Connect with us

Судова практика

Дата реєстрації кореспонденції не є доказом дати отримання судового рішення і не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження

Опубліковано

8 серпня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 140/9164/23 залишив без задоволення касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, яке належним чином не обґрунтувало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії.

Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено.

Залишаючи апеляційну скаргу ГУ ДПС без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване судове рішення проголошено 27 жовтня 2023 р. та повний текст рішення складено того ж дня. При цьому відповідно до довідки про доставку електронного листа копію оскаржуваного рішення скаржнику доставлено до електронного кабінету 30 жовтня 2023 р. о 12:33 год. Однак апеляційну скаргу подано 4 грудня 2023 р., тобто після спливу тридцятиденного строку з дня вручення йому копії рішення суду.

Читайте також: Під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід перевірити дотримання процедури надіслання та отримання тексту судового рішення

У касаційній скарзі ГУ ДПС зазначало, що рішення окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 р. контролюючому органу надійшло 3 листопада 2023 р., на підтвердження чого була надана копія першої сторінки вказаного рішення. При цьому через великий об’єм справ контролюючий орган не здійснює щоденний моніторинг стану справ безпосередньо з підсистеми «Електронний суд».

Верховний Суд нагадав правові позиції, висловлені у постановах у справах № 459/3660/21, № 460/9523/21, № 240/13276/21, № 380/2760/21, де за результатами аналізу норм КАС України Верховний Суд дійшов висновку, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов’язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

При цьому Верховний Суд зазначив, що нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив’язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.

Читайте також: Початок перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не поширюється на випадки оскарження ухвал суду, постановлених без участі особи, яка викликалася

Отже, з урахуванням наведеного та наявності у матеріалах справи довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду першої інстанції до Електронного кабінету ГУ ДПС 30 жовтня 2023 р. о 12:33 год., Верховний Суд дійшов висновку про правильність тверджень суду апеляційної інстанції про вручення рішення суду першої інстанції останньому саме 30 жовтня 2023 р. о 12:33 год., а не 3 листопада 2024 р., як вважав скаржник.

Верховний Суд неодноразово у постановах формулював висновок, відповідно до якого номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до відповідача та є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного рішення у певну дату. Своєчасність реєстрації вхідної кореспонденції, в тому числі і судових рішень, свідчить виключно про організацію роботи підприємства, установи, організації, проте не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки така організація роботи залежить виключно від самої організації.

Отже, Верховний Суд визнав правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних скаржником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, та як наслідок обґрунтованість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.