Суддям, які не пройшли кваліфоцінювання, можуть збільшити зарплату

Відзначивши на минулому тижні перші 100 днів роботи, Верховний Суд взявся за наведення ладу в правозастосуванні. Так, чергове засідання пленуму суду присвятили двом зверненням до Конституційного Суду: щодо оплати праці, зокрема обчислення суддівської винагороди, та пенсійних виплат.

Попри організаційно-установчий період у Верховному Суді доволі швидко підготували аналіз норм, які безпосередньо впливають на матері­альне забезпечення як лю­дей у мантіях, так і багатьох звичайних українців. Пер­ша стосується сумнозвісної відмови від поняття «міні­мальна заробітна плата» як базової величини для визна­чення посадових окладів. З минулого року для їх обчис­лення береться фіксована сума — 1 600 грн. (п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до деяких за­конодавчих актів України» від 6.12.2016 р. No 1774­VIII). До того ж, вона залишається незмінюваною, попри інфляцію та перегляд міні­мальної зарплати.

Якщо для суддів Верховного Суду, а також тих, хто пройшов кваліфікаційне оцінювання, посадові оклади вже визначені в про­житкових мінімумах, то для решти таке обмеження суттєво позначається на доходах. Адже до них застосовують старий закон з нови­ми поправками. А це, безумовно, впливає на матеріальне забезпе­чення як складову незалежнос­ті суддів. Тобто не відповідає як статтям 8, 22 та 24 Конституції, так і гарантіям, визначеним у її стат­тях 126 і 130.

Урешті-решт Основний Закон прямо забороняє визначати розмір винагороди людини в мантії в будь-який інший спосіб ніж законом про судоустрій. Жодні «перехідні поло­ження» інших актів під це визначен­ня не підпадають.

Друге звернення ставить під сумнів конституційність нового порядку призначення мінімальних пенсій, визначеного в частинами 2, 3 ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». І це вже стосується всіх пенсіонерів. Адже фактично лише після 65-річчя та наявності стажу в 35 (для чоловіків) і 30 (для жінок) літ можна розраховувати бодай на прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Звісно, сам факт звернення навіть від такої поважної установи ще не означає, що Конституційний Суд погодиться з наведеними аргументами. Та показово, що новий Верховний Суд досить оперативно реагує на порушення конституційних прав.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути