Як правильно і професійно проконсультувати клієнта?

Марія Цип’ящук, викладачка Інституту права імені І. Малиновського, керівниця юридичної клініки «Pro bono» Національного університету «Острозька академія», член правління Асоціації юридичних клінік України

В Україні відбулася Національна олімпіада юридичних клінік України з консультування клієнтів — 2018, яка цього року проходила з 2 по 4 березня на базі університету Державної фіскальної служби України й була організована Асоціацією юридичних клінік України в партнерстві з Українською фундацією правової допомоги за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У змаганнях взяли участь консультанти 20 юридичних клінік України, з якими прибули і їхні куратори та тренери. Примітно, що в 2018 році до участі в олімпіаді зголосилися аж 37 юридичних клінік, а це рекордна кількість за весь час проведення цього студентського юридичного клінічного конкурсу. Проте в силу організаційних умов, можливим було забезпечити участь лише перших 20 юридичних клінік, які встигли зареєструватися.

Професійність учасників оцінювали кваліфіковані юристи – адвокати, представники директоратів Міністерства юстиції, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, правозахисних та міжнародних організацій.

Також уже вдруге поспіль в олімпіаді взяли участь колеги з юридичного клінічного руху Республіки Польща. Павел Клімек (професор одного з Краківських університетів) та Евеліна Мілан (практикуюча юристка) виступили в якості суддів англомовного раунду. А особливою родзинкою цьогорічної олімпіади став показовий виступ команди польських студентів, які на минулих вихідних змагалися в подібному конкурсі, вперше організованому спільнотою юридичних клінік Польщі.

Поляки вирішили провести свою олімпіаду після того, як минулого року побували на наших змаганнях в Острозі, а потім я ще й виступила в них на конференції з презентацією про організацію подібних змагань. Також цього року ми до них возили 8 студентів на навчальний обмінний візит, а я ще й одночасно була суддею на їхній олімпіаді.

Традиційно олімпіада відбувається в 3 раунди – чвертьфінальний, півфінальний та фінальний. При цьому в чвертьфіналі кожна команда мала змогу показати свої вміння двічі, а вже у півфіналі учасникам потрібно було проводити інтерв’ювання та консультування клієнта (запрошеного актора) англійською мовою, адже переможець конкурсу представить Україну на міжнародних змаганнях із консультування клієнтів імені Брауна-Мостена в м. Маастрихт, Нідерланди. Цей етап змагань відбудеться в квітні 2018 року і є цілком англомовним.

Здолавши нелегкий шлях національних змагань, цьогорічним переможцем олімпіади стала юридична клініка «Pro bono» Національного університету «Острозька академія» у складі двох студенток Інституту права ім. І. Малиновського – Катерини Валько та Христини Шевчук. Друге та треті місця, відповідно, посіли юридичні клініки Університету митної справи та фінансів та «De Jure» Національного університету внутрішніх справ.

Окрім власне змагань, учасники олімпіади також мали змогу вдосконалити свої правові знання на практичних семінарах від фахівців у сфері адміністративного судочинства та пенсійного законодавства.

Для чого потрібні ці олімпіади?

Тепер конкретніше про те, що ж це за олімпіада й для чого вона? Та й самі юридичні клініки – для чого?

Навіть від наймолодших юристів наше суспільство очікує професіоналізму, вміння почути та зрозуміти проблему, допомогти клієнту. Ускладнюється це тим, що часто в питаннях, з якими люди звертаються до правників, їм потрібні не лише поради юридичного характеру, але й суто людське ставлення, психологічна порада та підтримка. Питання в тому, коли і як юрист може здобути такі знання і вміння. Правнича освіта в Україні ще й досі спрямована на надання здебільшого теоретичного матеріалу, а лекційні та практичні заняття не є достатніми ресурсами, які допоможуть майбутньому правнику стати професіоналом ще під час навчання. І ця проблема притаманна не лише Україні.

