Судова практика
Не є підставою для відкладення судового засідання відпустка представника позивача, завчасно повідомленого про дату та час судового засідання
10 січня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 753/17628/19 залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, який не був позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника.
Особа звернулася до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу та визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний, відмовив у задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що він та його представник не були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції. Також вказував, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив його клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадження карантину на території України.
Верховний Суд вказав, що згідно з матеріалами провадження представник позивача подавав до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 18 лютого 2021 р., що свідчить про те, що стороні позивача було відомо про дату та час судового розгляду. Про ці обставини також зазначено у поданій касаційній скарзі, у якій заявник підтвердив, що про судове засідання, призначене на 18 лютого 2021 р., його представник дізнався зі сайту «Судової влади» та подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Щодо безпідставного відхилення судом клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадження карантину на території України та перебуванням представника позивача у відпустці за межами України, Верховний Суд вказав, що Постановою КМУ від 4 травня 2020 р. № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та відповідно до пп. 8 п. 2 постанови було дозволено діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
Водночас, постановою КМУ від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» було запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених п. 3 постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема дозволено: з 22 травня 2020 р. регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 р. – перевезення пасажирів метрополітенами.
Читайте також: Коли позивач не з’являється: процесуальне різночитання повноважень суду
Саме по собі оголошення карантину внаслідок поширення хвороби COVID-19, враховуючи послаблення карантинних обмежень, не зупиняє роботи судів, адвокатів, а позивач чи його представник не були позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст. 212 ЦПК України, проте не скористалися своїм правом.
Перебування у відпустці представника позивача, завчасно повідомленого про дату та час судового засідання, не є підставою для відкладення судового засідання, оскільки позивач не був позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника.
Підготував Леонід Лазебний
