Сучасна правова освіта і наука: тенденції розвитку | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Події

Сучасна правова освіта і наука: тенденції розвитку

Опубліковано

on

Двадцять третього лютого в Навчально-науковому юридичному інституті НАУ вже традиційно за участі провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері права — вчених, представників дипломатичних структур, керівників та фахівців юридичних установ, суддів відбулася VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна університетська правова освіта і наука», приурочена до 85-річчя університету.

Відкриваючи конференцію, директор інституту Ірина Сопілко наголосила на важливості актуалізації питань модернізації правничої освіти та визначення основних сучасних тенденцій розвитку світового наукового й освітнього простору. «Вироблені в ході конференції пропозиції і рекомендації допоможуть усім успішно подолати проблеми, пов’язанні зі складним періодом реформування та створити всі необхідні умови для того, аби випускники університету були готові до виходу в глобалізований світ високих компетентностей і гострої конкуренції», – зазначила І. Сопілко.

Варто зазначити, що в конференції взяли участь Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Туреччина в Україні Йонет Джан Тезель, аташе з питань оборони Посольства США в Україні Квіне Уоффорде, аташе з питань оборони Посольства Казахстану в Україні Бекмуратов Саботе, аташе посольства Болгарії в Україні Любомир Родопскі. У своїх виступах дипломати наголошували на тому, що співпраця із посольствами й надалі сприятиме налагодженню освітніх і наукових зв’язків університету з вищими навчальними закладами зарубіжних країн.

Про підвищення якості юридичної освіти, яка залежить не лише від вищого навчального закладу, а й від шкільної підготовки майбутніх студентів, говорив у своєму виступі Юрій Завалевський – перший заступник директора Інституту модернізації змісту освіти МОН України, доктор педагогічних наук, професор.

Натомість директор Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрНУ Олександр Копиленко відзначив, що формування єдиного європейського дослідницького й освітянського простору передбачає зближення національних освітніх програм, їх приведення у відповідність з європейськими цінностями та законодавством, вимогами європейського ринку праці.

Перший дискусійний майданчик конференції передбачав обговорення тенденцій розвитку світового наукового та освітнього простору. У цьому форматі виступили професор (h.c.), президент Континентального клубу Європейського Союзу в Києві Олів’є Ведрін (Франція), який проаналізував вплив глобалізації на освітні процеси; Грієрсон Лорен – президент, директор програми Левітт інституту міжнародного розвитку в Україні (США) зупинився на проблемах, пов’язаних із практичною підготовкою юристів; Тадеуш Попковський – керівник навчальних програм Міжнародного університету логістики і транспорту у Вроцлаві поділився з присутніми досвідом польських ВНЗ по підготовці конкурентоздатних фахівців для сучасного ринку праці; Нурул Ашікін Шамсурі – програмний директор Фонду Ювіта (JUWITA), магістр міжнародного господарського права змістовно розповіла про внесок системи вищої освіти Малайзії в реалізацію державної програми розвитку «Transformasi Nasional 2050» (TN50), а Йозеф Зятько – президент Європейського інституту безперервної освіти, проректор з міжнародних зв’язків високої школи менеджменту і зв’язку ознайомив учасників конференції з особливостями організації наукових заходів у Словаччині.

Другий дискусійний майданчик передбачав обговорення проблем університетської юридичної науки і практики в контексті європейської інтеграції. У цьому форматі були заслухані ґрунтовні доповіді Михайла Шумила – доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАНУ, який розповів про перепони на шляху пенсійної реформи в Україні; Володимира Удовиченка – керівника Офісу реформ Київської області (експерта з питань децентралізаційної реформи), представника України в конгресі місцевих та регіональних влад Європи, доктора економічних наук, який переконував учасників конференції у перевагах децентралізації та ділився власним «рецептом», як стати мером.

Третій дискусійний майданчик передбачав обмін думками щодо модернізації правничої освіти. У цьому форматі виступили: Антон Монаєнко – директор Центру східноєвропейського права Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, Оксана Музика-Стефанчук – доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник НДЧ Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У подальшій дискусії взяли участь провідні вітчизняні вчені в галузі юриспруденції, зокрема, Анатолій Колодій – директор Навчально-наукового юридичного інституту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрНУ, академік Академії наук вищої школи України; Михайло Лошицький – ректор Національної академії прокуратури України, доктор юридичних наук, професор; Юрій Волошин – завідувач кафедри міжнародного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, доктор юридичних наук, професор; Андрій Новицький — доктор юридичних наук, професор Університету державної фіскальної служби України; Наталя Новицька — доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Університету державної фіскальної служби України; Вікторія Вовк – доктор юридичних наук, професор Хмельницького університету управління та права.

Загалом же в конференції взяли участь 350 вчених, представників дипломатичних структур та юристів-практиків із 30 країн світу. Завдяки роботі конференції відбувся конструктивний діалог й обмін досягненнями, що є важливим кроком на шляху подолання кризових явищ у складний період реформування усіх сфер суспільного життя, сприяє розвитку відкритого і демократичного суспільства.

Підготував Ілля Мороз,

ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Події

У Києві презентували програму «Модельні суди в Україні»

Опубліковано

on

От

Днями в столиці відбулася презентація нової програми з удосконалення організації та роботи судів «Модельні суди в Україні».

Експертка проекту ЄС «Право-Justice» Анна Адамська впевнена, що більша орієнтація на користувачів і надання послуг є ключовим фактором у сучасному підході до управління та організації роботи в судах. «Наша ініціатива полягає у впровадженні низки нововведень у пілотних модельних судах (до 5 судових установ) по всій Україні з метою покращення обслуговування громадян, які звертаються до суду, безпосередньо в установах, підвищення якості роботи із вразливими групами населення, забезпечення проведення опитувань безпосередньо судовими установами для з’ясування рівня задоволеності користувачів, а також пілотного випробування інших сучасних управлінських ініціатив», — сказала А. Адамська під час презентації.

Голова Ради суддів України Олег Ткачук привітав таку ініціативу, спрямовану на підвищення якості судових послуг, підкресливши важливість її ефективної реалізації. «Належна організація роботи судів, всебічна організаційна підтримка суддів у їх повсякденній праці з боку апарату суду, охорона судів, безпека суддів та учасників процесу є важливими складовими судочинства і, відповідно, необхідними умовами для здійснення правосуддя. Суддя не може відволікатися на вирішення проблем, не пов’язаних із вивченням і вирішенням судових справ, його завдання — ухвалювати рішення Іменем України і на благо її народу. Завдання всіх інших органів і посадових осіб, у назвах посад яких є слово «суд», допомагати судді», — підкреслив О. Ткачук.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

1400 фахових юридичних консультацій тепер у відкритому доступі

Опубліковано

on

От

Леонід Лазебний

13 грудня 2018 р. в «Укрінформі» відбулася презентація довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid», увійшовши до якої кожен охочий може знайти потрібну юридичну консультацію зі своєї правової проблеми, включно із доступним викладом норм відповідного законодавства, судовою практикою та шаблонами юридичних документів.

Те, що консультація знайдеться, не гарантовано, але дуже вірогідно, оскільки близько 1400 наявних зараз консультацій підібрані саме за частотною ознакою.

Олексій Бонюк, Денис Чернишов, Оксана Кікоть

Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, відкриваючи презентацію, що проходила у формі круглого столу, відзначив, що база WikiLegalAid містить відповіді на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни. З тих 1 294 640 осіб, що вже отримали консультацію за матеріалами бази даних, лише 197 139 звернулися за вторинною правовою допомогою. Це означає, що решта залишилися цілком задоволеними наданою консультативною допомогою.

База є в певному сенсі рецепцією європейського досвіду. Створена в серпні 2016 р. тільки для працівників БПД, вона дещо відтворює досвід голландських колег, адже так само пропонує алгоритм дій, які можуть бути зрозумілі і вчинені самими громадянами.

Впродовж 2 років підготовки ресурсу було проведено 21 тренінг за участю 420 працівників системи БПД, що в результаті привело до створення чудового інструменту, який спростить життя і бізнесам, і людям, – додав заступник Міністра юстиції Денис Чернишов. – Завжди дуже просто ускладнювати і дуже складно спрощувати, а тому зусилля творців WikiLegalAid, вкладені у те, щоб запитання і відповіді були сформульовані правильною й водночас зрозумілою для громадян мовою, реалізуються у можливості надати правову допомогу більшій кількості людей.

Тепер найбільш «популярні» правові проблеми із роз’ясненням щодо їх розв’язання та зразками документів дають змогу заявнику після ознайомлення з таким матеріалом прийти до  центру БПД уже з готовою моделлю. Це не лише важливо з погляду економії часу, а й сприятиме піднесенню юридичної грамотності людей.

