Хвиля біженців несе загрозу торгівлі людьми, тому спеціальний закон змінить Кримінальний кодекс

Ситуацією українських жінок і дітей, які втікають від війни, користуються торговці людьми – це сигнали, які вже лунають з кордону. Уряд засукав рукави та хоче посилити покарання за допомогою спеціального акту, зокрема за спонукання до проституції, а також за перешкоджання користування квартирою у період збройного конфлікту. Юристи вважають, що це не зупинить зловмисників, а вирішувати проблему мають правоохоронці та прокуратура.

Новий закон про підтримку громадян України, які втікають від війни, Сейм ухвалив у середу, 9 березня, а Сенат розглянув у четвер.

Зміни до кримінального кодексу були запропоновані як автоматичні поправки, які доопрацьовувалися в профільному комітеті. Перша версія стосувалася лише злочинів проти громадян України, які втекли від війни до Польщі. Нова версія стосується всіх, але вона обмежена тривалістю збройного конфлікту.

– Зараз не час і не місце так змінювати правила, тому що ми не воюємо з Росією, а отже немає такої потреби. Як на зараз, цих положень цілком достатньо, щоб реагувати поточну ситуацію, – вважає суддя Якуб Костежинський з окружного суду міста Бидгощ.

Проблема вирішується змінами до спеціального акта

Зміни полягають у введенні нової ст. 61а до Кримінального кодексу, згідно з якою суди мають призначати більш суворі покарання за окремі злочини у разі їх вчинення під час збройного конфлікту на території України.

Отже, у разі вчинення діяння, передбаченого ст. 189 (незаконне позбавлення волі), ст. 189а абз. 2 (готування до торгівлі людьми), ст. 191 абз. 1-2 (вимагання, застосування насильства для перешкоджання користуванню займаним приміщенням) КК суд призначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше одного року, а у разі вчинення правопорушення, передбаченого ст. 189 абз. 3 (вчинене з особливою жорстокістю), у виді позбавлення волі на строк не менше 5 років, – до верхньої межі встановленого законом строку, збільшеного вдвічі.

Читайте також: Юристи, судді, працівники судів і прокуратур – дедалі більше ініціатив для України

У разі вчинення правопорушення, передбаченого ст. 204 абз. 1 та абз. 2 (підбурювання до заняття проституцією, одержання вигоди від цього) суд має призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 15 років (застосовувані нині покарання складають – до 5 років позбавлення волі у разі вчинення завершеного підбурювання та до 10 років у разі отримання прибутку з цього).

Див: Наказ про пред’явлення обвинувачення у справі про злочин, вчинений з особливою жорстокістю, незаконним позбавленням волі – зразок документа

З іншого боку, якщо йдеться про винного, який за допомогою насильства, протиправних погроз, обману або використанням відносин залежності чи уоазливої позиції примушує іншу особу займатися проституцією – ст. 203 , або коли він спонукає неповнолітню особу займатися повією (ст. 204 ч. 3 ), можливе покарання становитиме від 8 до 15 років або 25 років позбавлення волі (зараз -максимум 10 років позбавлення волі). У разі готування до вчинення торгівлі людьми суд призначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або покарання у вигляді 25 років позбавлення волі (зараз – до 3 років).

Важливо, що в цей самий час Сейм розпочав роботу над комплексними змінами до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Тим не менш, вищезазначені зміни мають бути внесені спеціальним законом.

Бездумне посилення покарань

Юристи, хоча й цінують наміри законодавця, мають багато застережень щодо способу внесення змін та самого законодавства. — Затягування, тим більше такого необдуманого необґрунтованого затягування, не потрібно. Конфлікт в Україні триває вже 14 днів, я не вважаю, що в авторів є якісь достовірні дослідження, які б показали, що масштаби цього явища такі, що потребують надзвичайних кроків, особливо посилення відповідальності. Краще, щоб прокурор, замість того, щоб переслідувати незалежних суддів за винесення рішень відповідно до європейського законодавства, подивився на цю сферу. Наприклад, відділ внутрішніх справ прокуратури має бути розпущений, а прокурори мають займатися цим видом злочинів, каже суддя Костежинський.

Читайте також: МОН Польщі: Українські біженці можуть навчатися та працювати в Польщі

На думку адвоката д-ра Міхала Захарського з юридичної фірми Dubois i Wspólnicy, виправданням запровадження законодавцем покарань за конкретний тип поведінки людей є абстрактно зрозуміла соціальна шкідливість цієї поведінки. – У кодованому кримінальному законі є продумана система правопорушень і передбачених за них покарань. Зокрема, законодавець не застерігає, що положення, якими визначено заборонені дії, були встановлені лише на мирний час. Тому посилення покарання за будь-який злочин лише тому, що в Україні є збройний конфлікт, не є адекватним рішенням, – каже він.

