Судова практика
Не набуває статусу підозрюваного неналежно повідомлена про підозру особа, щодо якої має здійснюватися особливий порядок кримінального провадження
25 листопада 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 627/927/19 закрив кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, сообу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК.
У касаційній скарзі засуджена зазначала, що вона є депутатом сільської ради, а тому, враховуючи положення п. 15 ч. 1 ст. 3, ст. 36, ч. 1 ст. 276, абз. 1 ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 278, п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК, їй як депутату місцевої ради повідомити про підозру може лише Генеральний прокурор, його заступник, керівник регіональної прокуратури в межах його повноважень. Обґрунтовуючи ці доводи, засуджена посилалась на практику Верховного Суду, зокрема на постанову від 19 лютого 2019 р. у справі № 349/1487/14-к. Усупереч вказаним вимогам закону повідомлення їй про підозру підписано заступником начальника СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області та погоджене прокурором Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури.
Верховний Суд вказав, що процедуру повідомлення про підозру відносно депутата сільської ради було здійснено з порушенням вимог ст. 481 КПК та без урахування положень ст. 480 КПК.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається, що повідомлення про підозру депутату сільської ради здійснено повноважним прокурором.
Прокурор місцевої прокуратури не зазначений серед прокурорів, повноважних повідомляти про підозру депутату місцевої ради за приписами ст. 481 КПК.
Правовим наслідком повідомлення про підозру депутату сільської ради неуповноваженою на те особою є непритягнення її до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тобто депутата не було притягнуто до кримінальної відповідальності, та вона не набула статусу підозрюваної в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізацію) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності.
Тому за відсутності належного повідомлення особи про підозру, необґрунтованим і позбавленим правових підстав є наступне складання й самого обвинувального акта стосовно депутата, а отже і здійснений на підставі такого обвинувального акта судовий розгляд у цьому провадженні, за наслідками якого ухвалений обвинувальний вирок. Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливило правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призвело до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливило внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов’язків.
Здійснення повідомлення про підозру всупереч вимогам ст.ст. 480, 481 КПК неповноважним на те суб’єктом є недотриманням належної правової процедури, порушенням форми і викривленням змісту кримінального провадження як однієї з вагомих гарантій його законності. Здійснення кримінального провадження всупереч його загальним засадам означає його невідповідність завданням і цілям, визначеним ст. 2 КПК.
Отже, всі докази, зібрані в здійсненому всупереч установленій у КПК правовій процедурі досудовому розслідуванні з порушенням форми і змісту кримінального провадження, Верховний Суд визнав недопустимими.
Підготував Леонід Лазебний
