Події

Суддям, які не пройшли кваліфоцінювання, можуть збільшити зарплату

Опубліковано

8 років тому

12.04.2018

⚡ AI SUMMARY

Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду щодо неконституційності обмеження оплати праці та пенсійних виплат. Зокрема, оскаржується фіксована сума для обчислення посадових окладів (1600 грн) та новий порядок призначення мінімальних пенсій, що обмежує їх розмір прожитковим мінімумом для працездатних осіб після 65 років. Це, на думку ВС, порушує конституційні права суддів та пенсіонерів.

Відзначивши на минулому тижні перші 100 днів роботи, Верховний Суд взявся за наведення ладу в правозастосуванні. Так, чергове засідання пленуму суду присвятили двом зверненням до Конституційного Суду: щодо оплати праці, зокрема обчислення суддівської винагороди, та пенсійних виплат.

Попри організаційно-установчий період у Верховному Суді доволі швидко підготували аналіз норм, які безпосередньо впливають на матеріальне забезпечення як людей у мантіях, так і багатьох звичайних українців. Перша стосується сумнозвісної відмови від поняття «мінімальна заробітна плата» як базової величини для визначення посадових окладів. З минулого року для їх обчислення береться фіксована сума — 1 600 грн. (п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016 р. No 1774VIII). До того ж, вона залишається незмінюваною, попри інфляцію та перегляд мінімальної зарплати.

Якщо для суддів Верховного Суду, а також тих, хто пройшов кваліфікаційне оцінювання, посадові оклади вже визначені в прожиткових мінімумах, то для решти таке обмеження суттєво позначається на доходах. Адже до них застосовують старий закон з новими поправками. А це, безумовно, впливає на матеріальне забезпечення як складову незалежності суддів. Тобто не відповідає як статтям 8, 22 та 24 Конституції, так і гарантіям, визначеним у її статтях 126 і 130.

Урешті-решт Основний Закон прямо забороняє визначати розмір винагороди людини в мантії в будь-який інший спосіб ніж законом про судоустрій. Жодні «перехідні положення» інших актів під це визначення не підпадають.

Друге звернення ставить під сумнів конституційність нового порядку призначення мінімальних пенсій, визначеного в частинами 2, 3 ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». І це вже стосується всіх пенсіонерів. Адже фактично лише після 65-річчя та наявності стажу в 35 (для чоловіків) і 30 (для жінок) літ можна розраховувати бодай на прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Звісно, сам факт звернення навіть від такої поважної установи ще не означає, що Конституційний Суд погодиться з наведеними аргументами. Та показово, що новий Верховний Суд досить оперативно реагує на порушення конституційних прав.

Джерело: Юридичний вісник України