Судова практика
КПК не забороняє судді апеляційного суду розглядати кримінальне провадження та справу про адміністративне правопорушення стосовно однієї й тієї самої особи
1 травня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 607/13421/22 залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, який стверджував, що суддя апеляційного суду мав заявити самовідвід.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, за вчинення ДТП, внаслідок якого потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений зазначав, що суддя апеляційного суду розглянув і справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП і кримінальне провадження за ст. 286-1 КК України стосовно нього, що було підставою для заявлення цим суддею самовідводу.
Верховний Суд вказав, що ч. 1 ст. 75 КПК України визначає такі обставини, що виключають участь судді: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Отже, КПК України імперативно не встановлює заборону розглядати судді апеляційного суду кримінальне провадження та справу про адміністративне правопорушення стосовно однієї і тієї ж особи.
Різниця між адміністративним та кримінальним правопорушенням полягає у ступені суспільної небезпечності, який є вищим саме у кримінальних правовідносинах.
Диспозиція ч. 2 ст. 286-1 КК України встановлює відповідальність, зокрема, за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Водночас диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.
Отже вказані правопорушення різняться своїм складом, зокрема в частині об`єкта і об`єктивної сторони. Більш того, саме настання наслідків, які виразилися у тяжкому тілесному ушкодженні потерпілої ОСОБА_8 зумовлює кримінальну відповідальність за ст. 286-1 КК України.
Більш того, вказані правопорушення вчинені у різний час, а саме адміністративне правопорушення відповідно до постанови судді міськрайонного суду від 13 жовтня 2022 року вчинено 08 липня 2022 року о 20:10, а кримінальне правопорушення (як встановлено у судових рішеннях) – близько 20:30 цього ж дня.
З огляду на приписи ст. 75 – 80 КПК України сторона захисту не була позбавлена права заявити з вказаних нею підстав відвід судді, проте таким правом не скористалася. Будь-яких заяв сторони захисту про відвід судді або про наявність сумніву в неупередженості суду матеріали справи не містять.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
