Судова практика
Безпідставне виділення в окреме провадження матеріалів кримінальної справи щодо одного обвинуваченого з групи є істотним порушенням закону
20 серпня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 344/20740/18 дійшов висновку, що виділення матеріалів кримінального провадження щодо одного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, ураховуючи системне тлумачення КПК, якщо всі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялися, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, осіб засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України за те, що вони шляхом обману заволодівали правами на нерухоме майно, нерухомим майном упродовж кількох років.
У касаційній скарзі особа, матеріали стосовно якої були виділені в окреме провадження, зазначала про незаконне виділення матеріалів кримінального провадження щодо обвинувачених в окреме провадження.
Верховний Суд, проаналізувавши положення ч.ч. 3, 4 ст. 217, ч. 1 ст. 334, ст. 335 КПК, дійшов до висновку, що з їх системного аналізу вбачається, що рішення про виділення матеріалів кримінального провадження ухвалюється судом у разі наявності визначених для цього законом підстав. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування особи обвинувачувалися у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, при цьому кожен з епізодів злочинної діяльності було інкриміновано їм із посиланням на вказану кваліфікуючу ознаку.
Усі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялися, що свідчить про відсутність передумов, регламентованих нормами КПК для виділення матеріалів, а тому виділення в окреме провадження матеріалів у цій кримінальній справі було безпідставним, оскільки таке виділення призвело до порушення загальних засад кримінального провадження, а також до порушення прав обвинуваченого на справедливий суд, що передбачає незалежність та безсторонність суду, розумний строк розгляду справи, рівність учасників кримінального провадження та справедливу (належну) процедуру розгляду справи.
Зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду повно, об’єктивно та всебічно з’ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке відповідало б вимогам КПК та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Апеляційний суд не дав належної оцінки вказаним порушення вимог закону та не виправив їх. Більше того, його висновок про правомірне виділення матеріалів кримінального провадження стосовно осіб, які виявили добровільне бажання спрощеного розгляду справи, є безпідставним.
Отже, Верховний Суд скасував вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
