Судова практика
Для кваліфікації надання неправомірної вигоди особі, яка займає відповідальне становище, слід керуватися приміткою ст. 368 КК, а не ст. 50 Закону «Про запобігання корупції»
1 вересня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 462/6084/18 задовольнив частково касаційну скаргу прокурора, який не погодився з перекваліфікацією діяння особи.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 1 ст. 369 КК за те, що вона з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та повернення вилучених предметів у ході проведеного обшуку, в ході розмови із начальником відділу управління протидії наркозлочинності НП, який є службовою особою, висловила пропозицію та обіцянку про надання неправомірної вигоди в розмірі 1500 доларів США за вжиття заходів щодо непритягнення її до кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження та за повернення предметів, які були вилучені в ході проведення обшуку.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд апеляційної інстанції неправильно тлумачив норми закону, що суперечать її точному змісту, та під час кваліфікації дій обвинуваченого застосував закон, який не підлягає застосуванню, а саме – ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Верховний Суд встановив, що органами досудового розслідування фігуранту висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 369 КК.
Суд першої інстанції, встановлюючи фактичні обставини вчинення фігурантом злочину, перекваліфікував його дії через призму законодавства про запобігання корупції і засудив фігуранта за пропозиція чи обіцянку надати неправомірну вигоду службовій особі, а не службовій особі, яка займає відповідальне становище.
Читайте також: Встановлення винуватості особи у наданні неправомірної вигоди службовій особі, не створює преюдиції щодо службової особи
Судами попередніх інстанцій не враховано, що перелічені у примітці до ст. 50 зазначеного Закону посади службових осіб з віднесенням їх до тих, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, стосуються виключно цієї статті, яка регулює правовідносини щодо декларування та перевірки декларацій; у примітці 2 до ст. 368 КК визначено коло службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, з метою правильного визначення спеціального суб`єкта злочинів, передбачених ст.ст. 368, 368-2, 369 та 382 КК, зокрема до осіб, які займають відповідальне становище, належать керівники органів державної влади, їх структурних підрозділів і одиниць. Зазначене узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 6 червня 2019 р. в справі № 431/2821/17.
Читайте також: Милосердна Феміда. Чому чиновники-хабарники уникають реального покарання?
Судом апеляційної інстанції, на думку Верховного Суду, належним чином не перевірено доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності вироку суду в частині перекваліфікації дій обвинуваченого на ч. 1 ст. 369 КК.
Апеляційний суд, ухвалюючи рішення, залишив поза увагою, що суд першої інстанції неправильно тлумачив норми закону, що суперечить його точному змісту, та, погоджуючись з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 369 КК застосував закон, який не підлягав застосуванню.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
