Судова практика
Не можуть бути визнані нововиявленими ті обставини, які вже були встановлені та перевірені під час кримінального провадження
26 грудня 2019 р. Верховний Суд у справі № 1-79/09 відмовив у задоволенні касаційної скарги сторони захисту, оскільки обставини на які посилався скаржник не можна вважати нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК.
Постановою суду першої інстанції обвинуваченого було звільнено від кримінального покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК, із застосуванням щодо нього примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд педагогічного колективу Центру професійної технічної освіти, а провадження у справі закрито.
Ухвалою суду першої інстанції було залишено без задоволення заяву його законного представника про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Апеляційним судом скаргу представника на згадану ухвалу було залишено без задоволення.
У касаційній скарзі законний представник наполягав на перевірці ухвал судів першої та апеляційної інстанцій та просив закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність події кримінального правопорушення). На обґрунтування своїх вимог доводив, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків, які є єдиними очевидцями події. Зазначив, що про таких свідків не було відомо суду під час ухвалення постанови, а тому згадані обставини є нововиявленими. Посилання суду, що на час розгляду кримінальної справи про таких свідків ніхто, у тому числі й обвинувачений, не повідомляв, на переконання законного представника, не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У своїй заяві як на нововиявлені обставини представник посилався на те, що судом не було належним чином роз’яснено обвинуваченому суті обвинувачення. Крім того, зазначав, що судом не було враховано факту добровільної передачі потерпілим грошей обвинуваченого, що могли підтвердити безпосередні очевидці події, про яких суду не було відомо на час ухвалення судового рішення.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Крім того, згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст. 459 КПК, має здійснюватися в системному зв’язку з іншими положеннями КПК, насамперед ст. 91 КПК, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Таким чином, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст. 462, ст. 91 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об’єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони перебувають в органічному зв’язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
З огляду на вищенаведене Верховний Суд дійшов висновку, що в ході перевірки обставин, вказаних в заяві, місцевий суд, дотримуючись вимог статей 459, 466, 467 КПК, ретельно перевірив усі доводи, співставивши їх з матеріалами кримінальної справи, не визнав їх нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК та з наведенням докладних мотивів справедливо зазначив, що обставини, на які посилається законний представник не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.
Підготував Ярослав Степанніков
