Судова практика
Добросовісність заволодіння чужим нерухомим майном за набувальною давністю є умовою набуття права власності на нього
Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в надалі відпали, подальше володіння таким майном має бути безтитульним, адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
14 травня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 910/17274/17 за позовом ТОВ «Компанія «Укрінком» до ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», Фонду державного майна України, Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання права власності на нерухоме майно.
У жовтні 2017 р. ТОВ «Компанія «Укрінком» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, який обґрунтовувало тим, що відкрито та безперервно користувалося спірним нерухомим майном, яке на підставі договору міни від 9 квітня 1999 р. було передано Радгоспом «Совки» ТОВ підприємству «Аста ЛТД», яке в подальшому передало це майно позивачу в порядку розрахунків за договором підряду на виконання будівельно-ремонтних. Право володіння та користування спірним нерухомим майном ніким не оспорюється, а відтак позивач заявив про давність володіння майном і вважав, що в нього є законні підстави бути визнаним власником майна за набувальною давністю на підставі ст. 344 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2018 р, у задоволенні позову відмовлено на тій підставі, що рішенням Господарського суду міста Києва від 8 жовтня 2003 р., яке залишеним без змін постановою ВГСУ від 5 квітня 2004 р., визнано недійсним на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР договір міни, укладений між Радгоспом «Совки» та ТОВ «Аста ЛТД», з моменту його укладення. Також суди зазначили, що ТОВ «Аста ЛТД» не мало правових підстав для передачі спірного майна на розрахунок за роботи, виконані за договором підряду, на який посилається позивач, а договір підряду з демонтажу наземної частини теплиць не може мати правових наслідків у вигляді переходу права власності на реконструйоване майно.
Позивач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження наявності в нього правових підстав щодо володіння спірним нерухомим майном, а відповідно й добросовісності такого володіння. Оскільки договір міни укладений з порушенням чинного на дату його укладення законодавства про приватизацію державного майна і без належного погодження з Кабінетом Міністрів України, то відповідно ТОВ «Аста ЛТД» не мало правових підстав для передачі спірного майна позивачу як розрахунку за роботи, виконані за договором підряду, тобто договір міни в силу закону був неможливим, позивач це повинен знати (повинен був знати), і в цьому випадку добросовісності бути не може, оскільки помилка в розумінні закону не веде до добросовісності.
У своїй касаційній скарзі позивач доводив, окрім іншого, що недодержання порядку укладення договору міни не має впливати на добросовісність набувача.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за змістом ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю.
Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Велика Палата Верховного Суду визнала наведені висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими та додатково зазначила, що ТОВ «Компанія «Укрінком» не може вважатися володільцем, який добросовісно заволодів спірним майном, оскільки на підставі договору підряду сторони погодили, що ТОВ «Аста ЛТД» як розрахунок за виконані роботи передає у власність нерухоме майно, а отже позивач отримав це майно не у володіння (володіння та користування), а саме у власність.
Таким чином, відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені ст. 344 Цивільного кодексу України.
Підготував Леонід Лазебний
