Судова практика
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи учасники справи можуть подавати апеляційні скарги як безпосередньо до апеляційного суду, так і через відповідний суд першої інстанції
Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо порядку подання учасниками справи апеляційних скарг та надмірного формалізму судів.
15 січня 2020 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 145/1330/17 за позовом орендодавця до ТОВ «Агро Інвест Україна» про визнання договору оренди недійсним.
У серпні 2017 р. орендодавець звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (паю) від 5 жовтня 2011 р., укладений на 15 років, сторонами якого зазначені вона як орендодавець та ТОВ «Агро Інвест Україна» як орендар.
Позов мотивовано тим, що позивачці на праві власності належить земельна ділянка, якою користується ТОВ «Агро Інвест Україна». Позивачка зазначала, що має намір самостійно користуватися власною земельною ділянкою та вимагала від відповідача повернути її. Відповідач відмовив у поверненні земельної ділянки, вказавши, що підставою користування спірною земельною ділянкою є договір оренди № 166 земельної ділянки (паю) від 5 жовтня 2011 р. Позивач стверджувала, що не укладала договору оренди, не знала про його існування, а підписи на цьому договорі та на акті приймання-передачі земельної ділянки (паю) виконані іншою особою. Крім того, на дату укладення договору оренди позивачці не виповнилось 18 років, тобто вона як неповнолітня не могла самостійно його укласти.
Рішенням районного суду позов задоволено повністю. Суд першої інстанції мотивував своє рішення, зокрема тим, що згоди Органу опіки та піклування на укладення неповнолітньою особою договору оренди не надано.
Апеляційну скаргу ТОВ «Агро Інвест Україна» повернуто без розгляду з тих мотивів, що апеляційну скаргу подана з порушенням встановленого порядку її подання (подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції), оскільки відповідно до пп. 15.5 п. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII її слід було подати за правилами, що діяли до набрання цієї редакції ЦПК України, тобто через відповідний суд першої інстанції.
У касаційній скарзі відповідач наполягав, що апеляційний суд неправильно застосував положення пп. 15.5 п. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, що фактично позбавило відповідача права на судовий захист.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Разом з цим згідно з ч. 1 ст. 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено ЦПК.
Відповідно до пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією ЦПК. Отже, у розділі «Перехідні положення» ЦПК України врегульовано питання подання учасниками справи апеляційних і касаційних скарг до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме, – як безпосередньо до апеляційного суду, так і через відповідний суд першої інстанції.
Велика Палата зауважує, що станом на час звернення з апеляційною скаргою Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонувала і не функціонує на цей час. Відсутність на цей час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів. Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (ст. 355 ЦПК України, пп. 15.5 п. 1 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України), які надають їй право як безпосередньо подавати апеляційну скаргу до апеляційного суду, так і подавати її через місцевий суд.
Велика Палата визнала за необхідне відступити від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 18 квітня 2019 р. у справі № 0440/4893/18 (провадження № К/9901/6176/19), від 27 червня 2019 р. у справі № 310/7336/18 (провадження № К/9901/8661/19), відповідно до яких за тлумаченням пп. 15.5 п. 5 «Перехідні положення» КАС України апеляційна скарга подається через відповідний суд, яким є суд першої інстанції, а не безпосередньо до апеляційного суду.
З огляду на вказане висновок апеляційного суду про повернення без розгляду апеляційної скарги внаслідок порушення, на думку суду, порядку її подання (подана до апеляційного суду, а не до суду першої інстанції) заснований на помилковому тлумаченні пп. 15.5 п. 1 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України, за змістом якого апеляційні скарги подаються до або через відповідні суди (апеляційні суди).
Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Підготував Леонід Лазебний
