося хаотично, поспіхом і більше скидалося на «показуху» для міжнародних кредиторів та партнерів, а не на реальні перспективні зміни. Бо погодьтеся — за три місяці навчити молоду людину бути якісним патрульним поліцейським майже нереально. Раніше, щоб стати правоохоронцем, потрібно було закінчити вуз і мати кілька років трудового стажу. Тобто на вулиці виходили вже досвідчені правоохоронці. Зараз ми можемо констатувати, що період селфі з поліцейськими минув, а рівень довіри людей до правоохоронців з кожним місяцем знижується. Бо українці вже побачили той «професіоналізм» нової поліції на практиці і зараз їм доводиться здебільшого самим вирішувати свої проблеми, покладаючись на власну дипломатію та силу», — констатував М. Цимбалюк.

Натомість експерт Венеціанської комісії Марина Ставнійчук навела останню соціологію з приводу довіри до правоохоронних органів, згідно з якої рівень абсолютної довіри до правоохоронних органів та судів — 1 відсоток. Практично такий же і до парламенту, а до Президента та уряду — 2 відсотки. Цифри — жахаючі. При тому аналіз дотримання конституційних прав і свобод громадян свідчить не те, що про якість реформ, а взагалі про їх відсутність. На переконання М. Ставнійчук, сьогодні в нашій державі панує правове свавілля, ігнорування і незнання Конституції та законів, політична доцільність, корупція, нефаховість і заангажованість, повна розбалансованість і конфліктність.

Свою оцінку проведеним реформам кримінальної юстиції надав і Василь Вовк. На його переконання, правоохоронні органи НАБУ, САП і ДБР необхідно ліквідувати через непрозорість процедури конкурсів з відбору кандидатів на зайняття посад у відповідних органах. За словами екс-керівника СБУ, кадрова політика має бути зрозумілою, а обрані особи повинні реально відповідати перед законом і перед суспільством. Наприклад, Президент має призначати голову СБУ, несучи за нього відповідальність, а голова СБУ призначати свого заступника, за якого теж нести відповідальність. Такою має бути система, інакше потрібно конкурси на Президента проводити, — переконаний Василь Вовк. За його словами нинішній стан правоохоронних органів є неприпустимим, адже законодавство не працює. Конституція, закони, зокрема Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси України — не діють взагалі. Ніхто на них не звертає уваги, а керівний склад — навіть не відкриває їх.

Продовжуючи сказане аудитор НАБУ Володимир Василенко зазначив, що аудит НАБУ, передбачений Законом України «Про Національне антикорупційне бюро», до цих пір не розпочато й невідомо, коли буде розпочато, а в самому законі не прописані умови для роботи аудиторської комісії, тобто потрібно вносити в нього відповідні поправки, але зараз цим ніхто не займається. У той же час правознавці сумніваються, що аудит перших трьох років роботи НАБУ з 2015 по 2017 роки взагалі можливий, оскільки жодної статистики про свою діяльність у частині дотримання конституційних прав і свобод громадян за цей період бюро не збирало, відповідно проаналізувати роботу детективів НАБУ неможливо.

Свої позиції з означеного питання також висловили адвокат Олег Березюк і науковець Микола Сірий, експерт Євген Крапивін та журналіст Володимир Бойко. Загалом дискусія вийшла досить змістовно. За її результатами, як пообіцяли учасники круглого столу, будуть спільно підготовлені рекомендації відповідним органам виконавчої влади для усунення озвучених проблем.

Підготував Ілля Мороз,

спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

Школа суддів розпочала другий етап спецпідготовки майбутніх суддів

Опубліковано

on

У Національній школі суддів України стартував другий етап спеціалізованої підготовки кандидатів на посаду судді. Майже чотири сотні слухачів проходитимуть підготовку в Києві та в п’яти регіональних відділеннях НШСУ, розташованих у Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі та Чернівцях.

Навчання майбутніх суддів триватиме до кінця травня 2019 року і включатиме не лише комплекс тренінгових програм, які викладатимуться кандидатам викладачами школи безпосередньо на базі центрального та регіональних відділень, але й програми практичного стажування в судах України за спеціалізаціями. Адже участь у ньому беруть представники різних юридичних професій.

У Львові кандидатів у судді з початком навчання привітали члени Ради суддів України Інна Плахтій та Андрій Жук, які є тренерами школи і беруть активну участь у спеціалізованій підготовці майбутніх служителів Феміди.

Як зазначила у своєму вітальному слові Інна Плахтій, така спецпідготовка майбутніх суддів це — реальна новація в системі професійного навчання. Сьогодні кандидати на посаду судді мають унікальний шанс навчитися бути суддею ще до початку діяльності на посаді. «Знаючи сама як викладач НШСУ і тренер усю «кухню» спецпідготовки зсередини, як суддя я зараз розумію, наскільки свого часу мені особисто не вистачало такої підготовки. Згадую свої перші справи, коли ти залишаєшся сам на сам і без жодних практичних навиків. Та ще й повна відсутність психологічної адаптації. Тож було відверто важко. Можливо, покоління «спецпідготовлених» суддів у майбутньому стане авангардом судової влади. Ростити собі колег, з якими потім працювати пліч-о-пліч, — це прекрасна й дуже важлива життєва місія. Дякую всім, хто вчив мене, дякую всім, хто вчиться в мене», — сказала І. Плахтій.

У свою чергу вітаючи присутніх, Андрій Жук, голова комітету з питань забезпечення незалежності суддів РСУ, наголосив, що слухачі зробили перший крок до суддівської професії, а тому вони повинні усвідомлювати прискіпливу увагу до себе з боку суспільства. «Обравши шлях судді, слід абстрагуватися від своєї попередньої діяльності й зосередитися на успішному проходженні спеціальної підготовки та подальшому складанні кваліфікаційних іспитів». Він також звернув увагу і на важливість та роль суддівського самоврядування. «Незалежність суддів починається із внутрішнього розуміння незалежності. Суддівське самоврядування повністю належить суддям. Відтак і відповідальність за ефективну внутрішню діяльність судів цілком лежить на суддях. Тож ви, як майбутні представники судової гілки влади, маєте це завжди пам’ятати», — наголосив Андрій Жук.

Зазначимо, що у Львівському регіональному відділенні НШСУ навчання проходитимуть 96 слухачів.

В Одесі, слухачів Одеського регіонального відділення НШСУ з початком навчального курсу вітала голова комітету з питань статусу суддів, дотримання прав працівників судів Ради суддів України Галина Діброва. Тут, необхідні знання та навички, здобуватимуть 35 слухачів. Галина Діброва побажала майбутнім суддям бути наполегливими в здобутті нових знань та навичок. «Сподіваюся, що кожен із вас за час проходження навчання, ще більше усвідомить важливу місію судді та з гордістю буде нести це поважне звання», — сказала Галина Діброва.

Додамо, що під час курсу, який триватиме дев’ять місяців, кандидати матимуть змогу отримати універсальну підготовку з будь-якої спеціалізації. Навчальна програма складатиметься переважно з тренінгів безпосередньо в Національній школі суддів України, а також стажування в судах та ознайомчих візитів до органів досудового розслідування. Подібна спеціальна підготовка суддів відповідає стандартам Європейського Союзу щодо змісту та форми, що дозволить кандидатам успішно пройти в майбутньому кваліфікаційні іспити та стати компетентними суддями.

Підготував Артем Дмитрук,

спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді