Судова практика
Нездійснення послідовної державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно за їх покупцями вказує на відсутність переходу прав та обов’язків
13 квітня 2021 р. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 910/11702/18 скасував судове рішення, яким було визнане правонаступництво щодо об’єкта нерухомого майна.
Банк звернувся до суду з позовом до ТОВ про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, обґрунтовуючи вимогу тим, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача без встановленої законом правової підстави та поза його волею, а також було передано ТОВ безоплатно.
Рішенням Господарського суду позовні вимоги задоволено, а ухвалою апеляційного суду залучено ТОВ «Михайлівський центр» до участі у справі як правонаступника Банку.
Читайте також: Зміни в держреєстрації прав на нерухоме майно роз’яснила Нотаріальна палата
Розглянувши касаційну скаргу ТОВ, Верховний Суд не погодився з висновком апеляційного суду про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва ТОВ «Михайлівський центр» стосовно Банку та відступив від висновку правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду у справі № 910/15740/18 з огляду на таке.
Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, – це перехід процесуальних прав та обов’язків сторони у справі до іншої особи у зв’язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов’язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов’язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Читайте також: Власнику, якому відмовлено в реєстрації права на об’єкт нерухомості, слід подавати позов про визнання права власності
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги судам необхідно з’ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Аналіз положень ст. 177 та п. 1 ч. 1 ст. 181, ст. 190, ч. 1 ст. 424 ЦК України, ч. 1 ст. 167 ГК України, абз. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає підстави вважати майновими правами: 1) речові права, в тому числі речові права на чуже майно; 2) майнові права інтелектуальної власності; 3) майнові корпоративні права; 4) зобов’язальні права (права вимоги майнового характеру); 5) інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).
Читайте також: Відсутність реєстрації права власності не позбавляє особу прав користування та володіння належним їй майном
Верховний Суд висловив висновок, що у цьому спорі під виглядом відчуження майнових прав щодо нерухомого майна фактично має місце продаж права на звернення до суду з цим позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 16 і ст.ст. 387, 392 ЦК України, хоча з урахуванням застереження щодо змісту або характеру майнових прав, встановленого у ч. 2 ст. 656 ЦК України, вказані способи судового захисту цивільних прав не можуть бути предметом договору купівлі-продажу майнових прав.
Також Верховний Суд звернув увагу на необхідність послідовної державної реєстрації майнових прав, пов’язаних з нерухомим майном, ураховуючи таке.
Згідно із ч.ч. 1 та 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
За змістом положень ст. 334 ЦК України і ст.ст. 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» похідні від права власності речові права на нерухоме майно у їх набувача виникають з моменту державної реєстрації таких прав.
Однак у цій справі, речові права на приміщення, які могли б бути захищені в судовому порядку, до ТОВ “Михайлівський центр” не перейшли, оскільки до суду не було надано доказів на підтвердження здійснення обов`язкової державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за Банком і ТОВ “Михайлівський центр”.
Нездійснення послідовної державної реєстрації майнових (речових) прав на нерухоме майно за їх покупцями свідчить про відсутність переходу прав та обов’язків позивача до правонаступника і, як наслідок, виключає підстави для заміни сторони її процесуальним правонаступником.
Підготував Леонід Лазебний