Агата Бздінь, юрисконсульт, спеціаліст з прав людини, звертає увагу на ще одне питання. – Положення спеціального акту перешкоджає свободі суду призначати покарання за вказані в ньому злочини (незаконне позбавлення волі, торгівля людьми, примушування до певної поведінки, перешкоджання користуванню квартирою, сутенерство, примушування до проституції). На мою думку, по-перше, немає жодних підстав чи потреби втручатися в ці положення. Слід пам’ятати, що наразі за ці злочини передбачено суворе покарання, і суд при призначенні покарання в конкретній справі враховує низку обставин як щодо винного, так і щодо його мотивів вчинення діяння, з окрема, шкоди, яка заслуговує на особливий осуд, якої він завдає своїми діями, – наголошує вона.

Під час конфлікту, тобто – до певного часу

На думку адвокатки Бздінь, положення сформульовано невірно. – Якщо воно буде прийняте у цій редакції, стосуватиметься всіх перерахованих у ньому злочинів, незалежно від того, чи було їх вчинення якимось чином пов’язане з війною, що триває в Україні. Положення також містять дуже розпливчасте формулювання «під час збройного конфлікту в Україні», тому не визначає чітко тривалість його застосування, – додає вона.

Подібні сумніви має й суддя Ярослав Матірас із Судової палати у кримінальних справах Верховного суду. – Загалом, колись повинні бути встановлені такі правила. Це має бути рішення для виняткових обставин. І я не бачу сенсу погоджуватися з таким у цьому законопроекті. Ще одна проблема стосується побудови диспозиції. Бо якщо в акті немає визначення збройного конфлікту, то як визначити, з якого часу і до якого будуть застосовуватися зміни? Що ми вважаємо збройним конфліктом, – період до закінчення всіх військових операцій у цьому районі чи до припинення вогню? А може, й тоді, коли після досягнення остаточного припинення вогню, ще й далі триватимуть сутички. Його можна трактувати по-різному. Я розумію наміри, але кримінальний закон має бути точним, суворим і не повинно бути жодних сумнівів щодо характеру положення та тривалості його застосування в часі, – підсумовує суддя.

Читайте також: Польські пенсії, що виплачувалися в Україні, платитимуть в інших країнах

Взагалі за законодавством

Юристи також критично ставляться до самої ідеї «внесення» змін до Кримінального кодексу положення про підтримку громадян України. – Будь-якому втручанню в норми кодексу, в тому числі в положення Кримінального кодексу, має передувати поглиблений аналіз та обговорення з представниками юридичної спільноти. Зокрема, суворіші покарання за правопорушення не повинні регулюватися спеціальними актами. Крім того, положення ст. 61а запропонованої поправки посилить покарання за окремі види злочинів, якщо конкретні діяння вчиняються «під час збройного конфлікту на території України». При такому формулюванні акту може бути надзвичайно важко визначити сферу застосування запропонованої поправки ст. 61а. Не завжди можна вказати конкретний момент припинення збройного конфлікту, каже прокурор Захарський. Він додає, що поняття «військові дії» та «збройний конфлікт» також непрозоро використані в проекті поправки. – Здається, у багатьох випадках ініціатори проектів мають на увазі те саме явище. Водночас, принципом законотворення є те, що різним словосполученням в межах одного нормативно-правового акту не слід позначати однакове поняття, – наголошує він.

Подібну оцінку надає суддя Костежинський. – Пам’ятайте, що ми говоримо про регламентацію кодексу і принципи зміни кодексу повинні бути дотримані. Закон має бути сформульований свідомо, він має ґрунтуватися на ґрунтовному дослідженні, а не створюватися на колінах нашвидкуруч, без знання реального масштабу явища, якому йому доведеться протидіяти. І навіть якщо цей масштаб великий, то у нинішній редакції акту норм абсолютно достатньо, щоб накласти відповідні покарання в рамках розсуду судді. Немає потреби в ці норми вносити зміни, – додає суддя.

Текст польською на Prawo.pl

Посилання в тексті статті можуть вказувати на відповідні документи в програмі LEX. Щоб переглянути ці документи, необхідно увійти в програму. Доступ до документів у програмі LEX залежить від наявності ліцензії.

Поділитися

Твітнути