Судова практика
Для висновку про наявність попередньої змови групи осіб на вчинення злочину досить встановлення узгодженості їхніх дій
14 травня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 405/2648/18 залишив без задоволення касаційні скарги захисту, вказавши, що попередня змова може мати місце не лише в усній або письмовій формах.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.
Цим же вироком іншу особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.
У касаційних скаргах захисники, зокрема, зазначали, що районний суд залишив поза увагою те, що не доведено факту попередньої змови на вчинення розбою у діях засуджених.
Верховний Суд зазначив, що домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об’єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі – усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Із матеріалів провадження видно, що дії засуджених з самого початку були узгодженими та послідовними, зокрема, вони разом на автомобілі, належному засудженому, за кермом якого був інший засуджений, приїхали до магазину, біля якого продавав квіти потерпілий.
Судами правильно встановлено, що спільність умислу, спрямованого на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, підтверджено конклюдентними діями засуджених, адже вони діяли як співвиконавці. Засуджений заволодівав майном шляхом відібрання коробки з квітами у потерпілого, а інший засуджений погрожував застосуванням насильства шляхом здійснення пострілу та демонстрації предмета схожого на пістолет, яку потерпілий сприймав як таку, що може бути дійсно реалізована. Після подолання опору потерпілого та заволодіння квітами засуджені на автомобілі втекли з місця вчиненого злочину, проїхавши на заборонений сигнал світлофора.
Отже, Верховний Суд визнав, що суди беззаперечно, поза розумним сумнівом, дійшли правильного переконання про наявність єдиної спільної мети та узгодженості дій нападників, що свідчить про їхню попередню домовленість.
Підготував Леонід Лазебний
