Судова практика
Не може бути кваліфіковано як нікчемний договір про придбання державою акцій неплатоспроможного банку та вкладника – пов’язаної з банком особи за процедурою виведення банку з ринку
12 квітня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/5856/17 задовольнив касаційну скаргу банку у справі за позовом особи, пов’язаної з неплатоспроможним банком.
Особа звернулася до суду з позовом до банку, у якому просила стягнути з банку збитки в розмірі коштів, списаних із його рахунків під час виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом продажу інвестору в особі держави, через визнання позивача особою, пов’язаною з банком.
Суд першої інстанції та апеляційний дійшли висновку про те, що договір про придбання акцій є нікчемним згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, ст. 41 Конституції України, тому визнання його недійсним за ч. 2 ст. 215 ЦК України не вимагається.
Розглянувши касаційну скаргу банку, Верховний Суд вказав, що особа, визначена рішенням НБУ пов’язаною з банком, чи банк можуть оскаржити в установленому законом порядку відповідне рішення, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності – оспорити підстави рішення.
У цій справа позивач не спростовував факту своєї пов’язаності з банком і не посилався на незаконність рішення Комісії НБУ щодо віднесення його до категорії пов’язаних з банком осіб.
Проаналізувавши положення ст. 37, 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Верховний Суд дійшов висновку, що Фонд в особі уповноваженої особи наділений правом розпоряджатися грошовими коштами, що обліковуються на поточних та депозитних рахунках вкладників, які визнані пов’язаними з банком особами.
Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що саме на виконання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що врегульовує спірні правовідносини, й ухвалених Кабінетом Міністрів України та НБУ рішень Фонд уклав договори про придбання акцій додаткової емісії банку.
Отже, за грошові кошти з депозитних та карткових рахунків позивача, відкритих у банку, були придбані акції додаткової емісії банку, які у подальшому відчужені на користь держави правомірно, на підставі законодавчо передбачених положень.
Списання грошових коштів з рахунків позивача здійснено за наявності відповідної правової підстави, якою є договір про придбання акцій, укладений на виконання вимог закону, та це списання не є конфіскацією майна, оскільки держава за плату придбала акції у позивача.
Ці висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11 квітня 2018 р. у справі № 201/477/17 та від 25 квітня 2018 р. у справі № 201/551/17.
Читайте також: Позасудова конфіскація банківського вкладу: особливості процесу на прикладі судового спору енфілдських компаній із «Приватбанком»
Також Верховний Суд не погодився з висновками судів про те, що договір про придбання акцій у позивача є нікчемним.
У разі, якщо правочин вчиняється на підставі закону, який по суті формує публічний порядок (ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), оскільки його прийняття переслідувало легітимну мету запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи та вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку, то правочин (договір про придбання акцій, укладений на підставі ч. 6 ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») не може бути кваліфікований як нікчемний на підставі ст. 228 ЦК України. Такі висновки в цілому узгоджуються з висновками, викладеними в численних постановах Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 р. у справі № 916/174/17, від 10 травня 2018 р. у справі № 904/272/17, від 19 червня 2018 р. у справі № 904/281/17, від 9 жовтня 2018 р. у справі № 910/9673/17, від 17 листопада 2020 р. у справі № 910/8012/17. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували цих правових позицій та зробили помилковий висновок про нікчемність договору про придбання акцій, оскільки зазначений договір є оспорюваним.
Водночас, позивач не пред’являв позовних вимог, обґрунтовуючи їх доводами про незаконність рішення Комісії НБУ про визнання його пов’язаною з банком особою, а також доводами про недійсність договору про придбання акцій, не спростував презумпцію правомірності правочину, що свідчить про те, що правова підстава, яка слугувала подальшому списанню коштів з його рахунків, є чинною, тому вимоги до банку є недоведеними.
Отже, Верховний Суд рішення районного суду та постанову апеляційного суду скасував і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підготував Леонід Лазебний
