Україна та Литва підписали документ про транскордонні електронні підписи | LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Події

Україна та Литва підписали документ про транскордонні електронні підписи

Дата публікації:

Україна та Литва підписали Декларацію про наміри щодо взаємного визнання електронної ідентифікації та довірчих послуг для електронних транзакцій між Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством економіки та інновацій Литовської Республіки.

Досягнуті домовленості сприятимуть розвитку торговельного та інвестиційного співробітництва між Україною та Литвою, поглибленню взаємодії щодо проривних технологій та обміну інноваціями між країнами, а також створенню нових надійних та безпечних цифрових послуг для розвитку цифрового ринку ЄС.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

У декларації, зокрема, йдеться про спільні плани щодо:

  • забезпечення відповідних умов для взаємного визнання електронної ідентифікації та довірчих послуг для електронних транзакцій, зокрема створення сертифікатів електронних підписів, електронних печаток та аутентифікація веб-сайтів, створення електронних позначок часу, перевірка та підтвердження електронних підписів та електронних печаток, збереження електронних підписів та печаток та послуг реєстрованої електронної доставки;
  • започаткування проектів, що мають на меті виявити прогалини та перешкоди, що стають на заваді встановленню взаємного визнання засобів електронної ідентифікації та довірчих послуг для електронних транзакцій між Україною та Литвою, їхніми державним та приватним секторами;
  • об’єднання зусиль задля усунення бар’єрів на шляху транскордонного використання довірчих послуг та транскордонних е-контрактів, е-рахунків та інших рішень;
  • заохочення відповідних представників приватного сектору добровільно впроваджувати транскордонні е-контракти, е-рахунки та інші рішення.

Як зауважив Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров – «Фактично це перший офіційний документ щодо транскордонного визнання електронних підписів України. І це надзвичайно важливо, щоб е-контракти, е-рахунки та інші аналогічні рішення для наших громадян і бізнесу зовсім скоро стали реальністю».

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Події

Асоціація адвокатів України розпочала прийом документів кандидатів на посади Президента, Віцепрезидента та членів Правління ААУ

Опубліковано

on

От

Асоціація адвокатів України оголошує про початок висунення кандидатур на посади Президента, Віцепрезидента і членів Правління, та запрошує талановитих і амбітних адвокатів долучитися до нашої команди.

Ми шукаємо активних, ініціативних, наполегливих, впевнених в собі адвокатів, з чіткою громадською позицією, які мають бажання реалізувати себе не тільки в адвокатській діяльності, але й в громадській, задля розвитку адвокатури України.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

ААУ – це організація, яка відкриває нові можливості та об’єднує навколо себе активних і цілеспрямованих адвокатів.

Якщо у вас є пропозиції стосовно розвитку ААУ, ідеї щодо нових проєктів, заходів, організації тощо, будемо раді бачити вас у нашій команді.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Що необхідно, щоб увійти до активу ААУ?

  1. Бути дійсним членом ААУ та не мати заборгованості (для кандидатів на посаду Президента ААУ та Віцепрезидента ААУ термін членства 5 та 3 років відповідно).
  2. Відправити необхідну інформацію до 5 вересня 2021 р. (включно) на e-mail: butok@uaa.org.ua заяву, мотиваційний лист, автобіографію, фото та план роботи.

Вибори до керівних органів ААУ відбудуться 05 листопада 2021 р., у м. Київ, на черговому З’їзді ААУ.

За додатковою інформацією звертайтеся до виконавчої директорки ААУ Буток Тетяни за телефоном: (067) 501 56 10, e-mail: butok@uaa.org.ua

Детальна інформація на сайті

Приєднуйтеся до наших соцмереж, щоб не пропустити головні новини та події

Читати далі

Події

Роль помічника судді в забезпеченні ефективного правосуддя

Опубліковано

on

От

27 липня Національна школа суддів України провела онлайн–засідання групи розробників тренінгу «Роль помічника судді в забезпеченні професійної діяльності суддів».

Читайте також: Спори про призначення на посаду та звільнення помічника судді, ініційовані до 30.04.2016 та після 15.12.2017, мають розглядатися в адміністративних судах

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Відкрили онлайн–засідання керівниці відділів Наталія Тимощук та Олена Мілієнко, які відмітили потребу в розробленні тренінгу для помічників суддів і повідомили порядок денний засідання. У свою чергу суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Сергій Уханенко окреслив провідну роль помічника судді в забезпеченні ефективного відправлення правосуддя суддею, а керівниця апарату Волинського апеляційного суду Оксана Підгайна поінформувала про посадові обов’язки та правовий статус помічників суддів. Натомість суддя Авдіївського суду Олена Панченко зосередила увагу на етичних аспектах діяльності помічників суддів. Далі голова Бахмацького районного суду Павло Пархоменко підкреслив актуальність внутрішньої та зовнішньої комунікації, а також звернув увагу на важливість взаємодії помічників суддів із суддями та працівниками апаратів судів як на невід’ємний елемент побудови позитивного іміджу судді та судової влади.