200 Вікінгів БПД

Ми чекали на цю можливість представити результат роботи понад 200 авторів, що пишуть і наповнюють нашу масивну базу даних юридичних знань, і поділитися ним з усіма, – наголосила менеджерка проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Оксана Кікоть. –  Платформа  є інновацією в системі безоплатної правової допомоги. Починалася вона із прагнення досконалості поєднання експертних знань і досвіду правової допомоги, в тому числі і тієї, що надавалася через кол-центри.

Зараз до енциклопедії консультацій відкрито доступ для всіх, і члени авторського колективу (експертної групи з питань забезпечення належного функціонування довідково-інформаційної платформи правових консультацій WikiLegalAid), або як їх назвали – вікінги  – постали перед  новим викликом, яким є велика робота з підтримання матеріалів у контрольному стані.

Нагородження кращих авторів

Один зі співавторів WikiLegalAid Петро Габрівський (Дрогобицьке бюро правової допомоги) сказав, що цікавим і захопливим є навіть сам процес створення і  редагування статей. Під час їх опрацювання й обговорення у гурті колег проходить інтенсивний обмін досвідом, в підсумку якого створюються матеріали гідні довіри.  Коли вранці відкриваються двері бюро правової допомоги, ніколи не знати хто і з яким питанням завітає, а, зайшовши в базу WikiLegalAid, одразу можна зорієнтуватися, надати повноцінну консультацію, перевірити свої знання і запропонувати редакційні правки до статей, якщо вони потрібні.

Особливо виручає база даних, коли громадяни, як зазвичай, звертаються по допомогу в останній момент, зокрема готові шаблони правових документів дуже стають у нагоді.

Адвокат Іван Ангелін

Нетривала дискусія про те, що працівники системи БПД не зможуть широко послуговуватися матеріалами, представленими на WikiLegalAid, оскільки гряде повна адвокатська монополія на захист і представництво в судах, закінчилася висновком адвоката системи БПД Івана Ангеліна, що й в умовах монополії ресурс є надзвичайно важливим інструментом і для адвокатів, що працюють за контрактом із БПД, і для інших.

Перед тим, як заходитиме мова про вторинну правничу допомогу, де вже потрібен адвокат, цим інструментом користуватимуться співробітники центрів і бюро, яким він істотно спростить життя і допоможе на дуже важливому етапі надання допомоги – під час визначення правової природи проблеми, з якою звернулася особа.

Півтори тисячі практикуючих юристів щоденно входять до цієї бази знань і можуть оцінити якість та актуальність інформації.

Система приречена

Підводячи підсумки круглого столу і підсумовуючи виступи учасників, Олексій Бонюк висловив переконання, що якість зібраних на платформі матеріалів та креативний заряд її творців  переконує, що система знань WikiLegalAid приречена на успішний розвиток.

Співтворці ресурсу WikiLegalAid – Вікінги Безоплатної правової допомоги

Повне відео презентації можна переглянути на сайті Укрінформу

База даних WikiLegalAid функціонує за принципом відомої «Wikipedia», поповнюється правовими консультаціями з різних тем, що відповідають реальним запитам клієнтів системи БПД, які приходять до центрів та бюро правової допомоги у всіх регіонах країни, відкриває перед громадянами можливість отримати актуальні вичерпні правові консультації, що сприятиме посиленню правової спроможності та правової обізнаності громадян, – наголошується в прес-релізі круглого столу.

Читати далі

Події

Закон і практика запобігання корупції

Опубліковано

on

От

Протиправне сумісництво, приховування інформації у декларації (або відмова її подавати), отримання подарунків через службову діяльність, відмова від спеціальних перевірок, конфлікт інтересів (реальний або потенційний), порушення правил етики державного службовця…

Ці й інші порушення антикорупційного законодавства досліджені з погляду академічного права та правозастосовної практики у Науково-практичному коментарі Закону України «Про запобігання корупції», який щойно побачив світ у видавництві «Юрінком Інтер» за підтримки Програми розвитку ООН в рамках проекту «Прозорість та доброчесність публічного сектору» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Авторський колектив, до якого увійшли доктори юридичних наук Віктор Ковальський (Академія адвокатури України), Олександр Миколенко (Одеський національний університет), Євген Стрельцов (Одеська юридична академія) та кандидат юридичних наук Олександр Клименко (Генеральний директор Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України), збагатив коментар результатами власних пошукань та узагальнень.

Поштовхом до багатьох представлених у Коментарі досліджень стали гострі науково-публіцистичні матеріали газети «Юридичний вісник України» недавніх  років – найбільш насичених конфліктами довкола запровадження Закону України «Про запобігання корупції».

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.