Судова практика
Для визнання доказу недопустимим за правилом плодів отруєного дерева суд має встановити його похідний характер від дій, якими були істотно порушені права та свободи людини
23 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 552/3066/17 не погодився з доводами засудженої про похідний характер доказів від протоколу, визнаного недопустимим доказом.
Місцевий суд визнав особу винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК, за незаконне виготовлення, зберігання і збут психотропної речовини.
Апеляційний суд змінив вирок, зокрема виключив з мотивувальної частини вироку посилання суду як на доказ на протокол про результати аудіо- відеоконтролю особи з додатками у вигляді флеш-накопичувачів, у яких відображено хід проведення відносно засудженої вказаної НСРД.
Читайте також: Визнаючи докази «плодами отруєного дерева», суд має встановити зв’язок між «деревом» і «плодами»
У касаційній скарзі засуджена зазначала, що суд апеляційної інстанції, визнавши недопустимим доказом протокол про результати аудіо- відеоконтролю, безпідставно не визнав недопустимими доказами рапорт працівника поліції, протоколи про результати контролю за вчиненням злочину, протоколи добровільної видачі працівникам поліції медичних шприців, протоколи огляду покупця, протокол огляду і помітки грошових коштів, висновки експертів, оскільки вважала, що вказані докази є похідними від протоколу, визнаного судом недопустимим доказом.
Також вона наполягала, що судом не перевірено джерело походження коштів, які використовувались для проведення оперативних закупок.
Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції визнав недопустимим доказом протокол про результати аудіо- відеоконтролю особи з додатками у вигляді флеш-накопичувачів з тих підстав, що стороні захисту не було відкрито в порядку ст. 290 КПК ухвал слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на проведення вказаної НСРД.
Читайте також: Факт передання оригіналів носіїв інформації іншим органам не робить їх копії допустимими доказами
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що для оперативної закупки було проведено огляд покупця, про що складено відповідні протоколи, помічено грошові кошти, про що також складено протокол, а після здійснення оперативних закупок було складено протоколи добровільної видачі придбаних засобів й протоколи про результати контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, у яких зафіксовано проведення цієї НСРД.
Отримання доказів, про визнання недопустимими яких за правилом плодів отруєного дерева ставила питання у касаційній скарзі засуджена, пов’язане з проведенням такої НСРД як контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, і вони жодним чином не є похідними від проведення такої НСРД як аудіо-, відеоконтроль особи.
З приводу джерел грошових коштів, то Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками.
Посилання засудженої на те, що кошти, використані як засіб здійснення оперативної закупки наркотичних засобів, не були залучені в установленому порядку, Верховний Суд визнав безпідставними, оскільки наявність постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, у якій він доручає оперативним співробітникам отримати кошти для проведення оперативної закупки, протоколу огляду та помітки грошових коштів, у результаті якого вони були ідентифіковані, виключає обґрунтовані сумніви у законності походження коштів для використання під час оперативної закупки.
В цьому аспекті Верховний Суд слідує позиції, висловленій у постановах ККС ВС від 29 листопада 2021 р. справа № 654/3229/18 та від 16 лютого 2022 р. справа № 613/1306/13-к.
Однак, Верховний Суд встановив інші порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, що стали підставою для скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
