Межі перегляду за нововиявленими обставинами - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Судова практика

Межі перегляду за нововиявленими обставинами

Дата публікації:

Четвертого листопада Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/4521/14 (ЄДРСРУ № 85359734) досліджував питання щодо особливостей перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 1510/2—1411/11.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі — Суд ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) за умови відсутності зловживання (пп. 27—28 рішення від 18.11.2004 р. у справі «Правєдная проти Росії», № 69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 р. у справі «Попов проти Молдови», № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999 р.). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пп. 51—52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 24.06.2003 р.; ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пп. 42—44 рішення Суду у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011 р.).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пп. 27—34 рішення Суду у справі «Праведная проти Росії» від 18.11.2004 р.).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів, не є підставами для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами (постанова ВС від 21 лютого 2018 року справа № 454/3003/14-ц, ЄДРСРУ № 72378039).

Висновок: Процесуальними нормами не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в повному обсязі. Отже, суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Євгеній МОРОЗОВ,
адвокат

Джерело: Юридичний вісник України

Advertisement
Клікніть для коментування

You must be logged in to post a comment Login

Залишати коментар

Судова практика

Ухвала, якою вирішено питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, не перешкоджає подальшому провадженню у справі

Опубліковано

on

От

4 серпня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 758/6080/19  скасував ухвалу апеляційного суду, постановлену за межами його повноважень.

Юридична особа, зареєстрована за законодавством Королівства Саудівська Аравія,  звернулася до суду із клопотанням про визнання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу щодо боржника – ТОВ, зареєстрованого у м. Києві.

Ухвалою місцевого суду клопотання задоволено.

Читайте також: Ухвала районного суду про відмову у витребуванні доказів шляхом звернення до іноземного суду підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Постановою апеляційного суду ухвалу місцевого суду скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції з тих мотивів, що суд першої інстанції розглянув клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду за відсутності представника боржника, який заперечував проти розгляду без його участі. При цьому суд першої інстанції не перевірив, чи є поважною така причина нез`явлення представника ТОВ у судове засідання, як участь в іншому засіданні більш високої інстанції.

Крім того, апеляційний суд вказав, що клопотання не було належним чином оформлене, а суд першої інстанції, прийнявши та задовольнивши його, вийшов за межі вимог, які стягувач поставив перед судом у цьому клопотанні.

Читайте також: Проживання особи в іншій країні та заборона в`їзду в Україну не складають непереборних перешкод для її звернення до суду із клопотанням

Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тлумачення ч. 1 ст. 374 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості скасовувати ухвалу з направленням справи для продовження розгляду у випадку, якщо ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі. У кожному випадку суд апеляційної інстанції повинен перевіряти чи перешкоджає ухвала суду першої інстанції подальшому провадженню у справі.

Аналіз терміну «провадження» у контексті цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що зазначений термін у цивільному законодавстві означає як зібрання певних документів, які були предметом судового розгляду ( справа), так и комплекс певних процесуальних дій у їх системі.

Читайте також: Невиконання судом вимоги про встановлення змісту норми іноземного права є підставою для скасування прийнятого рішення

При цьому за наслідком розгляду клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду суд також постановляє ухвалу, яка за своєю суттю не є ухвалою суто з процесуальних питань, а є вирішенням спору по суті. Таким чином ухвала, якою вирішено питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є за своєю суттю судовим рішенням, яким завершено розгляд, а не процесуальною ухвалою, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

До близьких за змістом висновків дійшла Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 18 травня 2020 р. у справі № 643/5556/14-ц.

Апеляційний суд наведеного не врахував, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до цього ж суду, узагальнено послався на ст.ст. 367, 374, 376, 379, 381, 382, 466, 467 ЦПК України, не конкретизував при цьому підставу (з передбачених ст. 379 ЦПК України) та повноважень (з передбачених ст. 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції у випадку наявності підстав для скасування ухвали місцевого суду, як судового рішення по суті спору, повинен ухвалити судове рішення у відповідності до повноважень, наведених у п. 1-5 ч. 1 ст. 374 ЦПК України.

У даному випадку, апеляційний суд, який встановив порушення судом першої інстанції положень ст. 466 ЦПК України, мав ухвалити своє рішення та вирішити питання, які на його думку були неправильно вирішені місцевим судом.

Таким чином, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Судова практика

Не можуть бути нововиявленими обставини, які могли бути встановлені під час розгляду справи в разі виконання сторонам і судом своїх процесуальних обов’язків

Опубліковано

on

От

28 липня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 345/1362/20 частково задовольнив касаційну скаргу відповідача, вказавши, що неналежне виконання умов мирової угоди не може вважитися нововиявленою обставиною у розумінні ст. 423 ЦПК України.

Перший заступник керівника місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави до особи про стягнення в порядку регресу майнової шкоди.

Ухвалою міськрайонного суду визнано укладену між сторонами мирову угоду, провадження у справі закрито.

Керівник місцевої прокуратури звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали міськрайонного суду за нововиявленими обставинами з тих мотивів, що відповідач у справі умови мирової угоди не виконав, майнова шкода не відшкодована. Прокурор вважав, що зазначені обставини є нововиявленими, оскільки не були йому відомі на час визнання мирової угоди.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Факт державної реєстрації об’єкта нерухомості не виключає можливість його знесення в порядку, встановленому для самочинно побудованих об’єктів

Рішенням міськрайонного суду заяву задоволено.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції, проте зазначив, що укладена між сторонами мирова угода не містила жодних умов щодо предмету спору. Суд першої інстанції помилково вважав обставину, на яку посилався прокурор, нововиявленою, однак згідно п. 23 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвала про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може бути оскаржена окремо від рішення суду, а тому судом апеляційної інстанції зазначено, що заперечення на ухвалу враховані при перевірці дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час вирішенні спору по суті.

Читайте також: Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, не повинний проводити її агрохімічну паспортизацію

Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд вказав, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність обставин, невідомих раніше, які однак могли б призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості довести ці обставини на остаточному судовому слуханні, а також те, що ці обставини є вирішальними.

Обставини, які могли бути встановлені в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

Сторони наділені правом укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу (ч. 2 ст. 207 ЦПК України).

Читайте також: Нікчемність додаткових угод до основного договору не означає відсутності між сторонами договірних відносин

Відповідно до ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Задовольняючи заяву прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали міськрайонного суду, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону достатньої уваги не звернув, не надав належної оцінки обставинам, на які посилався прокурор, ініціюючи перегляд судового рішення, не врахував, що невиконання мирової угоди, укладеної сторонами і затвердженої судом, не може бути нововиявленою обставиною в розумінні положень ст. 423 ЦПК України, а наслідки невиконання мирової угоди передбачені нормами чинного законодавства України.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Судова практика

Зупинення провадження через неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої виключається при оскарженні судових рішень у цій самій справі

Опубліковано

on

От

4 серпня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 185/446/18 задовольнив касаційну скаргу відповідачки, оскільки апеляційний суд необґрунтовано зупинив провадження.

Чоловік звернувся до суду з позовом до ділової партнерки про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Рішенням місцевого суду позовні вимоги задоволено частково. Апеляційний суд скасував рішення та відмовив у задоволенні позову.

Пізніше місцевий суд задовольнив клопотання відповідачки про скасування заходів забезпечення позову, зокрема арешту квартири та двох автомобілів, вмотивувавши рішення тим, що апеляційний суд відмовив у задоволенні позову і підстав для збереження заходів його забезпечення вже немає.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Суд не має зупиняти провадження у справі, коли інша справа з подібними правовідносинами перебуває на розгляді ВС у складі колегії суддів судової палати

Апеляційний суд за заявою позивача зупинив провадження у справі про оскарження скасування забезпечення позову до розгляду Верховним Судом судових рішень по суті спору, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та зазначивши, що підставою для такого скасування стала саме постанова апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, яка оскаржена до касаційної інстанції та дію якої Верховний Суд зупинив до закінчення розгляду справи касаційним судом.

У касаційній скарзі відповідачка зазначала про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі, оскільки апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову у межах тих фактичних обставин, які існували на момент її постановлення. А на момент постановлення ухвали суду першої інстанції докази зупинення дії постанови апеляційного суду були відсутні. Водночас зупинення провадження у справі призведе до порушення строків її розгляду.

Читайте також: Суди можуть зупиняти провадження з підстав перегляду Верховним Судом справ у подібних правовідносинах, але не завжди

Верховний Суд змінив мотивувальну частину постанови апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, застосувавши доктрину venire contra factumproprium (заборона суперечливої поведінки), та скасував ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження у справі щодо скасування забезпечення позову, передав у цій частині справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд вказав, що підставою для зупинення провадження у справі апеляційний суд вказав п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та те, що ухвалою місцевого суду було скасовано заходи забезпечення позову у справі № 185/446/18 саме на підставі постанови апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог, дію якої зупинено до закінчення її перегляду касаційним судом, законність постанови апеляційного суду безпосередньо впливає на результат розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу місцевого суду.

Читайте також: Чи може бути оскаржена ухвала апеляційного суду про призначення експертизи в касаційному порядку?

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).

Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить, що зупинення провадження можливе до вирішення саме іншої справи. Натомість виключається можливість зупинення провадження на підставі цієї норми в разі оскарження судових рішень в тій самій справі.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link