Судова практика
Якщо позивач надіслав позов паперовим листом з описом вкладення й надав квитанцію, саме суд має перевірити чи отримав відповідач цей лист
29 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 753/12634/25 частково задовольнив касаційні скарги відповідача, який не отримав копії позову.
Суд першої інстанції розглянув позов МТСБУ про стягнення з винуватця ДТП витрат на страхове відшкодування без виклику сторін, у спрощеному провадженні, і задовольнив позов повністю. Копію ухвали про відкриття провадження, надіслану відповідачу поштою, повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою. Сам позов на виконання ч. 7 ст. 43 ЦПК позивач надсилав окремо паперовим листом з описом вкладення, проте доказів вручення цього листа відповідачу в матеріалах справи не було.
Апеляційний суд залишив рішення без змін, не давши окремої відповіді на довід відповідача про неналежне повідомлення саме про сам позов.
Розглянувши касаційні скарги відповідача, Верховний Суд визнав це порушенням права на справедливий суд. Суд послався на правовий висновок ЄСПЛ у справі (Kharchenko v. Ukraine): кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною… на національні суди може покладатися обов’язок з’ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Отже, у випадку, коли позов на виконання вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України позивач надіслав у паперовій формі листом з описом вкладення, а суду першої інстанції надав докази відправлення, то саме суд першої інстанції має перевірити (зокрема, за допомогою сервісу трекінгу кореспонденції), чи відповідач отримав такий лист з позовом і зафіксувати це в матеріалах справи (наприклад, роздрукувати вебсторінку з даними про рух листа з відповідним номером).
Читайте також: Особа, не повідомлена про розгляд справи, – це особа, яка не знала і не могла знати про наявність судового провадження
Верховний Суд також нагадав про обов’язок апеляційного суду відповідати на кожен аргумент апеляційної скарги, адже законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання.
У цій справі апеляційний суд відповів лише на довід про неповідомлення про розгляд справи в суді першої інстанції, але жодним чином не відреагував на довід про невручення саме копії позовної заяви.
Оскільки суд першої інстанції позбавив відповідача можливості подати відзив, заперечення та докази, а апеляційний суд це порушення не виправив, Верховний Суд на підставі ч. 4 ст. 411 ЦПК скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