Усвідомивши ризики такого неповноцінного професійного навчання, світова правнича спільнота вже багато десятків років тому усвідомила, що освітня підготовка юристів повинна передбачати реальну практику – з живими людьми, з реальними кейсами й поетапним вивченням того, як юристу працювати з клієнтами та їхніми зверненнями. Наслідком цього стало запровадження інституту юридичних клінік. Поступово, в середині 90-х років минулого століття, ця ідея набувала свого поширення і в Україні.

Попри те, що в 2006 році на рівні нормативно-правового врегулювання юридичні клініки були визнані обов’язковим елементом підготовки майбутніх юристів – внутрішнє юридичне середовище ще й досі висловлює чимало скептицизму щодо доцільності функціонування цих інституцій. Далеко не кожен вуз, який навчає юристів, надає реальну підтримку юридичним клінікам, або ж і зовсім відмовляється від її створення. Більше того, чимало представників юридичної спільноти вбачають у функціонуванні юридичних клінік мало не своїх суперників.

А це, вочевидь, свідчить про нерозуміння самої сутності ідеї юридичної клініки. В таких клініках студенти вчаться перш за все знаходити спільну мову з клієнтом, з’ясовувати мету його звернення, очікування та дійсні потреби; аналізувати фактичні обставини справи; етично та об’єктивно роз’яснювати можливі способи вирішення питання, не давати обіцянок, але орієнтувати на правові і не лише наслідки обрання того або іншого способу захисту та чимало інших важливих аспектів якісної професійної роботи юриста. Власне наявність саме таких навиків і є мінімальним стандартом юридичної професійної діяльності юриста.

Олімпіада з консультування клієнтів є своєрідним каталізатором тренування означених навиків, адже її учасники оцінюються за одинадцятьма критеріями роботи з клієнтом, серед яких: встановлення ефективних професійних стосунків з клієнтом та налаштування його на роботу, збирання інформації, оцінка та з’ясування цілей, очікувань та потреб клієнта, соціально-моральний (неюридичний) аспект проблеми та юридичний аналіз ситуації, розробка обґрунтованих варіантів вирішення проблеми, допомога клієнту у виборі варіанту вирішення його питання, ефективне завершення інтерв’ю, командна робота тощо. Тож у процесі підготовки до змагань студенти-правники, щонайменше починають усвідомлювати значення всіх цих елементів у процесі дійсної юридичної практики, а також інтенсивно їх тренують під час самої олімпіади.

Тим не менше навіть у процесі щоденної діяльності юридичних клінік студенти мають можливість практикуватися саме в таких навиках. А під час олімпіади вони ще й знайомляться один з одним, з професійними практиками в різних сферах юриспруденції, іноземними колегами та можуть обмінятися безцінним досвідом. Тож, чи є необхідною діяльність юридичних клінік та проведення олімпіади з консультування – питання вже риторичне.

Коли ж усе почалося в Україні?

Починаючи з 2015 року Олімпіада з консультування проходить в Україні щороку. До того, змагання були вперше проведені в Національному університеті «Острозька академія» в 2006 році. Через кілька років вони перемістилися до Києва, де припинилися в 2010 році. Тож після п’ятирічної перерви олімпіада з консультування відбулася в Україні вже вдев’яте.

Щодо юридичних клінік, то вони спочатку в Україні існували лише при окремих університетах – у Луцьку, Донецьку, Києві та кількох інших містах. Але з час юридичний клінічний рух почав набирати обертів, адже користь та доцільність таких практик для майбутніх юристів була очевидною. Тож сьогодні в Україні активно діє понад 50 юридичних клінік, більшість з яких входять до Асоціації юридичних клінік України.

Разом із тим сьогодення висуває до такої форми діяльності свої вимоги, тож юридичний клінічний рух наразі розвивається в кількох стратегічних напрямках, серед яких у першу чергу – реальне запровадження стандартів діяльності юридичних клінік, та оновлення діючого типового положення про юридичні клініки в Україні з метою підвищення якості практичної підготовки майбутніх правників, як і якості правової допомоги, яка надається в юридичних клініках; врегулювання організаційних питань діяльності юрклінік та їх функціонування на місцях, посилення їх мережевої спроможності задля досягнення суспільно-корисних результатів діяльності, налагодження міжнародної співпраці.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути