Connect with us

Судова практика

Не допускається призначення покарання у виді обмеження волі жінці, яка на момент ухвалення вироку була вагітною

Опубліковано

⚡ AI SUMMARY
Верховний Суд наголосив, що згідно з ч. 3 ст. 61 КК обмеження волі не застосовується до вагітних жінок. Суди попередніх інстанцій ігнорували стан обвинуваченої на момент вироку, що призвело до неправильного застосування закону. Касаційний суд змінив покарання за ч. 1 ст. 190 КК з обмеження волі на штраф, дотримуючись встановлених законом заборон.

6 травня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС у справі № 155/439/25 задовольнив касаційну скаргу прокурора, який просив змінити обмеження волі на штраф.

Вироком  районного суду особу було визнано винуватою і засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 190 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців; за ч. 4 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Читайте також: Призначення покарання у виді арешту особі, яка на момент розгляду справи в апеляційному суді призвана на військову службу під час мобілізації, не потребує заміни на інший вид покарання

У касаційній скарзі прокурор зазначав про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій закону України про кримінальну відповідальність, а саме -призначення обвинуваченій як вагітній жінці покарання у виді обмеження волі.

Колегія суддів ККС вказала, що положеннями ч. 3 ст. 61 КК встановлено, що обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.

Суд першої інстанції не врахував того, що на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, а тому призначаючи їй покарання у виді обмеження волі, суд першої інстанції порушив вимоги ч. 3 ст. 61 КК та застосував закон, який не підлягав застосуванню. Суд апеляційної інстанції також не звернув увагу на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та не змінив вироку.

Читайте також: Не було передбачено додаткового покарання у виді конфіскації майна за державну зраду до набрання чинності Законом № 1689-VII

Так, суд апеляційної інстанції, залишаючи без зміни призначене обвинуваченій покарання за ч. 1 ст. 190 КК у виді обмеження волі, хоч і послався на те, що вона перебуває на обліку в лікаря-гінеколога медичної частини з діагнозом: «вагітність 25-26 тижнів», однак належно не перевірив, чи може такий вид покарання бути застосований до неї з огляду на перебування у стані вагітності.

Отже, Верховний Суд касаційну скаргу прокурора частково задовольнив.

Вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду змінив – призначити покарання за:

– ч. 1 ст. 190 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн;

– ч. 4 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2025
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.