Читайте також: Осіб зі стажем судді чи помічника звільнять від проходження стажування у адвоката

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

В обговоренні та плануванні наступних етапів розроблення тренінгу взяли активну участь працівниці тестологічного центру Галина Прокопанич та Катерина Слюсарева. Було внесено корективи щодо структури тренінгу, форми і змісту практичних завдань, визначено строки доопрацювання матеріалів і дату проведення наступного засідання.

Читайте також: Помічники суддів не зобов’язані подавати декларації

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

Судді обговорили питання єдності судової практики в кримінальній юрисдикції

Опубліковано

on

От

Відбулася робоча нарада керівництва Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з головами, заступниками голів та секретарями судових палат з розгляду кримінальних справ апеляційних судів.

Відкриваючи нараду голова ККС ВС Станіслав Кравченко наголосив на важливості проведення таких зустрічей та обговоренні питань, що стосуються судової практики, задля забезпечення її єдності. Він нагадав про механізми забезпечення єдності судової практики — розгляд кримінальних проваджень палатою та об’єднаною палатою.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: Кримінальному кодексу України — 20 років

Утім не у всіх питаннях ККС ВС має можливість забезпечити єдність судової практики, адже деякі судові рішення не підлягають касаційному перегляду. Зокрема, оскарження ухвал слідчих суддів здійснюється лише в апеляційному порядку. «У цьому випадку судову практику формують апеляційні суди, і важливо, щоб така практика була однаковою», — зазначив Станіслав Кравченко.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

У свою чергу, заступниця голови ККС ВС, секретар Другої судової палати ККС ВС Валентина Щепоткіна висвітлила судову практику ККС ВС, сформовану в постановах об’єднаної палати, які були ухвалені в першому півріччі 2021 року. Як прозвучало, в першому півріччі цього року на розгляді ОП ККС ВС перебувало 19 кримінальних проваджень, 14 із яких розглянуто по суті з формуванням відповідних висновків. П’ять кримінальних проваджень було повернуто, оскільки ОП не знайшла підстав для їх розгляду.

За словами Валентини Щепоткіної, в 7 із 14 ухвалених ОП ККС ВС постанов сформовані висновки щодо застосування норм процесуального права, а в інших 7 — норм матеріального права. Також вона розповіла про практику розгляду кримінальних проваджень за новоявленими обставинами. Зокрема, доповідачка звернула увагу на постанову ОП ККС ВС від 3 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17 (провадження № 51-1836кмо19), в якій сформульовано висновок про те, що положення ч. 1 ст. 459 КПК України слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал кримінальним процесуальним законодавством не передбачений. Положення ч. 2 ст. 464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», надають йому повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.

А секретар Третьої судової палати ККС ВС Герман Анісімов акцентував увагу на основних аспектах судової практики, сформованої судами України щодо розгляду кримінальних проступків. Інститут кримінальних проступків працює тільки рік (із 1 липня 2020 року), тому в суддів виникає багато запитань щодо застосування його на практиці. Він розповів, зокрема, про те, хто має складати обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку; чи може дізнавач звертатися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків; чи можна об’єднувати матеріали щодо кримінального проступку в будь-якому провадженні (загальному чи спрощеному) з матеріалами щодо злочину (ч. 1 ст. 334 КПК України); чи вправі суд, розглядаючи кримінальне провадження щодо кримінального проступку в спрощеному провадженні, надати іншу кваліфікацію діям обвинуваченого в разі незгоди з правовою кваліфікацією дій, наданою органом досудового розслідування; в яких випадках здійснюється касаційний перегляд кримінальних проваджень щодо кримінальних проступків.

Крім того, учасники наради обговорили проблемні питання, що виникають у суддів місцевих та апеляційних судів під час розгляду кримінальних проваджень, в тому числі й тих, які стосуються повноважень слідчих суддів, застосування ст. 69 (призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом) і ст. 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням) КК України. Йшлося також про кадрові негаразди судової системи, зокрема щодо неможливості в деяких апеляційних судах сформувати колегію для розгляду кримінального провадження та необхідності в зв’язку з цим вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного апеляційного суду до іншого (у порядку ст. 34 КПК України).

У нараді також взяли участь секретар Першої судової палати Василь Огурецький, судді ККС ВС Вячеслав Наставний, Юрій Луганський та Віктор Остапук.

Підготував Ілля МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link