Судова практика
Не передбачено стягнення інфляційних втрат від знецінення суми застави, внесеної особою, щодо якої застосовано запобіжний захід, а також банківських витрат
3 серпня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 344/15323/16-ц частково задовольнив касаційну скаргу прокуратури, пояснивши, що застава не є боргом.
Особа подала позов до Державної казначейської служби України, прокуратури Івано-Франківської області, слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства та суду, з тих підстав, що їй було завдано значної майнової (матеріальної) і моральної (немайнової) шкоди внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого до кримінальної відповідальності, незаконного проведення в ході розслідування кримінальної справи обшуків, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади), незаконного застосування запобіжних заходів у вигляді застави та підписки про невиїзд.
Читайте також: Неповернена своєчасно сума попередньої оплати є грошовим зобов’язанням, на яке можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних
Суд першої інстанції позов задовольнив частково, стягнув з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на користь позивача втрачений заробіток і моральну шкоду. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, зокрема стягнув на користь позивача матеріальну шкоду у формі інфляційних втрат за внесену заставу та відшкодування моральної шкоди.
Розглянувши касаційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури, Верховний Суд вказав, що у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов’язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов’язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Читайте також: Методика розрахунку інфляційної складової у боргових зобов’язаннях
Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду України від 6 липня 2016 р. у справі № 6-1946цс15 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 р. у справі № 686/21962/15-ц.
Стягуючи за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача матеріальну шкоду у формі інфляційних втрат за внесену заставу, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що на момент звернення позивача до суду з цим позовом не існувало невиконаного грошового зобов’язання держави перед ним у частині відшкодування майнової шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а отже положення ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Зверніть увагу: Калькулятор штрафів, пені та інфляційних втрат на порталі Lex
Тому правильним є висновок суду першої інстанції в цій частині про те, що Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачено стягнення інфляційних втрат від знецінення суми внесеної позивачем застави як запобіжного заходу у кримінальному провадженні, оплати банківських послуг при внесенні та поверненні суми застави.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2018 р. у справі № 483/704/17.
Підготував Леонід Лазебний
